Ухвала суду № 15538721, 06.05.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

                    Справа № 2025/2-489/11

У Х В А Л А

про повернення заявнику заяви про забезпечення позову

06 травня 2011 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Дегтярчук М.О. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 агрофірми „Обрії” про забезпечення позову по цивільній справі ОСОБА_1 агрофірми „Обрії” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог –Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Лозівському районі Харківської області про визнання договору частково недійсним, переведення прав та обов’язків покупця, визнання недійсним Державного акту, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2011 позивач ОСОБА_1 агрофірма „Обрії” (код ЄДРПОУ 23907122) в особі Генерального директора ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог –Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Лозівському районі Харківської області про визнання договору частково недійсним, переведення прав та обов’язків покупця, визнання недійсним Державного акту, визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 8, 16, 203, 215, 217, 236, 316, 317, 319, 321, 328, 362, 392, 655 ЦК України, ст.ст. 126, 152 ЗК України, ППВСУ № 9 від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, Узагальнення судової практики від 24.11.2008 ВСУ „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Позивач стверджує, що договір купівлі-продажу від 23.12.2005 (р. № 7358), земельної ділянки загальною площею 4,9383 га, яка розташована на території Орільскої селищної ради Лоізвського району Харківської області, укладений між ОСОБА_3, що діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частково недійсний, в частині зазначення ним покупця ОСОБА_2, зазначивши покупцем ПА „Обрії”. Вимога обґрунтована наявністю у позивача як орендаря за договором оренди від 01.02.2005 між ПА „Обрії” (Орендар) і ОСОБА_4 (Орендодавець) переважного права купівлі земельної ділянки, що кореспондується зі ст. 9 ЗУ „Про оренду землі”, ст.ст. 8, 203, 215, 217, 362 ЦК України та відповідає способам захисту відповідно до п. в) ч. 3 ст. 152 ЗК України та п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Позивач вважає перевести права та обов’язки покупця по спірному договору купівлі-продажу від 23.12.2005 (р. № 7358) з ОСОБА_2 на ПА „Обрії”. Вимога обґрунтована ст. 362 ЦК України із посиланням на правову позицію ППВСУ від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та Узагальненні судової практики від 24.11.2008 ВСУ „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та узгоджується зі способом захисту, встановленого п. д) ч. 3 ст. 152 ЗК України та п. 6 та аб. 11 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Правовими наслідками зазначених вище позовних вимог позивач просить суд також визнати недійсним Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯД № 025215 від 16.04.2008 (р. № 010867700019), виданий ОСОБА_2, а також визнати за позивачем право власності на зазначену земельну ділянку. Вимога обґрунтована застосуванням правових наслідків попередніх позовних вимог із посиланням на недійсність Державного акту через можливу відсутність права власності у ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку у зв’язку із наявним спором та вірогідністю ухвалення рішення суду на користь позивача, що відповідає положенням ст.ст. 203, 215, 236 ЦК України. Необхідність визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку зумовлюється правами, якими наділений власник в силу ст. 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України. Через невизнання ОСОБА_2 права власності за позивачем, виниклий спір, ПА „Обрії” просить в силу ст. 392 ЦК України визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку.

Позивач вважає, що обрані ним способи захисту відповідають положенням статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України і є необхідними та достатніми для захисту та поновлення його прав та інтересів.

29 квітня 2011 року представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо спірної земельної ділянки, а саме до вирішення справи по суті заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та будь-яким іншим третім особам будь-яким способом користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, у тому числі шляхом відчуження, використовувати її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, змінювати цільове призначення, ландшафту, зовнішнього виду майна, передавати в найм (оренду), погіршувати будь-яким чином стан майна, а також зобов’язати дотримуватися умов природоохоронних вимог, правил, стандартів та виконання комплексу необхідних заходів по збереженню її у придатному стані відповідно до її цільового призначення.

          09 березня 2011 року суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області Дегтярчук М.О. була винесена ухвала про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Вищезазначеною ухвалою була накладена заборона ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, яка розташована на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області. Дана ухвала була оскаржена в апеляційному порядку і направлена до Апеляційного суду Харківської області, але на даний час у суду немає відомостей щодо стадії розгляду вищевказаної апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Повернути заяву представника ОСОБА_1 агрофірми „Обрії” про забезпечення позову заявникові.

Копію ухвали суду направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6