Рішення № 1553949, 29.11.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2007

Справа №2-15/11273-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523)

Про спонукання до укладення додаткової угоди.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Ющенко Т. А., довіреність № 021-Д від 04.01.2007 р., у справі

Від відповідача - Палей Л.В., довіреність № 02 від 04.06.2007 р., у справі, Смирнова Л.Є., довіреність № 03 від 04.06.2007 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», в якій просить суд зобов’язати відповідача укласти з ВАТ «Крименерго» додаткову угоду № 8-А від 16.07.2007 р. до Договору № 4156 від 11.02.2006 р. а також додаткову угоду № 8 від 16.07.2007 р. до договору № 4156 від 11.02.2006 р. в редакції позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» на адресу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» була направлена Додаткова угода № 8-А до договору №4156 від 11.02.2006 р. про порядок визначення кількості електричної енергії, яка використовується на загальнодомові мережі, а також а також Додаткова угода № 8 до договору № 4156 від 11.02.2006 р. Враховуючи те, що відповідачем були повернуті зазначені Додаткові угоди з протоколами розбіжностей, з якими позивач не погоджується, ВАТ «Крименерго» звернулося до суду в порядку статті 187 Господарського кодексу України з метою врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами.

Представник відповідача проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву.

10.10.2007 р. до господарського суду від Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» надійшли пояснення до позовної заяви, в яких позивач вважає безпідставними твердження Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» за мотивами, викладеними у вказаних поясненнях.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

11.01.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії № 4156.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про електричну енергію» від 16.10.1997 р., який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до частини 4 статті 275 Господарського процесуального кодексу України виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 3.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 в редакції від 12.11.2006 р. встановлено, що у багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії, використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами.

Згідно з пунктом 3.12 ПКЕЕ у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

Позивачем була направлена на адресу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» Додаткова угода № 8-А до договору № 4156 від 11.02.2006 р. про порядок визначення кількості електричної енергії, яка використовується на загально будинкові потреби для її підписання.

Розглянувши зазначену Додаткову угоду № 8-А відповідачем віна була підписана разом з протоколом розбіжностей від 26.07.2007 р. (а.с. 26-27)

Не погодившись з запропонованим відповідачем протоколом розбіжностей позивач звернувся до суду з позовом щодо їх врегулювання.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, розбіжності між сторонами виникли з приводу, зокрема, Преамбули Додаткової угоди № 8-А, яка передбачена: «ВАТ «Крименерго», що іменується надалі Енергопостачальна організація (Постачальник), в особі заступника начальника СП СМЕМ Киреєва Сергія Олексійовича, що діє на підставі довіреності № 091-Д від 04.01.2007 р., з одного боку, та Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району в особі начальника Токарева Сергія Валерійовича, що діє на підставі Статуту, надалі іменований Споживач (володілець мереж) з іншого боку (надалі - Сторони), уклали справжню додаткову угоду про постачання електроенергії для житлового будинку вул. Бетховена, 113, 5-я секція».

Відповідачем було запропоновано викласти Преамбулу, зазначивши Споживача не у якості володільця мереж, а у якості балансоутримувача мереж.

З цього приводу суд вважає за необхідне визнати заперечення відповідача такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, зазначивши при цьому наступне.

Відповідач Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» при здійсненні своєї діяльності керується зокрема Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про електроенергетику», Статутом тощо.

Статтею 24 Житлового кодексу України визначено, що житлово-експлуатаційні організації створюються для експлуатації державного і громадського житлового фонду. Їх діяльність здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Згідно пункту 3.1 Статуту відповідача предметом його діяльності серед інших визначено виконання функцій балансоутримувача та управителя житлового фонду.

Щодо тверджень відповідача про зазначення вказаної Додаткової угоди № 8-А «про постачання електроенергії для комунального освітлення житлового будинку по вул.. Бетховена, 113. 5-а секція, то суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи сторонами погоджений перелік та відомості по комерційним засобам обліку, де зазначений об’єкт – житловий будинок № 113 по вул.. Бетховена (Додаток 3.1 до Договору № 4156 (а.. с. 29).

Таким чином, Преамбула Додаткової угоди № 8-А до Договору № 4156 від 11.02.2006 р. про порядок визначення кількості електричної енергії, що використовується на загально домові мережі підлягає затвердженню частково в редакції відповідача.

Крім того, Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» було запропоновано пункт 1 Додаткової угоди № 8-А в редакції «Відповідно до пункту 3.6 Правил користування електричною енергією Споживач забезпечує складання і надання в розрахункову дату балансу електричної енергії в технологічний мережах по встановленій і узгодженій з постачальником формі на підставі показань загальнобудинкових приладів обліку, квартирних приладів обліку і приладів обліку інших споживачів, підключених до технологічних мереж з під загального обліку і оплачує Постачальникові кількість електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку.» виключити, оскільки даний пункт ПКЕЕ стосується розрахунків за спожиту електроенергію «населених пунктів». Відповідно до роз'яснення Державної інспекції по Енергонагляду (від 11.11.06г. № 08/25-69) багатоквартирний будинок, що окремо стоїть, знаходиться в комунальній власності місцевих рад і на балансі ЖЕО, не може бути визнаний «населеним пунктом».

