Вирок № 15540369, 31.03.2011, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 1-96/2011р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 березня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                        головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А.,

                    з участю прокурора Антоненка Ю.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не працюючої, не одруженої, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

          за ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

          21 листопада 2010 року близько 20 год. підсудна ОСОБА_3 за місцем проживання свого співмешканця ОСОБА_2 в будинку № 17 по вул.Білявської в с.Знам»янка Прилуцького району, під час розпиття спиртних напоїв, перебуаючи в стані алкогольного сп»янннія, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно нанесла удар лезом ножа в область шиї ОСОБА_2, чим згідно висновку судово-медичної експертизи заподіяла потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою як небезпечні для життя у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа з пошкодженням верхньої долі правої легені, гемопневмотораксу.

          Як під час досудового так і судового слідства підсудна ОСОБА_3 свою вину у пред»явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаюєтья у вчиненому та пояснила, що 21.11.2010р. вдень вона разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 були в гостях у тітки останнього, де вживали спиртні напої. Потім прийшли до будинку, де вони проживали (вул. Білявської, 17), і продовжили вже у трьох із братом ОСОБА_2 –ОСОБА_2 розпивати спиртне, сидячи за столом. Близько 20 год. 00 хв. коли вона в черговий раз розмовляла по мобільному телефону (що ОСОБА_2 не подобалося та він робив з приводу цього зауваження, ревнуючи її), то ОСОБА_2 забрав у неї телефон, з приводу чого у них виникла сварка. Після цього вона взяла зі столу кухонний ніж та нанесла ним удар у шию співмешканця. Щоб якось спокутувати свою вину, пошкодила собі вени, зробивши два порізи. Вона супроводжувала ОСОБА_2 в автомобілі до лікарні, звідки її забрали працівники міліції. Все відбулося настільки швидко, що вона навіть не зрозуміла як так трапилося. Про даний випадок дуже жалкує, злякалася наслідків яких не бажала, просить вибачення у потерпілого. Цивільний позов прокурора та потерпілого визнає повністю.

          Потерпілий ОСОБА_2 у суді підтвердив заподіяння йому тілесних ушкоджень підсудною та пояснив, що 21.11.2010р. разом із своєю співмешканкою ОСОБА_3, після повернення від родичів, де вживали спиртні напої, продовжили відпочинок за місцем його проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4»янка Прилуцького району. Так до них додому прийшов його брат –ОСОБА_4, з яким вони сидячи за столом у 3-х розпивали горілку. У той день до ОСОБА_3 постійно телефонував хлопець на ім»я Олександр, що йому було неприємно і тому він робив їй зауваження не розмовляти по телефону. Після чергового дзвінка він попросив ОСОБА_3 віддати телефон і коли та не відреагувала, він просто забрав у неї телефон. Після чого, сидячи спиною до ОСОБА_3, отримав від неї удар ножем у шию та потому втратив свідомість. Потерпілий підтримав цивільний позов лише в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., яку обгрунтовує стражданнями, які зазнав внаслідок фізичного болю, витрачає кошти на лікування, не мав можливості фізично працювати і на даний час його турбує біль у легенях. Все це спричиняє душевні страждання, а підсудна зовсім не відшкодувала йому заподіяних збитків. У частині відшкодування матеріальної шкоди відмовляється. З приводу міри покарання наполягає на суворості такої.

          Свідок ОСОБА_2 у суді також підтвердив, що 21.11.2010р. був у гостях у свого брата –ОСОБА_2, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5 із співмешканкою ОСОБА_3. Під час відпочинку вони всі вживали горілку та неодноразово телефонував мобільний, по якому говорила співмешканка брата, що останньому не подобалося. Так, у черговий раз коли ОСОБА_3 пішла говорити по телефону в іншу кімнату, то потерпілий пішов за нею, де між ними виникла сварка. Коли вони повернулися до столу, то він почув зойк брата, який упав на підлогу та з його шиї текла кров. Поруч стояла підсудна із ножем у руці. Як було нанесено удар він не бачив, бо це відбулося за його спиною. Він почав надавати допомогу брату, щоб зупинити кров і викликати “швидку”. У цей час підсудна вибігла з будинку. Уже у відділенні міліції він бачив у ОСОБА_3 порізані руки.

          Крім показів самої підсудної, потерпілого, свідка, вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом огляду місця події від 21.11.2010р., де було заподіяно ножове поранення, в кімнаті виявлені плями бурого кольору та зі столу вилучено ніж (а.с. 9); висновком судово-медичної експертизи № 36 від 18.01.2011 року, згідно якої у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа з пошкодженням верхньої долі правої легені, гемопневмотораксу. Дані тілесні ушкодження виникли від дії колото-ріжучого предмета типу ножа та відносяться до категорії тяжких тілесних за ознакою як небезпечні для життя, по давності можуть відповідати 21.11.2010 року. Тілесні ушкодження могли виникнути при ударі ножем в область шиї (а.с. 32-34); протоколом явки з повинною від 21.11.2010 року (а.с. 45); висновком медичного огляду № 88 від 21.11.2010 року, складеного о 21 год. 20 хв., згідно якого ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного сп”яніння (а.с. 47).

          Оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії підсудної, в частині нанесення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень правильно кваліфіковано досудовим слідством за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

          Обставинами, які пом»якшують покарання підсудної суд визнає з”явлення із зізнан- ням (а.с. 45), щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 59), молода віком (а.с 48).

          Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення нею злочину у стані алкогольного сп”яніння.

          Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній суд, крім того, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким; особу винної, як таку, що негативно характеризується за місцем проживання та за місцем колишнього навчання (а.с. 49, 52), страждає хронічним алкоголізмом і потребує лікування від такого (а.с. 56-57), позицію потерпілого, у той же час підсудна співмешкала з потерпілим, без життєвого досвіду, батьки не займалися її вихованням.

          Враховуючи вищевикладене та наявність декількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд вважає, за необхідне згідно вимог ч.1 ст.69 КК України призначити їй покарання нижче від найнижчої межі у вигляді позбавлення волі.

          Цивільний позов прокурора в інтересах держави, пов”язаний з відшкодуванням витрат закладу охорони здоров”я на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягає до задоволення згідно вимог ст.93-1 КПК України, ст.1206 ЦК України, зі стягненням з підсудної 1079,05 грн. (а.с. 29а-29б).

          Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн. підлягає до повного задоволення, оскільки даний злочин та його наслідки призвели до тяжких фізичних і моральних страждань ОСОБА_2 Потерпілий довів у суді завдані йому психологічні страждання у зв”язку з вчиненим відносно нього злочину.

          Згідно вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України заподіяна шкода відшкодовується винною особою, тобто підсудною ОСОБА_3

          Судові витрати згідно ст.93 КПК України покладаються на засуджену.

          Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 81 КПК України .

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_3 визнати винною за ч.1 ст.121 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.          

          Строк відбуття покарання засудженій рахувати з моменту її затримання, тобто з 01 лютого 2011 року (а.с. 71, 81).

          Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - утримання під вартою в Чернігівському слідчому ізоляторі.

          Цивільний позов потерпілого задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 –1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

          Позов Прилуцького міжрайонного прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Прилуцької центральної районної лікарні (р/р 35429011003578 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, ко 34549336) –1079 грн. 05 коп. на відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_2

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 258,00 грн. судових витрат за проведення експертизи.

          Речовий доказ по справі, що зберігається в камері схову Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області - кухонний ніж повернути потерпілому ОСОБА_2 (квитанція № 011518, а.с. 19-20).

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою –з моменту отримання копії вироку.

                              Головуючий: