Ухвала суду № 1551036, 15.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 року № К-36656/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Каліушку Ф.А.

за участю представників:

позивача: Березіна Л.В., дов. № 1 від 10.01.2008 р.;

відповідача: Скок Г.Ю., дов. № 1-10 від 12.01.2008 р.;

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції

на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р.

та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 р.

у справі№ А23/111 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»

доНікопольської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 р. у справі № А23/111, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р., позовні вимоги ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» задоволено повністю, визнано недійсними наступні податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ:

· № 0002362342/0/41154 від 19.10.2005 р., № 0002362342/1/45084 від 18.11.2005 р., № 0002362342/2/3693 від 03.02.2006 р., № 0002362342/3/14855 від 14.04.2006 р. в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 18510,21 грн., з яких 12232,98 грн. основний платіж, 6277,23 грн. штрафні санкції;

· № 0002372342/0/41153 від 19.10.2005 р., № 0002372342/1/45083 від 18.11.2005 р., № 0002372342/2/3694 від 03.02.2006 р., № 0002372342/3/14887 від 14.04.2006 р. в частині визначення податкових зобовязань за платежем податок на додану вартість в сумі 4277,31 грн., з яких 2851,54 грн. основний платіж, 1425,77 грн. штрафні санкції;

· № 0002382342/0/41155 від 19.10.2005 р., № 0002382342/1/45082 від 18.11.2005 р., № 0002382342/2/3695 від 03.02.2006 р., № 0002382342/3/14886 від 14.04.2006 р. в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2067,95 грн.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства, до складу валових витрат, віднесено витрати на оплату послуг мобільного звязку, які повязані з господарською діяльністю підприємства позивача.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Нікопольська ОДПІоскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. і ухвалити нове судове рішення, яким в позові ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін, а скаргу податкової інспекції - без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Нікопольською ОДПІ проведена виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» за період з 01.01.2004 р. по 31.06.2005 р., за результатами якої складений акт № 151/231.31167067 від 10.10.2005 р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем включено до складу валових витрат, витрати, не повязані з господарською діяльністю позивача, в тому числі витрати мобільного звязку без підтвердження звязку з господарською діяльністю за І квартал 2004 року - 8700,81 грн., за II квартал 2004 року - 7914,71 грн., за III квартал 2004 року - 7330,11 грн., за IV квартал 2004 року - 7601,07 грн., за І квартал 2005 року - 7256,31 грн., за II квартал 2005 року - 10128,88 грн.

В звязку з цим, податковим органом зроблений висновок про заниження позивачем податку на прибуток за півріччя 2004 року в загальному розмірі 4903,88 грн., за 3 квартали 2004 року - 7111,41 грн., за 2004 рік - 9386,67 грн., за І квартал 2005 року - 3314,08 грн., за півріччя 2005 року - 6650,05 грн., всього на загальну суму 16036,72 грн., з яких 12232,98 грн. - податок на прибуток з вартості послуг мобільного звязку.

Крім того, відповідач зробив висновок, що в порушення пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» до складу податкового кредиту у відповідних періодах включено податок на додану вартість в сумі 4919,49 грн., сплачений у складі зазначених вище витрат.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем 19.10.2005 р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

· № 0002362342/0/41154, яким визначена сума податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 22654,33 грн., із яких 16036,72 грн. - основний платіж, 6617,61 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

· № 0002372342/0/41153, яким визначена сума податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6077,31 грн., із яких 4051,54 грн. - основний платіж, 2025,77 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

· № 0002382342/0/41155, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2067,95 грн.

Крім того, судами встановлено, що на підставі наказів позивача по підприємству № 17 від 30.01.2003 р., № 20 від 20.01.2004 р., № 9 від 19.01.2005 р. «Про придбання мобільних телефонів для потреб ЗАТ «НРЗ», з метою найбільш ефективної організації виробництва, для вдосконалення взаємодії між службами та відділами позивача, а також забезпечення своєчасного та безперебійного звязку з контрагентами позивачем придбані 22 мобільних телефони для посадових осіб позивача, перелічених в додатках до наказів, і які відповідно до посадових інструкцій мають безпосереднє відношення до підготовки, організації і ведення виробництва.

В додатках до наказів «ліміт використання мобільного звязку для працівників ЗАТ «НРЗ» - окрім переліку посад особових осіб, яким видані мобільні телефони, зазначені номери мобільних телефонів, закріплених за кожною такою особою, номери особових розрахунків та ліміт часу, який може бути використаний конкретною посадовою особою.

Щодо кожного мобільного телефону позивачем укладені відповідні угоди з ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (оператор) про надання послуг стільникового мобільного звязку стандартів GSM-900 та GSM-1800.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). У пунктах 5.3-5.7 ст. 5 не зазначено, що послуги мобільного звязку не відносяться до складу валових витрат.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що, виходячи з умов наказів позивача № 17 від 30.01.2003 р. , № 20 від 20.01.2004 р., № 9 від 19.01.2005 р., посадових інструкцій осіб, яким видані мобільні телефони, використання цих мобільних телефонів має своєю метою отримання та надання оперативної інформації щодо питань виробництва, ведення переговорів з контрагентами, вирішення інших питань, повязаних з господарською діяльністю підприємства позивача, тобто таке використання повязано з господарською діяльністю ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод».

Як встановлено судами, витрати позивача по використанню послуг мобільного звязку в господарській діяльності підприємства підтверджені договором з оператором мобільного звязку, розрахунками і платіжними документами на оплату послуг мобільного звязку, податковими накладними, отриманими від оператора мобільного звязку, які відповідають вимогам первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на обґрунтований висновок судів щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат, повязаних зі сплатою отриманих послуг мобільного звязку, останній, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», має право на формування податкового кредиту в сумі 4919,49 грн., сплачених у складі зазначених послуг.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № А23/111 суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.