Постанова № 15514368, 21.04.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/3297/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:представника позивача ОСОБА_3 за довіреністю від 03.02.2011 року

представника відповідача ОСОБА_4 за довіреністю від 19.01.2011р. №449/10 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0184091740/3 від 28.01.2011 року, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер» звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0184091740/3 від 28.01.2011 року, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178571,61 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 59523,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 119047,74 грн.. З висновками відповідача позивач не погоджується, зазначає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач зазначає, що вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу. Вказує на те, що внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою являється прямою інвестицією (п.1.28 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»), а згідно до п.4.2.5 даного закону прямі інвестиції не включаються до валового доходу підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення №0184091740/3 від 28.01.2011 року. Зазначив, що відповідач невірно вважає передачу фізичною особою власного майна до статутного капіталу господарського товариства продажем (обміном) такого майна із відповідними правовими наслідками оподаткування таких операцій. Зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при внесенні засновником майна до статутного капіталу господарського товариства у засновника фізичної особи не виникає доходу. Крім того, вважає, що вказаний Закон не покладає на емітента корпоративних прав функцій податкового агента, а сама операція по внесенню майна до статутного капіталу не є продажем. Пояснив, що у засновника ТОВ «Подільський бройлер» ОСОБА_5 при внесенні майна до статутного капіталу не виникло доходу і позивач не зобовязаний був утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб при здійсненні засновником товариства операцій з інвестиційними активами.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необгрунтованими, просить у позові відмовити. Зазначив, що перевіркою було встановлено, що за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року засновником товариства ОСОБА_5 внесено до статутного фонду згідно протоколів намірів загальних зборів засновників та повідомлень про внесення іноземних інвестицій ТОВ «Подільський бройлер» власне рухоме майно на загальну суму 197780,88 грн.. Зазначає, що згідно з п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичною особи прирівнюються до придбання нею основних фондів. Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що товариство є власником майна, зокрема, переданого йому учасниками у власність як вклад да статутного (складеного) капіталу. Відповідно до ст.ст.715, 716 Цивільного кодексу України кожна з сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує, взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна (п.1.18 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») є з її боку відчуження такого майна. Дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою встановленою п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Вказує на те, що згідно підпункту 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу).

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер» як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване 09.06.2004 року Дунаєвецькою районною державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 09.06.2004 року за №165712000000000129, взято на податковий облік 09.06.2004 року в ДПІ у Дунаєвецькому районі за №995.

Основними видами діяльності товариства є: розведення птиці, виробництво м"ясних продуктів, розведення свиней, вирощування зернових та технічних культур, інші види оптової торгівлі.

В період часу з 09.09.2010р. по 22.09.2010р. працівниками державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі на підставі направлень від 31.08.2009р. №562, від 28.09.09р. №633 на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №712/2340/32875045 від 29.09.2010р., відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.12.1 ст.12, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 та пп. «а» п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003р. №889- ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон) при придбанні у резидента рухомого та нерухомого майна у вигляді обладнання загальною вартістю 197780,88 грн., не утримано та відповідно не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 59334,26 грн.; пп.»е»6.3.3, 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону в результаті чого не утримано і не перераховано до бюджету 189,61 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі від 05.10.2010 року №0184091740/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178571,61 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 59523,87 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 119047,74 грн..

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ у Дунаєвецькому районі, ДПА у Хмельницькій області, ДПА України. За результатами розгляду первинної скарги позивача, рішенням ДПІ у Дунаєвецькому районі від 27.10.2010р. №9018/9/170-18 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (податкове повідомлення-рішення №0184091740/1 від 27.10.10р.); рішенням ДПА у Хмельницькій області від 30.12.2010р. №22030/7/25-036 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (податкове повідомлення-рішення №0184091740/2 від 04.01.11р.); рішенням ДПА України від 26.01.2011р. №1885/7/25-0315 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу без задоволення (податкове повідомлення-рішення №0184091740/3 від 28.01.11р.), в звязку з чим ТОВ «Подільський бройлер» оскаржено його в судовому порядку.

