Вирок № 15548336, 27.04.2011, Печерський районний суд міста Києва

27.04.2011 18:14:06

Справа № 1-180/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2011 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К. Е.

секретаряКуделі Д.В., Літвіновій О.І.,

за участі прокурораБайдюка Д.А., Панова В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Євпаторія, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, військовозобов`язаного, одруженого, маючого двох неповнолітніх доньок ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ПП «Майна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи відповідно до рішення засновника приватного підприємства «Майна» (далі ПП “Майна”) № 2 від 14.04.06 р. директором цього підприємства, зареєстрованого 16.06.05р. Печерською районною у місті Києві Державною адміністрацією за юридичною адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 20, являючись службовою особою, в період з серпня 2009 року по квітень 2010 року у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в обовязки якої входить:

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-99ВР від 16.07.99р.:

ст. 8 :

-п.1 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

-п.2 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

-п.3 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

-п.4 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

·введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

·користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

·ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

·самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

-п.6 керівник підприємства зобовязаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

ст. 9 :

-п.8 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування " № 77/97-ВР від 18.02.97р.:

·подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів ( обовязкових платежів);

·сплачувати належні суми податків і зборів ( обовязкових платежів ) у встановлені законами терміни.

Згідно п.10.1 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р.:

·відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України, -

усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, фактично самоусунувся від контролю за веденням фінансово-господарської діяльності ПП «Майна», передавши та безпідставно довіривши документи цього підприємства сторонній невстановленій слідством особі, яка фактично займалась веденням бухгалтерського та податкового обліку і складанням податкової звітності ПП «Майна», однак в штаті підприємства не рахувалась, чим вчинив службову недбалість, що спричинило наступні тяжкі наслідки.

Так, в ході фінансово-господарської діяльності ПП «Майна» було укладений договір будівельно-монтажних робіт б\н від 03.08.09р. з ТОВ «Связьмонтажсервис», яке має ознаки фіктивності. ТОВ «Связьмонтажсервис» в період з серпня 2009 року по квітень 2010 року не задекларувало податкових зобовязань в сумі 3 067732 грн. 21 коп. За результатами вказаних фінансово-господарських операцій зазначена сума в порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, була включена сторонньою невстановленою слідством особою до складу податкового кредиту ПП «Майна», що призвело до заниження та несплати до державного бюджету ПДВ в сумі 3 067732 грн. 21 коп.

Таким чином ОСОБА_1, в період з серпня 2009 року по квітень 2010 року, достовірно знаючи про покладені на нього обов`язки службової особи підприємства, неналежно виконуючи їх через несумлінне ставлення до них, самостійно не проконтролював проведення фінансово-господарських операцій ПП «Майна», наявність та відповідність дійсності первинних бухгалтерських документів та правильність складання податкової звітності підприємства і нарахування податків, в результаті чого до бюджету не надійшов податок на додану вартість за вказаний період на загальну суму 3 067732 грн. 21 коп., що спричинило тяжкі наслідки, оскільки державним інтересам були завдані збитки на суму, яка більше ніж в двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що він дійсно є директором ПП «Майна». Основним видом діяльності ПП «Майна» є монтаж зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а також будівельні роботи. Всю бухгалтерію на ПП «Майна» веде жінка на імя «ОСОБА_3», її прізвища не памятає, крім того на підприємстві працює троє будівельників. Зазначив, що в 2005 році під час пошуку роботи по обяві він зателефонував чоловіку на імя «ОСОБА_2», прізвища якого не знав, та останній запропонував йому роботу на посаді директора ПП «Майна». Оскільки на той момент роботи в нього не було, він погодився. Вказане підприємство було офіційно зареєстровано, він особисто підписував всі реєстраційні документи та відкривав банківські рахунки. Хто був засновником вказаного підприємства, не памятав. В подальшому, «ОСОБА_2» познайомив його з чоловіком на імя «ОСОБА_4», прізвища якого не памятав, який фактично займався діяльністю підприємства. Протягом 2009-2010р.р. він діяльність ПП «Майна» не контролював, договір будівельно-монтажних робіт б\н від 03.08.09р. та інші фінансово-господарські документи з ТОВ «Связьмонтажсервис», декларації з ПДВ та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Майна» у період з серпня 2009 року по квітень 2010 року не складав та не підписував, оскільки доручив діяльність підприємства знайомому, якому довіряв. Протягом 2005-2010р.р. він постійно отримував щомісячну заробітну плату на підприємстві у розмірі 2 тис. грн. Визнав, що в результаті того, що він не проконтролював діяльність та бухгалтерську звітність ПП «Майна», до держаного бюджету на надійшли гроші у сумі, зазначеній у обвинуваченні. Кваліфікацію своїх дій за ст. 367 ч.2 КК України не оспорював. Свої дії оцінив негативно, зазначивши, що усвідомив свою поведінку на все подальше життя.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 367 ч.2 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, а також розмір грошових коштів, які в результаті злочинних дій ОСОБА_1 не надійшли до державного бюджету, суд вважає необхідним визначити підсудному покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарським функціями в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях та зі сплатою штрафу.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх доньок ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки дружина (зі слів) перебуває у декретній відпусці, має визначене місце реєстрації і проживання, де позитивно характеризується, а також приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує його покарання, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без ізоляції від суспільства і до нього також можливо застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та наклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Додаткові покарання у виді позбавлення права ОСОБА_1 обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарським функціями в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах організаціях, а також штраф суд вважає такими, що підлягають реальному виконанню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати за проведення експертизи відповідно до ст. 93 КПК України слід покласти на засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях строком на 3 /три/ роки, а також зі штрафом у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2550 /дві тисячі п`ятсот п`ятдесят/ грн. 00 коп.

Застосувати до ОСОБА_1 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 3 /три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Додаткове покарання у виді позбавлення ОСОБА_1 права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарським функціями в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях строком на 3 /три/ роки, строк якого слід обраховувати з моменту набрання вироком законної сили, а також штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2550 /дві тисячі п`ятсот п`ятдесят/ грн. 00 коп., - підлягають реальному виконанню.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з дня проголошення вироку з 27 квітня 2011 року.

Речові докази по справі, які містяться у матеріалах справи, - зберігати при кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ (Банк: ГУДКУ в Київській області, МФО 821018 р/р 31257272210703 Код 25576445) судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 602 грн.00 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя К. Е. Тарасюк