Рішення № 15547806, 15.04.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-227/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Соколов О. М. ,

при секретарі Куліш А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку частину заборгованості за кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року в сумі 12643960 доларів США 54 центи, з яких: 381940 доларів США 01 цент - проценти за користування кредитом; 10576800 доларів США - пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом; 1685220 доларів США 53 центи - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а також 1700 грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору та 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 грудня 2006 року, між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10-12-06/ФО. З метою забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором, 22 грудня 2006 року позивач уклав з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 договори поруки. Відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення кредитних коштів та плати за їх користування, що призвело до виникнення заборгованості, частину якої позивач просить стягнути з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з викладених у них підстав та просила задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 381940 доларів США 01 цент - визнав, в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2006 року, між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (а. с. 41, 42) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10-12-06/ФО (а. с. 8-17). Згідно умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 4520000 доларів США на поточні потреби, зі сплатою 13% річних, строком до 21 грудня 2007 року, що підтверджується заявою на видачу готівки. (а. с. 36)

Додатковою угодою № 1 від 21 грудня 2007 року дію вищевказаного кредитного договору було продовжено до 21 грудня 2008 року. (а. с. 20)

Додатковою угодою № 2 від 19 грудня 2008 року дію кредитного договору було продовжено до 31 березня 2009 року. (а. с. 21)

У звязку з невиконанням взятих на себе зобовязань за кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість за користування кредитними коштами, яка станом на 09 липня 2010року склала 12643960 доларів США 54 центи, з яких: 381940 доларів США 01 цент - проценти за користування кредитом; 10576800 доларів США - пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом; 1685220 доларів США 53 центи - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. ( а. с. 37-39)

22 грудня 2008 року, з метою забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором, позивач уклав з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 договори поруки.

Відповідно до вказаних договорів поруки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе зобовязання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, а також те, що представник відповідачів визнав заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, позовні вимоги, в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми 381940 доларів США 01 цент - підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення у повному обсязі вимог позивача, щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку заявленої суми пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.1 кредитного договору № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за договором, позичальник зобовязаний сплачувати банку неустойку (пеню): за прострочення терміну/ів повернення кредиту, який/і визначений/і в п. 8.1 договору в розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення; за прострочення строку повернення повної суми заборгованості за кредитом за вимогою банку в достроковому порядку, який визначено в п. 8.5. договору у розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення; за прострочення терміну/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 договору у розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За наведених обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені: за прострочення повернення загальної заборгованості до суми 4520000 доларів США, за прострочення сплати процентів за користування кредитом до суми 381940 доларів США 01 цент.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню в межах стягнення з відповідачів в солідарному порядку частини суми заборгованості за кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року в сумі 5159831 (пять мільйонів сто пятдесят девять тисяч вісімсот тридцять один) доларів США 12 центи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в сумі 1700грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 554, 610, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення частини суми заборгованості за кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 5159831 (пять мільйонів сто пятдесят девять тисяч вісімсот тридцять один) доларів США 12 центи, що станом на 15 квітня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США 796 грн. 72 коп.) становить 41109406 (сорок один мільйон сто девять тисяч чотириста шість) грн. 49 коп. частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 1700(одну тисячу сімсот) грн.00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О. М. Соколов