Проте, суд звертає увагу на те, що вказана редакція відповідача не відповідає Правилам користування електричною енергією.

Як вже було зазначено вище пунктом 3.6 ПКЕЕ зазначено, що у багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії, використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами.

Пунктом 3.12 ПКЕЕ встановлено, що у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

Таким чином, пункт 1 Додаткової угоди № 8-А відповідає вимогам ПКЕЕ, а тому підлягає затвердженню в редакції позивача.

Також відповідачем запропоновано виключити пункт 2 Додаткової угоди № 8-А, яким передбачено, що алгоритм розрахунку кількості електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку: у розрахунковий день Споживач фіксує показання загальнобудинкових приладів обліку, показання квартирних приладів обліку і інших споживачів, підключених до його технологічних мереж з під загального обліку відповідно до додатку «Список споживачів фізичних осіб, споживання яких враховується при складанні балансу електроенергії». У разі ненадання споживачем показань квартирних приладів обліку постачальник має право проводити складання балансу електричної енергії за показниками, знятими працівниками постачальника. Кількість електричної енергії, спожитої на загальні потреби, визначається як алгебраїчна різниця кількості електроенергії, спожитою квартирами та іншими споживачами, що мають договір про постачання електроенергії з постачальником і підключеними до цих мереж.», оскільки у відповідності з Договором про користування електричною енергією між ВАТ «Крименерго» та фізичною особою (мешканцем квартири), обов’язки щодо зняття показників приладу обліку покладені на електропостачальну організацію.

Суд не може погодитися з твердженнями відповідача в цій частині, оскільки згідно пунктів 3.6, 3.12 ПКЕЕ складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для комерційних розрахунків без Алгоритму розрахунків кількості електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку не можливий без обліку споживання фізичних осіб, оскільки відповідач згідно Договору повинен буде самостійно платити за загальне користування (з урахуванням споживання мешканцями) – Додаток 3.1.

Щодо пункту 4 Додаткової угоди № 8-А, відповідно до якої «на вимогу Постачальника електроенергії власник мереж зобов'язаний відключити електричні установки Субспоживачів, підключених до його технологічних мереж. Відключення споживачів проводиться відповідно до Положення «Про порядок відключення споживачів від джерел Електропостачання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 28.01.04 р.», то суд визнає доводи відповідача стосовно виключення зазначеного пункту обґрунтованими та переконливими.

Так, дійсно Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» не є електропостачальною організацією, отже на нього не поширюється дія пункту 7 ПКЕЕ «Умови припинення або обмеження постачання та передачі електричної енергії».

В протоколі розбіжностей відповідачем запропоновано виключити пункт 5 Додаткової угоди № 8-А. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що Споживачі будинку мають однофазне живлення і в кожний момент часу включена різна кількість споживачів з різною потужністю.

Однак суд не може погодитися з доводами відповідача, оскільки відповідно до чинних правил саме Споживач зобов’язаний забезпечити рівномірне навантаження фаз.

Таким чином, пункт 5 Додаткової угоди № 8-А підлягає затвердженню у наступній редакції позивача: «Споживач забезпечує рівномірний розподіл навантажень по фазам А,В,С, а у разі виявлення порушення цієї умови Постачальник має право виставити рахунок Споживачеві за додаткові втрати в «нульовому» дроті на введенні по формулі:

Р = I02*г*Т/1000 кВтч

де Iо - зрівняльний струм в нульовому дроті (А)

г - опір «О» дроту (Ом)

Т - час роботи струмоприймачів (час) за договором.

Усунення порушення оформляється двостороннім актом.»

Також позивач зазначає, що 26.07.2007 р. на його адресу поступила Додаткова угода № 8 до договору № 4156 від 11.02.2006 р., підписана відповідачем з протоколом розбіжностей від 26.07.2007 р. (а.с. 22-23)

Не погодившись з запропонованим відповідачем протоколом розбіжностей позивач звернувся до суду з позовом щодо їх врегулювання.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Позивачем протягом судового розгляду справи не представлено суду екземпляру додаткової угоди № 8 до договору № 4156 від 11.02.2006 р., редакцію якої просить затвердити позивач у судовому порядку, в той час, як вказаний документ є предметом позову, а отже і предметом судового розгляду.

У судовому засіданні 18.10.2007 р. на позивача був покладений обов’язок надати суду оригінал Додаткової угоди № 8 до договору № 4156 від 11.02.2006 р., про яку йдеться в позовній заяві, про що представник позивача повідомлений у судовому засіданні під розписку у бланку перерви.

