Постанова № 15535293, 11.05.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-а-2386/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.

при секретарі Хомінській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ по обслуговуванню м. Харкова та АТІ, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.02.2011 р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ №249495 по справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2011 року про накладення на нього стягнення у сумі 722 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 9 лютого 2011 року він рухався на службовому автомобiлi КІА, державний номер НОМЕР_1 у м. Харкові по вул.. Полт. Шлях в напрямку району Холодної гори. Після проїзду перехрестя з вул.. Червоноармійською близько 15-20 год. був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_2, який повідомив, що він, нібито, при проїзді перехрестя виїхав на трамвайну колію в зоні дії дорожнього знаку 5.18 «Рух по смузі»та не надав документи, передбачені у п. 2.1, чим порушив п.п. 2.4,11.8 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачем було надано відповідачу вичерпні пояснення щодо неможливості порушення з його боку Правил дорожнього руху, відсутністю у інспектора ДАІ підстав для зупинки його транспортного засобу, складанням протоколу та винесенням постанови у справі про адміністративне правопорушення. Проте інспектор під час з’ясування фактичних обставин не прийняв до уваги пояснення позивача та заявлені його клопотання, невірно оцінив фактичний стан речей та в порушення чинного законодавства виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 249495 від 09.02.2011 року та наклав на нього штраф у розмірі 722 гривень. Вважає постанову незаконною, винесеною без достатніх на те підстав, та просить її скасувати.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавали.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачі мали можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідачів надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, Постановою АХ № 249495 від 09.02.2011 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 722 грн. за адміністративні правопорушення, передбаченіч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с.6).

В постанові вказується, що ОСОБА_3 09.02.2011 року керував автомобiлем КІА, державний номер НОМЕР_1 та при проїзді перехрестя виїхав на трамвайну колію в зоні дії дорожнього знаку 5.18 «Рух по смузі», а також не надав документи, передбачені у п. 2.1, чим порушив п.п. 2.4,11.8 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), так само порушення правил навчальної їзди –тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, неналежно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само полісу (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до протоколу, позивачем було порушено вимоги дорожнього знаку 5.18 «Рух по смузі», а також не надано документи, зазначені у п. 2.1, чим порушив п.п. 2.4, 11.8 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить посилань на норму закону, яка передбачає відповідальність за порушення позивачем вимог дорожнього знаку 5.18 «Рух по смузі».

Вiдповiдно до п.1 ст.247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП необхідно з’ясувати місце вчинення правопорушення, факт виїзду на трамвайну колію при наявності прямого умислу. Наявність події правопорушення підтверджується шляхом надання доказів.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП необхідно з’ясувати факт непред’явлення на вимогу працівника ДАІ документів, передбачених ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, протокол не містить суті адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпрАП, а саме не зазначено, які саме документи не були надані позивачем.

Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.

У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Позивач стверджує, що 9 лютого 2011 року він рухався на службовому автомобiлi КІА, державний номер НОМЕР_1 у м. Харкові по вул.. Полт. Шлях в напрямку району Холодної гори, проте Правил Дорожнього Руху України не порушував.

В той же час, відповідач до суду не надав доказів в підтвердження законності складеної Постанови.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ по обслуговуванню м. Харкова та АТІ, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову АХ № 249495 по справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2011 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 722 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-