Постанова № 1554121, 27.03.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2008 р.

Справа № А-8/392

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

розглянувши матеріали

за позовом ТзОВ "Торговий дім "Нафто-Трейд" вул. Майданська, 5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

до відповідача ДПІ в Надвірнянському районі вул.Визволення, 2, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

за участі прокуратури Івано-Франківської області , м. Івано-Франківськ, вул.Грюнвальдська,11

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Надвірнянському районі №0000502301/0 від 30.07.07, №0000512301/0 від 27.07.07 та №0004842301/2 від 22.11.07

За участі представників:

Від позивача: Дунець Олександр Ярославович, (довіреність №1 від 03.01.07) юрисконсульт;

Від відповідача: Гуменюк Богдан Степанович, (довіреність №1285/10/10-Г від 18.02.08) завідувач юридичного сектору ДПІ в Надвірнянському районі;

Від відповідача: Бабій Тетяна Степанівна, (довіреність №67000/Б-10 від 06.08.07) головний державний податковий інспектор відділу представництва інтересів у судах та організації позовної заяви юридичного управління ДПА в Івано-Франківській області;

Від відповідача: Гнатюк Василь Петрович, (довіреність №3955/10 від 14.05.07) заступник начальника інспекції-начальник віділу аудиту юридичних осіб ДПІ в НАдвірнянському районі;

Від відповідача: Гурський Мирон Ілліч, (довіреність №261/Г-10 від 15.01.08) головний державний подтковий ревізор-інспектор по взаємодії із структурними підрозділами управління податкового аудиту юридичних осіб ДПА в Івано-Франківській області;

Від відповідача: Демків Оксана Михайлівна, (довіреність №260/Д-10 від 15.01.08) старший державний податковий ревізор-інспектор відділу взаємодії із структурними підрозділами управління податкового аудиту юридичних осіб ДПА в ІВано-Франківській області;

Учасник судового засідання: Савчук Лілія Євгенівна, (довіреність №101 від 06.07.07) прокурор відділу обласної прокуратури;

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано- Франківської області подано позовну заяву про визнання нечинними податкових повідомлень- рішень ДПІ в Надвірнянському районі №0000502301/0 від 30.07.07, №0000512301/0 від 27.07.07 та №0004842301/2 від 22.11.07.

Заявою від 23.11.07 №154 позивач збільшив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними податкові повідомлення- рішення ДПІ в Надвірнянському районі №0000502301/0 від 30.07.07, №0000512301/0 від 27.07.07 та №0004842301/2 від 22.11.07.

До суду 05.12.07 надійшло повідомлення №05/1-819 від 04.12.07 прокуратури Івано- Франківської області про вступ у справу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.07.2007 року ДПІ в Надвірнянському районі, складено акт документальної перевірки №665/23-31162535 від 18.07.07. На підставі даного акта перевірки ДПІ в Надвірнянському районі винесено податкові- повідомлення рішення №0000512301/0 від 27.07.2007 року та №0000502301/0 від 30.07.2007 року. Згідно податкового повідомлення- рішення №0000502301/0 від 30.07.2007 року Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4 361 130,00 грн., в тому числі штрафні санкції в сумі 1 938 280,00 грн. Згідно податкового повідомлення- рішення №0000512301/0 від 27.07.2007 року Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35 695 012,50 грн. в тому числі штрафні санкції в сумі 11 898 337,50 грн.

Як вказує позивач, в процедурі адміністративного оскарження Позивачем по справі податкового повідомлення- рішення №0000512301/0 від 27.07.2007 року, Відповідачем, на підставі рішення ДПА в Івано-Франківській області №3019/10/25-019/144 від 02.11.2007 року прийнято податкове повідомлення- рішення №0004842301/2 від 22.11.2007 року, яким Позивачу збільшено на 366 000,00 грн. суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, в тому числі 244 000,00 основного платежу та 122 000,00 грн. штрафних санкцій. Позивач також вказує, що в акті документальної перевірки №665/23-31162535 від 18.07.2007 року, на підставі висновків якого Відповідачем винесено податкове повідомлення- рішення №0000502301/0 від 30.07.2007 року, зазначено, що Позивачем в порушення п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірно віднесено до складу валових витрат у вересні 2001 року та квітні 2004 року вартість товарів придбаних у ТОВ “Торговий Дім Надвірна Нафтохім”, так як не відбулося компенсації їхньої вартості. В акті документальної перевірки №665/23-31162535 від 18.07.2007 року, на підставі висновків якого Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000512301/0 від 30.07.2007 року та №0004842301/2 від 22.11.2007 року, зазначено про порушення Позивачем вимог п.п. 3.2.2, п. 3.2 ст. 3, п.п. 7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.2., п. 7.4, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 року, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 23 796 675,00 грн., а з врахуванням податкового повідомлення- рішення №0004842301/2 від 22.11.2007 року в розмірі 24 040 675,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив вказавши, що порушення полягає в тому, що Позивачем в період який перевірявся не реалізований бензин А-95 н/е, кількістю 23750 тон на суму 95 000 000 грн., ПДВ на суму 19 000 000, 00 грн., всього на загальну суму з ПДВ 114 000 000, 00 грн., який придбаний згідно видаткової накладної від 30.04.2006 року № 0430-0000000005 виписаної ТОВ «Рейнбоу»ЛТД на підставі договору поставки від 17.02.2005 року №П08/2005. Даний товар знаходиться на зберіганні на терміналі ВАТ «Дніпронафтопродукт»відповідно до договору від 01.10.20036 року б/н укладеного Позивачем із ВАТ «Дніпронафтопродукт». Оплата ТОВ «ТД «Нафто-Трейд»вартості бензину А-95 н/е в сумі 114 000 000, 00 грн. з ПДВ не проведена. В зв’язку з даними обставинами, в акті перевірки зазначено, що на підставі п.3.2.2 п.3.2 ст. 3 Закону України, п.п 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону бензин А-95 призначається для його використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, тому Позивач при здійсненні даної операції, не мав права на включення до складу податкового кредиту в квітні 2006 року ПДВ в сумі 19 000 000,00 грн.

Також, Відповідач вказує в акті перевірки, що Позивачем завищено суми податкового кредиту з ПДВ за липень, серпень, вересень 2006 року в сумі 5912450,97 грн., так, як в третій ланці, зокрема, ПП «Онега-5»не нарахувало (сплатило) податкові зобов’язання від реалізованих нафтопродуктів на ПП «Детера», про що свідчать копії листів ДПА в Луганській області. Саме вказані нафтопродукти в подальшому через ТзОВ «Рейнбоу»ЛТД —контрагента Позивача були придбані останнім.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав.

В ході проведення судового засідання судом також встановлено, що 18.07.2007 року ДПІ в Надвірнянському районі, складено акт документальної перевірки №665/23-31162535 від 18.07.07. На підставі даного акта перевірки Відповідачем винесено податкові- повідомлення рішення №0000512301/0 від 27.07.2007 року та №0000502301/0 від 30.07.2007 року. В процедурі адміністративного оскарження Позивачем по справі податкового повідомлення- рішення №0000512301/0 від 27.07.2007 року, Відповідачем, на підставі рішення ДПА в Івано-Франківській області №3019/10/25-019/144 від 02.11.2007 року прийнято податкове повідомлення- рішення №0004842301/2 від 22.11.2007 року, яким Позивачу збільшено на 366 000,00 грн. суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, в тому числі 244 000,00 основного платежу та 122 000,00 грн. штрафних санкцій. В акті документальної перевірки №665/23-31162535 від 18.07.2007 року, на підставі висновків якого Відповідачем винесено податкове повідомлення- рішення №0000502301/0 від 30.07.2007 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Відповідача №0000502301/0 від 30.07.2007 року.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів.

Враховуючи зазначені норми Закону Позивач правомірно збільшив валові витрати по даті оприбуткування товарів. Датами оприбуткування товарів є дати зазначені в накладних, що підтверджують факт придбанння товарів у ТОВ «Торговий Дім Надвірна Нафтохім», а саме 30.09.2001 року та 30.04.2004 року.

Враховуючи ту обставину, що валові витрати правомірно виникли у Позивача у вересні 2001 року та квітні 2004 року, Відповідачем неправомірно виключено вартість придбаних товарів з валових витрат за 4 квартал 2006 року, так як в цей період Позивачем вказана вартість придбання товару у валові витрати не включалась.

Окрім того, за твердженням Відповідача за вересень 2001 року та квітень 2004 року було складено інші акти документальних перевірок, якими не було виявлено порушень з боку Позивача, щодо правомірності відображення валових витрат у вказані періоди.

Слід зазначити, що придбання Позивачем товарів відбувалося на підставі договору №35-НТ/01 від 04.09.2001 року, який був укладений між Позивачем та ТОВ «Торговий Дім Надвірна Нафтохім». Сторони договору, згідно п. 3.2., в редакції відповідно до додаткової угоди №1 від 04.09.2001 року погодили порядок оплати вартості товарів придбаних по накладних №908 від 30.09.2001 року та №000000000001 від 30.04.2004 року, який повинен відбуватися на підставі листа вимоги. Як свідчать матеріали справи така вимога Позивачу не надсилалася, а тому у Позивача не виникав обов'язок сплати вартості придбаних товарів, тобто здійснити компенсацію їхньої вартості. Позивачем по даній операції не очікуючи вимоги частково проведено розрахунки із ТОВ «Торговий Дім Надвірна Нафтохім»на загальну суму 228605,55 грн.

П.п. 12.1.5 п. 12. 1 ст. 12 Закону визначений обов’язок платника податку - покупця збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Збільшення Позивачем валових доходів на суму непогашеної заборгованості перед ТОВ «Торговий Дім Надвірна Нафтохім»узгоджується з нормою п.п. 12.1.5 п. 12. 1 ст. 12 Закону.

Окрім того, висновки акта перевірки суперечать пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, яким визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктами 5.3 - 5.7 Закону не встановлено обмеження віднесення до складу валових витрат вартості оприбуткованих покупцем товарів у разі відсутності їх фактичної оплати. Пунктами п. 5.10 та 5.11. ст.5 Закону визначено вичерпний перелік випадків в яких заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат по придбанню товарів до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Тобто, законодавством не передбачено обов'язку фактичної оплати вартості товарів для віднесення вартості придбаних товарів до валових витрат та коригування валових витрат підприємства у випадку непогашення частини заборгованості.

Таким чином, Позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат 9 691400 грн. у вересні 2001 року та квітні 2004 року, а тому донарахування податку на прибуток на вказану суму в розмірі 2 422 850 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0000502301/0 від 30.07.2007 року є неправомірним та таким, що призводить до подвійного оподаткування.

Застосування штрафних санкцій є похідною дією у зв’язку з донарахуванням податкових зобов’язань, а тому зроблені судом висновки про неправомірне їх донарахування дає підстави вважати також неправомірним донарахування штрафних санкцій.

Щодо податкових повідомлень-рішень Відповідача №0000512301/0 від 30.07.2007 року та №0004842301/2 від 22.11.2007 року.

Відповідно, до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97 року (надалі Закон) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У період, що перевірявся Відповідачем, Позивач здійснював оптову та роздрібну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

Згідно із додатковою угодою від 30.04.2006 року № 0430-0000000005 до договору від 17.02.2005 року № П08/2005 укладеного між ТОВ «Рейнбоу»ЛТД надалі «Продавець»та ТОВ «ТД «Нафто-Трейд»надалі «Покупець», Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти бензин А-95, кількістю 23750 тон., ціною 4 000,00 грн. без ПДВ за 1 тону, на суму 95 000 000 ,00 грн., ПДВ становить 19 000 000, 00 грн., всього на загальну суму з ПДВ 114 000 000, 00 грн.

На виконання даного договору ТОВ «Рейнбоу» ЛТД виписано видаткову накладну від 30.04.2006 року № 0430-0000000005 на реалізацію ТОВ «ТД «Нафто-Трейд»бензину А-95, кількістю 23750 тон за ціною 4000 грн. без ПДВ за 1 тону, на суму 95 000 000, грн., ПДВ становить 19 000 000, 00 грн., всього на загальну суму з ПДВ 114 000 000, 00 грн.

Про здійснення поставки товару свідчить також акт приймання-передачі від 30.04.2006 року, який доданий Позивачем до матеріалів справи. Відповідно ТОВ «Рейнбоу»ЛТД виписано податкову накладну від 30.04.2006 року на аналогічну кількість бензину А-95 та відповідні суми.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзац 4 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону чітко визначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Безпідставним є посилання Відповідача на п. 3.2 ст. 3 Закону, згідно якого не є об’єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), так як Позивачем такі операції в рамках договору № П08/2005 від 17.02.2005 року не здійснювалися, про що, окрім доказів фактичної передачі товару, свідчать надані суду платіжні доручення, які підтверджують здійснення повної оплати вартості придбаних товарів в межах договору поставки та докази часткової їх реалізації.

Зберігання нафтопродуктів, що придбані у ТОВ «Рейнбоу»ЛТД здійснює ВАТ «Дніпронафтопродукт»на підставі договору від 01.10.2003 б/н, тому аргументи Відповідача, щодо відсутності права у ТОВ «ТД Нафто-Трейд»на включення до складу податкового кредиту у квітні 2006 року ПДВ в сумі 19 000 000, 00 грн. по договору поставки від 17.02.2005 року № П08/2005 укладеного між ТОВ «Рейнбоу»ЛТД та ТОВ «ТД «Нафто-Трейд», з підстав що дана операція не є об’єктом оподаткування не відповідають нормам Закону та фактичним обставинам справи.

Позиція Відповідача, щодо виключення з податкового кредиту в липні, серпні, вересні 2006 року 5912450,97 грн. також не відповідає нормам Закону.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість встановлений статтею 7 Закону. Так, відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість сплачену у зв’язку з придбанням нафтопродуктів з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника.

Так, на виконання договору поставки від 17.02.2005 року № П-08/2005, укладеного між ТзОВ «Рейнбоу»ЛТД та ТОВ «ТД Нафто-Трейд», в ІІІ кварталі 2006 року ТзОВ «Рейнбоу»ЛТД реалізувало ТОВ ТД «Нафто-Трейд»нафтопродукти на загальну суму 35 474 705,96 в тому числі ПДВ 5912450,97 грн. ТОВ «Рейнбоу»ЛТД виписані для ТОВ ТД «Нафто-Трейд»податкові накладні № 0701-0000000019 від 01.07.2006 року, №0704-0000000001 від 04.07.2006 року, № 0712-0000000002 від 12.07.2006 р., №0719-0000000003 від 19.07.2006 року, № 0724-0000000003 від 24.07.2006 року, № 0801-0000000024 від 01.08.2006 року, №0809-000000002 від 09.08.2006 року, № 0821-000000001 від 21.08.2006 року, № 0901-000000014 від 01.09.2006 року, № 0909-000000002 від 09.09.2006 року, №0915-000000002 від 15.09.2006 року, №0918-00000004 від 18.09.2006 року на загальну суму 5 912 450, 97 грн.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата настання будь-якої з наступних подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, отримання платником товарів, які підтверджені податковими накладними, є підставою для віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону податкові накладні повинні містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідач підтвердив в судовому засіданні, що видані контрагентом податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону, оскільки жодних заперечень щодо відсутності будь-яких обов’язкових реквізитів податкових накладних в акті перевірки не відображено.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону ТзОВ «Нафто-Трейд»на підставі отриманих від ТОВ «Рейнбоу»ЛТД податкових накладних було віднесено за липень 2006 р., серпень 2006 року та вересень 2006 року до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. “а”, “в”, “г”, “д” п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст. 10 Закону).

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської опереції не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Ч. 1 ст. 19 Конституції України передбачає, що, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може примушений робити те, що не передбачено законодавством .

Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов’язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку не додану вартість включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Таким чином, покладання податковим органом цього обов’язку на покупця (Позивача) є таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до змісту Закону № 168/97-ВР, у Позивача правомірно виникло право на податковий кредит по вказаних вище операціях, оскільки Позивачем було сплачено своєму безпосередньому постачальнику (ТОВ «Рейнбоу») вартість товару з врахуванням податку на додану вартість, на підставі належно оформлених податкових накладних, включено відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Наведені норми законодавства свідчать, що донарахування податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень Відповідача №0000512301/0 від 30.07.2007 року та №0004842301/2 від 22.11.2007 року є неправомірним.

Застосування штрафних санкцій є похідною дією у зв’язку з донарахуванням податкових зобов’язань, а тому зроблені судом висновки про неправомірне їх донарахування дає підстави вважати також неправомірним донарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.67, 124 Конституції України, п.5.1, п.п.5.2.1, пунктами 5.3, 5.7, 5.10, 5.11. ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11, п.п. 12.1.5 п. 12. 1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.3. ст. 1, п. 3.2 ст. 3, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.1. п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

Визнати нечинними податкові повідомлення- рішення ДПІ в Надвірнянському районі №0000502301/0 від 30.07.07, №0000512301/0 від 27.07.07 та №0004842301/2 від 22.11.07.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Торговий дім "Нафто-Трейд" вул. Майданська, 5, м.Надвірна, Івано-Франківська область судового збору в сумі 10,20грн.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

постанова підписана 07.04.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______