Крім того сторони були попереджені про майнову відповідальність (штраф в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян) передбачену пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України за неявку в судове засідання та невиконання вимог ухвали Господарського суду.

Неявка позивача, або його представника та ненадання витребуваних судом документів, які необхідні для вирішення спору, перешкоджає повному та всебічному розгляду справи.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані, що позбавляє суд повно та всебічно дослідити докази по справі та надати їм належну правову оцінку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так позивачем не надано суду жодних доказів поважності причин невиконання вимог суду щодо явки представника у судове засідання та надання витребуваних матеріалів, зазначених в ухвалі господарського суду та бланку перерви, отже суд вважає за можливе залишити позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в частині зобов’язання відповідача укласти Додаткову угоду № 8 від 16.07.2007 р. до Договору № 4156 від 11.02.2006 р. в редакції позивача без розгляду.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи документи, фактичні обставини справи, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, пунктом 5 статті 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523) укласти з Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) Додаткову угоду № 8-А до договору про постачання електричної енергії № 4156 від 11.01.2006 р., в наступній редакції:

Додаткова угода № 8-А

до Договору про постачання електричній енергії № 4156 від 11.02.2006 р.

про порядок визначення кількості електричної енергії, яка використовується на загальнобудинкові потреби

від „_____"_____2007 р. м. Сімферополь

ВАТ « Крименерго», що іменується надалі Енергопостачальна організація (Постачальник), в особі заступника начальника СП СМЕМ Киреєва Сергія Олексійовича, що діє на підставі довіреності № 091-Д від 04.01.2007г.. з одного боку

і КП Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району в особі начальника Токарева Сергія Валерійовича, що діє на підставі Статуту, надалі іменований Споживач (балансоутримувач мереж) з іншого боку (надалі-Сторони), уклали справжню додаткову угоду про постачання електроенергії для житлового будинку по вул. Бетховена, 113. 5-я секція.

1. Відповідно до пункту 3.6., 3.12. Правил користування електричною енергією Споживач забезпечує складання і надання в розрахункову дату балансу електричної енергії в технологічних мережах по встановленій і узгодженій з постачальником формі на підставі показань загальнобудинкових приладів обліку, квартирних приладів обліку і приладів обліку інших споживачів, підключених до технологічних мереж з під загального обліку і оплачує постачальникові кількість електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку.

2. Алгоритм розрахунку кількості електричної енергії, спожитої на загальні потреби будинку: у розрахунковий день Споживач фіксує показання загальнобудинкових приладів обліку, показання квартирних приладів обліку і інших споживачів, підключених до його технологічних мереж з під загального обліку відповідно до додатку «Список споживачів фізичних осіб, споживання яких враховується при складанні балансу електричної енергії». У разі ненадання споживачем показань квартирних приладів обліку постачальник має право проводити складання балансу електроенергії за показниками, знятими працівниками постачальника.

Кількість електричної енергії, спожитої на загальні потреби визначається як алгебраїчна різниця між кількістю електроенергії, що поступила в технологічні мережі по загальнобудинкових приладах обліку та кількістю електроенергії, спожитою квартирами і іншими споживачами, що мають договір про постачання електроенергії з постачальником і підключеними до цих мереж.

3. Включення точки обліку електричної енергії (приладів обліку) в баланс електричної енергії в технологічних мережах житлового будинку проводиться:

- для фізичних осіб - після укладення Постачальником і споживачем фізичною особою «договору про користування електричною енергією»;

- для юридичних і фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності – після укладення «договору про постачання електроенергії».

4. Виключено.

5. Споживач забезпечує рівномірний розподіл навантажень по фазам А,В,С, а у разі виявлення порушення цієї умови Постачальник має право виставити рахунок Споживачеві за додаткові втрати в «нульовому» дроті на введенні по формулі:

Р = I02*г*Т/1000 кВтч

де Iо - зрівняльний струм в нульовому дроті (А)

г - опір «О» дроту (Ом)

Т - час роботи струмоприймачів (час) за договором.

Усунення порушення оформляється двостороннім актом

6. Справжня Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання і є невід'ємною частиною Договору № 4156 від « 11» лютого 2006 р., складено в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Енергопостачальній організації, другий – у Споживача.

Постачальник електричної енергії: Споживач:

Заст.. начальника СП СМЕМ Начальник КП ЖЕО Київського району

________ _________

(посада, П. І. Б., підпис) (посада, П. І. Б., підпис)

М. П. М. П.

«____» _____ 200__р. «___» _____ 200__р.

4 В частині зобов’язання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» укласти з ВАТ «Крименерго» додаткову угоду № 8 від 16.07.2007 р. до договору № 4156 від 11.02.2006 р. в редакції позивача позов залишити без розгляду.

5 В іншій частині позову відмовити.

6 Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) державне мито в розмірі 42,30 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7 Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.