Підставою для визначення податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб є викладені в акті планової виїзної перевірки, довідці про результати перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання звітності за формою 1ДФ висновки відповідача щодо не утримання і не перераховання до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 59334,26 грн., у випадку, коли податковим агентом ТзОВ «Подільський бройлер» не оподатковано майнові внески фізичної особи (ОСОБА_5) до статутного фонду товариства у вигляді рухомого майна на загальну суму 197780,88 грн. та не утримання і не перерахування до бюджету 189,61 грн. при виплаті доходу двом працівникам товариства, неправомірно надана соціальна пільга до нарахованого місячного доходу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що засновник ТОВ «Подільський бройлер» - ОСОБА_5 (громадянин Польщі) згідно протоколів намірів загальних зборів засновників від 01.07.2009р. та 20.05.2010р. повідомлення про внесення іноземної інвестиції вніс до статутного фонду товариства власне рухоме майно: обладнання для свиноферми, яке було у вжитку (годівниці - 50 шт., вентиляційні коміни 23 шт., соски для напування 136 шт. з кріпленням 86 шт., витяжні вентилятори FCO63 19 шт., витяжні вентилятори FCOZ 2 шт., жалюзі до вентиляції 2 шт., вентиляційні коміни 63х4 15 шт., годівниці для свиней 20 шт., напувалки для свиней 40 шт.), обладнання для відгодівлі та переробки птиці (розприскувач олії 1 шт., візки для переміщення частин тушок птиці (коптильні рами) 10 шт., візки для переміщення фаршу 20 шт., ковбасний шприц, який використовувався 1 шт., ін»єктор для м»яса, який використовувався 1 шт.) на загальну суму 197780,88 грн..

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Іноземний дохід - дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України (п.1.4 ст.1 Закону). Відмінність полягає в наявності лише іноземного елементу, а в іншому іноземний дохід як і дохід з джерелом його походження з України будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі у вигляді доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (пп.»в» п.1.3 ст.1 Закону).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні субєктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» на території України до субєктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обовязкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Правила оподаткування інвестиційного прибутку визначені п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно пп.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Пп. 9.6.2 передбачено, що операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених в звязку з придбанням такого активу є інвестиційним прибутком, що є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб при здійсненні платником податку зазначеної операції (підпункт 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону).

Обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Таким чином, законодавством відносно інвестиції в статутний фонд товариства встановлено, що доходом інвестора вважається не його інвестиція, а інвестиційний прибуток від здійснення операцій з корпоративними правами, а фактом внесення інвестиції в статутний фонд засновник лише набув це корпоративне право. Правочин по внесенню інвестиції у статутний фонд мав своїм кінцевим результатом набуття корпоративного права і послугував підставою для початку здійснення з ним операцій, а не є безпосереднім здійсненням операцій.

У відповідності до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внесок фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу, а не доходами фізичної особи.

Відповідно до пп.9.6.6 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в даному випадку інвестиційного прибутку не було, оскільки відбувався не продаж інвестиційного активу, а його придбання. Фізичною особою, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер» - ОСОБА_5 були здійснені саме операції з внесення майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Зокрема засновником ТОВ «Подільський бройлер» - ОСОБА_5 внесено до статутного фонду товариства власне рухоме майно на суму 197780,88 грн. згідно протоколів намірів загальних зборів засновників від 01.07.2009р. та 20.05.2010р., повідомлень про внесення іноземних інвестицій, що підтверджується також вантажно митними деклараціями №400010000/9/002296, №400010000/2010/001301. В бухгалтерському обліку ці господарські операції відображені по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал», з подальшим віднесенням цих основних фондів до відповідної їх групи бухгалтерським записом Д-т рах.10 «Основні фонди» та К-т рах.15.

Суд вважає, що з боку засновника ОСОБА_5 не мав місце факт отримання доходу під час внесення ним майна до статутного фонду позивача, оскільки засновник по відношенню до себе здійснив цим тільки витрати. Передача частини прав власності є витратами, а не прибутком, а корпоративне право-право на можливий прибуток, а не реальний.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначив, що обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 даного Закону є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, а тому позивач в такому випадку не зобовязаний був виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за передане до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер»рухоме майно загальною вартістю 197780,88 грн..

У звязку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при передачі фізичною особою до статутного фонду рухомого майна податковим органом безпідставно в податковому повідомленні-рішенні визначено товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський бройлер»суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 59334,26 грн..

Щодо висновків відповідача, які містяться в описовій частині акта про результати планової виїзної перевірки від 29.09.2010р. про порушення позивачем пп.»е»6.3.3, 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону в результаті чого не утримано і не перераховано до бюджету 189,61 грн. податку з доходів фізичних осіб, то судом не встановлено, а відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.72 КАС України не доведено правомірність встановлених висновків відповідача.

Оскільки позивачем у цих правовідносинах не допущено порушень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0184091740/3 від 28.01.2011р., а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0184091740/3 від 28.01.2011 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0184091740/3 від 28.01.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер" 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2011 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк