Постанова № 1553770, 30.05.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2007 № 40/555

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коваленка В.М.

суддів: Вербицької О.В.

Пантелієнка В.О.

при секретарі: Котелянець О.О.

За участю представників:

від позивача - Сіпунова С.С. – дов. №69 від 10.07.2006р.,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробниче колективне підприємство "Машини, інформаційні технології і системи" (далі – НВКП „МІТІС”)

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.01.2007

у справі № 40/555 (Смірнова Л.Г.)

за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву

до Науково-виробниче колективне підприємство "Машини, інформаційні технології і системи" (МІТІС) м. Київ

про розірвання договору та повернення майна,

за зустрічним позовомНВКП „МІТІС”, м.Київ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України

(далі – РВФДМУ) по м.Києву

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2007р. у справі №40/555 позовну заяву задоволено повністю, договір купівлі-продажу №902 від 25.04.2003р. вирішено розірвати з моменту набрання даного рішення законної сили. Зобов’язано НВКП „МІТІС” (м. Київ, проспект Науки, 76; код ЄДРПОУ 13668308; п/р 26004301002124 в АКБ „Мрія” м.Києва, МФО 321767) повернути об'єкт незавершеного будівництва - господарчий блок з градирнею, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 42, за актом приймання-передачі РВФДМУ по м. Києву (м.Київ, бульвар Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825; п/р 37184501900001 в Управлінні Державного казначейства у м. Києві, МФО 820019). Стягнуто з НВКП „МІТІС” (м. Київ, проспект Науки, 76; код ЄДРПОУ 13668308; п/р 26004301002124 в АКБ „Мрія” м.Києва, МФО 321767, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення), на користь Державного бюджету України 1197 грн. 87 коп. — державного мита. Стягнуто з НВКП „МІТІС” (м. Київ, проспект Науки, 76; код ЄДРПОУ 13668308; п/р 26004301002124 в АКБ „Мрія” м.Києва, МФО 321767, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення), на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (01021, м.Київ, вул.Липська, 18/5, р/р №26002014180001 у ВАТ „Банк ”Універсальний” м.Львів, МФО 325707, код30045370) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі НВКП „МІТІС” просить вказане рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву НВКП „МІТІС” до РВФДМУ по м. Києву про внесення змін до умов договору купівлі-продажу №902 від 25.04.2003р. та подовження на три роки строк будівництва об’єкту, мотивуючи це ГПК України, ГК України, ЦК України, п.4 ст.123, п.15 ст.151 Земельного кодексу України, ст.8 Закону України „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”.

У відзиві на апеляційну скаргу РВФДМУ по м. Києву просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги вважаючи рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника РВФДМУ по м. Києву, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.04.2003 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Науково-виробничим колективним підприємством „Машини, інформаційні технології і системи” було укладено договір №902 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності, відповідно до п.1.1 якого позивач продав, а відповідач купив об'єкт незавершеного будівництва - господарчий блок з градирнею, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект А.Глушкова, 42, і зобов'язався сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у Договорі (а.с.7-8).

На виконання договору 17.06.2003р. відповідно до Акту приймання-передачі №970 (а.с.9) позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт у власність.

Протягом жовтня 2004 - жовтня 2006 р. відповідач неодноразово звертався до керівництва Інституту математичних машин і систем НАН України, Національне академії наук України, РВФДМУ по м. Києву з пропозицією забезпечити та сприяти в узгодженні з Інститутом математичних машин і систем НАН України встановлених меж земельної ділянки, на якій знаходиться приватизований відповідачем об'єкт (листи від 12.10.2004 р., від 26.07.2005р. №336, від 01.11.2005р. №476, від 28.11.2005р. №519, від 27.10.2006р. №325, від 19.06.2006р. №188). Листом від 19.06.2006р. відповідач просив позивача продовжити терміни завершення будівництва до 25.04.2009, а.с.58-62).

За наслідками поточної перевірки виконання відповідачем умов договору, проведеної 21.06.2006р. РВФДМУ по м. Києву було складено акт №87 від 21.06.2006р. (а.с.92-93), яким зафіксовано невиконання НВКП „МІТІС” зобов'язань, передбаченого пунктами 5.3, 5.4, 5.5 договору. Зазначений акт №87 від 21.06.2006 р. поточної перевірки виконання умов договору був підписаний директором Науково-виробничого колективного підприємства „Машини, інформаційні технології і системи" Дмитриком В.О. з долученням листа відповідача від 19.06.2006р. №188 (а.с.62), у якому відповідач обґрунтовує неможливість оформлення земельної ділянки з причин ухилення Інституту проблем математичних машин і систем НАН України від підписання акту встановлення та узгодження існуючих меж земельної ділянки в натурі.

Листом від 21.06.2006р. №30-11/5133 (а.с.63) РВФДМУ по м. Києву відхилило пропозицію відповідача, викладену у листі від 19.06.2006 р. №188, щодо продовження строку виконання відповідачем зобов'язань по завершенню будівництва об'єкту у зв'язку з необґрунтованістю потреби внесення змін до договору та невиконанням відповідачем усіх необхідних дій по погодженню меж землекористування з метою оформлення земельної ділянки.

З листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 06.03.2003 р. №03-13/6144 вбачається, що відповідачем не було виконано доручення Київської міської ради від 01.10.2004 р. №31344(255) та не надані висновки погоджувальних служб міста.

З матеріалів справи вбачається, що сторони вели листування, в якому позивач вимагав розірвання договору №902, а відповідач пропонував внести зміни до даного договору.

