Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2025/2-46/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Яценко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання дій щодо односторонньої зміни умов договору недійсними, визнання правочину по зміні відсоткової ставки неукладеним та визнання односторонньої зміни умов договору нікчемною, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 про визнання дій щодо односторонньої зміни умов договору недійсними, визнання правочину по зміні відсоткової ставки неукладеним та визнання односторонньої зміни умов договору нікчемною, посилаючись на те, що вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 18 березня 2008 року ОСОБА_2 уклав кредитний договір № DN81R100030197 з ПАТ КБ «Приватбанк»та отримав кредит у розмірі 48578 гривень 80 копійок. За рахунок вказаних коштів ними було придбано у спільну власність подружжя легковий автомобіль марки DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1. В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір застави вищевказаного автомобіля. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 повинний сплачувати суми кредиту та відсотки у розмірі 9,60% річних та щомісячний платіж повинний складати 1042 гривні 68 копійок. Умови кредитного договору виконувалися своєчасно та належним чином, але в січні 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку та без повідомлення збільшив розмір відсотків за кредитним договором, а тому щомісячний платіж повинний складати 2604 гривні. В зв’язку з чим просить визнати правочин про зміну процентної ставки за кредитним договором неукладеним, визнавши дії ПАТ КБ «Приватбанк»щодо зміни в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором протиправними та односторонню зміну процентної ставки за кредитним договором нікчемною. Крім цього просить стягнути з відповідача по справі ПАТ КБ «Приватбанк»судові витрати у розмірі 171 гривні, які були нею сплачені при подачі позовної заяви до суду.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Представник позивачки в судове засідання не з’явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав на адресу суду телефонограму, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує. Крім цього просить врахувати заперечення, які були раніше наданні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами:
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 30 вересня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ВЛ № 296428, виданий Лозівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області.
18 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір № DN81R100030197. Відповідно до умов вищевказаного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 48578 гривень 80 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,6% річних з кінцевим терміном повернення 17 березня 2015 року в обмін на зобов'язання позичальника робити погашення тіла кредиту і відсотків шляхом зарахування на особовий рахунок суми щомісячних платежів.
Даний договір був укладений для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу автомобіля марки DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був придбаний у спільну сумісну власність подружжя.
Статтею 60 Сімейного Кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). У частині 2 вказаної статті зазначено, що вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 65 Сімейного Кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її , його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Частиною 3 статті 65 Сімейного Кодексу України передбачено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, згідно з пунктом 17.9., відповідач ОСОБА_2К, за згодою позивачки передав у заставу рухоме майно, яке належить їм на праві спільної власності подружжя: легковий автомобіль марки DAEWOO FSO LANOS TF69Y 2008 року випуску, державний номер: АХ8622ВН.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка надавала свою письмову згоду при укладанні спірного кредитного договору лише щодо передачі майна у заставу за вказаним Кредитним договором належного їм майна. Тобто, незважаючи на ту обставину, що погашення кредиту здійснюється за рахунок сімейного бюджету, позивачка не є стороною Кредитного договору і дія його умов розповсюджується на неї лише у частині, що стосується задоволення вимог кредитора за рахунок наданого у заставу майна, а також об’єму цих вимог.
Відповідно до пункту 17.1.6. Кредитного договору вбачається, що “Кредит” надається зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 9,60% річних.
Згідно з пунктом 4.2. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину Кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Дата погашення у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Розрахунок процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з кредитного рахунку до очікуваної дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів та закінчується поточною датою сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення кредиту на суму неповернутого Кредиту.
Пунктом 17.8. Кредитного договору, встановлено, що щомісяця в період сплати Позичальник зобов’язаний сплатити щомісячний платіж в розмірі 1042,68 (одна тисяча сорок дві) гривні 68 копійок для погашення заборгованості за кредитом винагородою та процентами за користування ним.
Вказані умови Кредитного договору відповідачем ОСОБА_2 виконувалися у повному обсязі. Але, при здійсненні чергового платежу за Кредитним договором у січні 2009 року, відповідач –ОСОБА_2 дізнався, що йому, у односторонньому порядку було збільшено розмір відсотків за Кредитним договором. Діючий розмір процентної ставки співробітниками ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»не розголошувався. Було лише зазначено, що замість 1042,68 (однієї тисячі сорока двох) гривень 68 копійок позивачка та відповідач по справі ОСОБА_2 повинні сплачувати суму у розмірі 2604,00 (дві тисячі шістсот чотири) гривні 00 копійок.
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки згідно абзацу З частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повинен бути повідомлений кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни (таке положення міститься і в п. 2.3.1 Договору). Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Також в пункті 6.3.1 вказаного Кредитного договору зазначено про право ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні ,а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміну середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»ніяких листів про зміну умов кредитного договору ні позивачці та відповідачеві ОСОБА_2 не направлялися.
Відповідно до статті 654 Цивільного Кодексу України, зміна договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором та будь-яким нормативно правовим актом інша форма зміни договору не передбачається.
Відповідачем - ПАТ КБ «ПриватБанк»не надано до суду жодних доказів обгрунтованності та законності здійснення дій пов’язаних з зміною умов Кредитного договору в односторонньому порядку.
Сплачуючи до каси банку грошові кошти ОСОБА_2 керувався умовами існуючого Кредитного договору. Як зазначає позивачка в позовній заяві, намагаючись достроково виконати свої зобов”язання, її чоловік та відповідач по справі ОСОБА_2 сплачував більшу суму ніж та що визначена умовами Кредитного договору (тобто фактично переплачував), але дані кошти (кошти, що спрямовані на часткове погашення кредиту) були зараховувані у якості погашення процентної ставки, яка збільшена банком у односторонньому порядку.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 Цивільного Кодексу України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до статті 1055 Цивільного Кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, як передбачено частиною 2 статті 1055 Цивільного Кодексу України, є нікчемним.
Також згідно частини 2 статті 638 Цивільного Кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Тобто, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Згідно статті 654 Цивільного Кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором та будь-яким нормативно правовим актом інша форма зміни договору не передбачається.
Так, відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. При цьому, дана норма закону носить імперативний характер і не робить виключень до порядку зміни умов договору в односторонньому порядку.
Таким чином, дії Відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо односторонньої зміни відсоткової ставки шляхом спрямування до позивача листа про таке (оферта) без отримання письмової згоди на те - згоди Позивача (акцепт), необхідно трактувати як недодержання Відповідачем вимог частини 4 статті 203, частини 4 статті 208, статті 1055 Цивільного Кодексу України.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів»прямо передбачено, що нечіткі та двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з частиною 3 статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно вимог частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 згаданої статті, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача по справі ПАТ КБ «ПриватБанк»судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень на користь позивачки по справі, які були сплачені нею при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 14, 207, 509, 638, 654, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати правочин про зміну процентної ставки за кредитним договором № DN81R100030197 від 18 березня 2008 року, укладеним між відритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_2 неукладеним.
Визнати дії публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” щодо зміни в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором № DN81R100030197 від 18 березня 2008 року, укладеним між відритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_2 протиправними.
Визнати односторонню зміну публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” процентної ставки за кредитним договором № DN81R100030197 від 18 березня 2008 року, укладеним між відритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_2 нікчемною.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.А. Смірнова
Судове рішення № 15540069, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 16.05.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2-46/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: