Ухвала суду № 1551149, 15.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“15” січня 2008 року                                                                                 Справа № АС 8/664-05

                                                                       к/с № К-33483/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року

у справі № АС 8/664-05

за позовом                Приватного торгівельно-виробничого підприємства “Група компаній “Баланс”

до                                Державної податкової інспекції у м. Суми

про                              визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових вимог

ВСТАНОВИВ:

Приватне торгівельно-виробниче підприємство “Група компаній “Баланс” (далі – ПТВП “Група компаній “Баланс”) звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (далі – ДПІ у м. Суми) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових вимог.

Постановою господарського суду Сумської області від 24.03.2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Судове рішення обґрунтовано порушенням контролюючим органом порядку проведення комплексної позапланової документальної перевірки та неповним дослідженням судом першої інстанції всіх обставин справи.

Не погоджуючись із ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року, ДПІ у м. Суми звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 11, 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ч. 1 ст. 86, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченнях на касаційну скаргу ПТВП “Група компаній “Баланс” просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фахівцями ДПІ у м. Сумиздійснено позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавстваза період з 01.01.2002 року по 31.12.2004 року.

Перевірка здійснювалася на підставі направлення ДПІ в м. Суми від 12.04.2005 року № 1492 та постанови старшого слідчого СВ ПМДПІ в м. Суми. Перевірку було здійснено на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наданих слідчим СВ СМВ УМВС України в Сумській області, які було вилучено в результаті обшуку офісного приміщення ПТВП “Група компаній “Баланс” в м. Суми.

За результатами перевірки 16.05.2005 рокускладено акт № 36/Д/26-209, на підставі якого 02.11.2005 року винесено спірні податкові повідомлення-рішення № 0000802602/3/26-20931066737/21704, № 0000792602/3/26-209/31066737/21705, якими позивачу визначено податкові зобов’язання відповідно з податку на прибуток у розмірі 317400,00 грн. (211600,00 грн. – основний платіж, 105800,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції), з податку на додану вартість у розмірі 290455,50 грн. (193637,00 грн. – основний платіж, 96818,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції), та рішення № 0000812602/3/26-209/31066737/21703 від 02.11.2005 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення приписів “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що у справах про злочини, передбачені статтями 204, 207, 208, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 2121, статтями 216, 218 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими податкової міліції.

Відповідно до ст. 114 зазначеного Кодексу при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами (ч. 5 ст. 114 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (п. 1);

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) визначені ст. 111 зазначеного Закону.

Наведене свідчить про те, що відповідач, за наявності підстав для проведення позапланової перевірки, міг реалізувати надане йому чинним законодавством таке право на її здійснення в межах своєї компетенції. Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів стосовно підстав проведення позапланової документальної перевірки ПТВП “Група компаній “Баланс”.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 року № 11 обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Однак, у рішеннях судів попередніх інстанцій не висловлено позицію судів з приводу не оприбуткування протягом 2002 – 2004 років до каси позивача готівки на загальну суму 1064295,42 грн., в зв’язку з чим позивачеві визначено штрафні санкції у розмірі 5321477,10 грн.

При цьому судам слід врахувати, щоштрафні санкції, застосовані за порушення приписів “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”,є адміністративно-господарською санкцією у розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак повинні  застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

А відтак, присудження сплати державного мита з ДПІ м. Суми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає неправомірним.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги у випадку задоволення позовних вимог приймає нову постанову, а не ухвалу, яка була прийнята судом апеляційної інстанції

З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, що з врахуванням меж повноважень, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути усунено судом касаційної інстанції, постановлені у справі судові рішення відповідно до ст. 227 зазначеного Кодексу підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 24.03.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року скасувати.

Справу № АС 8/664-05 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)Голубєва Г.К.Судді

(підпис)Брайко А.І.

(підпис)Карась О.В.

(підпис)Рибченко А.О.

(підпис)Федоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                                      В.Б. Ликова