Правовідносини сторін регулюються ст.ст.2, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", ст.ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст.20, 188 Господарського кодексу України, ст. 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.19 Закону та п.5.1 Положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва (затвердженого наказом Фонду державного майна України від 11.09.2000 р. №1894 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 05.04.2004р. №671) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.09.2000р. за №664/4885) обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва є, зокрема, встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.

Земельна ділянки, на якій розміщено приватизований відповідачем об'єкт, була надана Інституту проблем математичних машин і систем НАН України під будівництво комплексу адміністративно-лабораторних корпусів. У 1992 р. у зв'язку із скороченням обсягів науково-дослідних робіт, припиненням фінансування будівництво вказаного комплексу було зупинено. Зазначений недобудований комплекс адміністративно-лабораторних корпусів було передано РВФДМУ по м. Києву для приватизації в якості окремих об'єктів, що підтверджується Переліком об'єктів незавершеного будівництва державної власності, що підлягають приватизації (додаток №1 до наказу Фонду державного майна України від 26.11.2001 р. №2179).

Виконання будівельних робіт відповідно до ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" пов'язане з підтвердженням власником викупленого об'єкту незавершеного будівництва права власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено цей об'єкт.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, обов'язковою умовою виконання відповідачем зобов'язання по завершенню будівництва, передбаченого п.5.3 договору, було самостійне оформлення відповідачем прав власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт (п.5.4 договору).

Згідно з ч.3 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради. Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ст.123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

В силу ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення (ч.4 ст.16 Закону України „Про оренду землі”).

Оформлення права користування землею при переході права на будівлі і споруди без зміни цільового призначення за рахунок раніше наданих земель до прийняття рішення Київської міської ради від 15.07.2004р. №457/1867 визначався розділом 3 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами у м. Києві (затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002р. №313/1747). Серед документів, що підлягали поданню відповідачем для оформлення права землекористування, передбачалось надання, зокрема, письмової згоди попереднього землекористувача на розірвання договору оренди (договору тимчасового користування землею) або визнання права постійного користування земельною ділянкою (її частиною) припиненим у зв'язку із переходом права на будівлі і споруди (п.3.3 Порядку). Крім того, згідно з п.3.6 вказаного Порядку у разі якщо для експлуатації та обслуговування будівель та споруд оформляється право користування лише частиною раніше наданої земельної ділянки, складовою частиною технічної документації має бути план меж земельної ділянки, погоджений попереднім землекористувачем. Цей план має враховувати нормативний розмір земельної ділянки, необхідний для обслуговування будівель та споруд.

Згідно з ч.2 ст.17 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м.Києві (затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004р. №457/1867) розгляд питання щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду відповідно до ст.15 цього Регламенту здійснюється шляхом розгляду плану земельної ділянки, що передається в оренду, з ситуаційною схемою розташування об'єкта в районі забудови, графічних та інших матеріалів, що обґрунтовують розмір земельної ділянки, її місце розташування та цільове призначення.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

У разі відмови у наданні земельної ділянки в користування або ухилення Інституту проблем математичних машин і систем НАН України у погодженні плану меж земельної ділянки, відповідач, згідно з ст.124 Конституції України, ст.ст.1, 12 ГПК України, ст.6 КАС України не був позбавлений права протягом трьох з половиною років звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону у разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Норма абз.4 ч.1 ст.19 Закону в частині можливості зміни за наявності відповідних обґрунтувань строків завершення будівництва шляхом укладення додаткової угоди узгоджується з вимогами ч.4 ст.652 ЦК України, згідно якої зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В силу п.5.2 Положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування з укладенням додаткового договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки майже через 1 рік та 5 місяців після укладення договору (лист від 23.09.2004р. №574). Заява (вих. №476) про погодження Інститутом проблем математичних машин і систем НАН України акту встановлених меж земельної ділянки була направлена відповідачем Інституту лише 01.11.2005р. Крім того, відповідач не звертався до суду з позовом про зобов'язання Інституту проблем математичних машин і систем НАН України погодити план меж земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" термін дії зобов'язань покупця, включених до договору, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.

Таким чином, пропозиція відповідача продовжити до шести років строк виконання зобов'язання по завершенню будівництва та введенню об'єкту в експлуатацію, передбачений п.5.3 договору, не відповідає вимогам ч.2 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Суд першої інстанції законно і обґрунтовано зробив висновок про задоволення позовних вимог РВФДМУ по м. Києву за первісним позовом і відмовив повністю в задоволенні позовних вимог НВКП „МІТІС” за зустрічним позовом до РВФДМУ по м. Києву.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідач не в повному розмірі сплатив мито за розгляд апеляційної скарги, оскільки за оскаржуваним рішенням з нього було стягнуто 1197,87 грн. мита, то за розгляд справи апеляційним судом він мав сплатити 50% від зазначеної суми, а відповідач сплатив лише 42,50 грн. мита. Тому колегія суддів вважає за необхідне достягнути з відповідача 556,44 грн. мита.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НВКП „МІТІС” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2007р. у справі №40/555 - без змін.

Стягнути з НВКП „МІТІС” (м. Київ, проспект Науки, 76; код ЄДРПОУ 13668308; п/р 26004301002124 в АКБ „Мрія” м.Києва, МФО 321767) на користь держави (р/р №31110095700011, банк ГУ ДКУ у м.Києві, одержувач РВДК у Шевченківському районі м.Києва, код 820019, ЄДРПОУ 26077968) 556,44 грн. мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Справу №40/555 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя Коваленко В.М.

Судді Вербицька О.В.

Пантелієнко В.О.

04.05.07 (відправлено)