Рішення № 15502467, 08.04.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2- 2285/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08квітня 2011 року

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.

при секретарі КоваленкоД.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії Країна", третя особа Закрите акціонерне товариство "Альфа Банк" про стягнення суми страхового відшкодування, суми пені та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суд м. Одеси із позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування. Згодом, позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги уточнювались у частині суми стягнення та моральної шкоди (а.с. 176).

01 червня 2010 року ухвалою суду по справі призначалася судова автотоварознавча експертиза, провадження по справі на час проведення експертизи було зупинене.

29 вересня 2010 року ухвалою суду провадження по справі було відновлене.

В зміненому позові в останній редакції позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача ПАТ "Страхової компанії"Країна" на його користь суму страхового відшкодування у зв’язку із пошкодженням належного йому автомобіля у розмірі 630 грн. 32 коп., пеню у зв’язку із необґрунтованою затримкою страхової виплати у розмірі 93 грн. 95 коп., суму моральної шкоди спричинену йому незаконними діями відповідача, яки виразились у необґрунтованій відмови у страховій виплаті, необхідності відстоювати порушене право у суді, яку позивач оцінив у розмірі 5000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3400грн. та суму судових витрат із урахуванням витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 788 гривень 75 копійок.

На обґрунтування остаточної редакції зменшених позовних вимог позивач зазначає, що 2 вересня 2008 року між ним та ПАТ "Страховою компанією "Країна" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 26/0035/2.1.5.1. (далі –Договір страхування). 16.02.2009 року у 10 годині 25 хвилині на вул. Миколаївськая дорога в місті Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки КІА СЕRATO, державний знак НОМЕР_1, під його керуванням. З приводу настання страхового випадку позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, до заяви ним додано всі необхідні документи передбачені умовами Договору страхування. Згідно з рішенням ПАТ "Страхової компанії" Країна" від 25.03.2009 р. № 26/328, орієнтовна сума страхового відшкодування за даним страховим випадком складає 2463,59грн. (а.с. 23) Проте отримано позивачем лише 1564,22 грн., що підтверджується квитанцією про отримання переказу від 24.04.2009 р. (а.с. 24).

08 квітня 2011 року позивач звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутністю, представник в судове засідання не з’явився.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відповідачем надано до суду заяву про можливість слухання справи за їх відсутністю та надано письмові заперечення. В запереченні відповідач вказує не те, що усі взяти на себе зобов’язання відповідно Договору страхування він виконав у повному обсязі, страхова сума нарахована та виплачена позивачу відповідає умовам Договору страхування. З цих підстав відповідач вважає безпідставною позовні вимоги про стягнення з нього пені за несвоєчасну виплату страхової виплати та стягнення моральної шкоди. Також відповідач заперечував проти позовних вимог про стягнення з нього витрат понесених позивачкою у зв’язку з отриманням юридичної допомоги оскільки сума цих витрат суперечить положенням Постанови КМУ "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", а також невідповідності угоди про надання правової допомоги Правилам адвокатської етики, схваленим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ 01 жовтня 1999 року.( а.с. 45-55, 80-89, 192)

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщався судом належним чином, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 199).

Оцінивши доводи та заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

02 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ "Страховою компанією "Країна" укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 26/0035/2.1.5.1. (надалі Договір) (а.с. 7-20).

Згідно вступної частини Договір укладено на користь третьої особи Закритого акціонерного товариства "Альфа Банк"- як вигодонабувача.

Пунктом 2 Договору встановлено, що об’єктом страхування є майновий інтерес Страхувальника пов'язаний із володінням, розпорядженням і користуванням застрахованим транспортний засіб марки КІА СЕRATO, державний знак НОМЕР_1 (пункт 2.2 Договору).

Судом встановлено, що сторонами у справі не заперечувалось, що ТЗ марки КІА СЕRATO, державний знак НОМЕР_1 придбано ОСОБА_1 за кредитні кошти отримані відповідно до умов Кредитного Договору за № 490085252 від 30.08.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" , Кредитний договір не розірвано, заборгованість за кредитним договором не погашено ОСОБА_1

Відповідно до п. 8. 1 Договору встановлено, Страхувальник має право на отримання, за письмовою згодою Вигодонабувача, страхового відшкодування. Письмова згода третьої особи Закритого акціонерного товариства "Альфа Банку" надано (а.с. 202-203)

Положеннями ст. 1 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996року (надалі Закон) страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством.

Статтею 6 Закону встановлено, що добровільне страхування –це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Згідно вимог ст. 9 Закону Страхова виплата –грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов Договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування –страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень ст. 16 Закону Договір страхування –це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування. Договір страхування укладається відповідно до правил страхування. Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами, що 16.02.2009 року у 10 - 25 год. на вул. Миколаївськая дорога в місті Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки КІА СЕRATO, державний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, а саме керуючи зазначеним транспортним засобом, останній скоїв наїзд на перешкоду, - металевий стовп.

Того ж дня, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Страховою компанією "Країна" із заявою про виплату страхового відшкодування (повідомлення про страховий випадок) (а.с. 130-131).

Згідно з рішенням ПАТ "Страхової компанії "Країна" від 25.03.2009 р. № 26/328, орієнтовна сума страхового відшкодування за даним страховим випадком складає 2463,59грн. (а.с. 23).

25 квітня 2009 року ПАТ "Страхової компанії "Країна" за № 3275 прийняла рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 1564 гривні 22 копійки (а.с. 116). Згідно з наданою позивачем квитанцією про отримання переказу від 24.04.2009 року відповідачем було сплачено 1564 грн. 22 коп. (а.с. 24).

В уточненому позові позивач погодився з доводами відповідача у наданому письмовому запереченні в частині того, що у зв’язку з користуванням транспортним засобом із встановленими літніми автошинами в момент вчинення ДТП настали умови п. 13.1. Договору та є підстави для зменшення розміру суми страхової виплати на 50%. Також позивач згоден з доводами відповідача, що договір страхування укладений на умовах Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), зареєстрованих в Держфінпослуг №0670152 від 01 лютого 2007 року (далі –Правила) та відповідно до п. 13.14.6 цих правил розмір страхового відшкодування визначається з врахуванням зносу, відсотку відповідності, якій в даному спорі складає –88,70%.

Відповідно висновку судової аватотоварознавчої експертизи ОНДІСЕ №5721 складеного 17.08.2010 року вартість матеріальних збитків завданих позивачу в наслідок ДТП складає 4909,90 грн. Отже, суд визнає, що позивач правильно визначив суму страхової виплати, яка ґрунтується на умовах Договору страхування та не має протиріччя з висновком експертизи та з доводами відповідача стосовно застосування п. 13.1 Договору страхування та п. 13.14. Правил, а саме складає: (4909,90 х 88, 70 %) / 50% = 2177, 54 грн. Таким чином, суд встановлює, що різниця між встановленою судом сумою страхової виплати ( 2177,54 грн.) та фактично виплаченою відповідачем сумою, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2177,54 -1564, 22= 630 грн. 32 коп.

          Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Звідси суд критично ставиться до обставин викладених у запереченнях відповідача за №9928 від 06.11.2009 року, в частині де стверджується, що вартість робіт та матеріалів в сумі 1400 грн. не відноситься до наслідків страхового випадку (а.с. 35-36). Так як цей довід суперечить висновку автотоварознавчої експертизи та не ґрунтується на нормах права і не був оговорений в Договорі страхування. Отже таки дії відповідача можливо розглядати, як одностороння відмова від зобов’язання, що відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачеві у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі, чим порушені його законні права та інтереси.

Відповідно до ст. 20 п. З Закону України „Про страхування", страховик при настанні страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

Відповідно до п. 8.5.6. Договору страхування, за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування за цим договором, за винятком випадків, передбачених п. 8.4.9.Договору, страховик сплачує страхувальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем надані данні та обчислення суми пені в розмірі 93, 95 грн. у період з 09.03.2010 року по 07.06.2010 року, з 08.06.2010 року по 09.08.2010 року. Будь-яких обґрунтувань, щодо вибору періоду обчислення строку застосування пені та підстав для застосувань відповідних величин, до справи не надано, тому суд приходить до висновку, що сума стягнення пені в розмірі 93.95 грн. є недоведеною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Згідно з частиною 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

У роз’ясненнях, приведених у п. п. 3, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою № 5 від 25.05. 01р.) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” сказане, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Дії, якими було завдано моральної шкоди позивачу, полягали у втраті майнового характеру та необхідності відстоювати порушене право у судових засіданнях, що тривали певний час, що призвело до душевних та психічних страждань. Завдану моральну шкоду позивача оцінює у 5000,0 грн.

Суд, враховуючи характер та обсяг страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку, що заявлена вимога по відшкодуванню суми моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 1000,0 грн.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, а згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Матеріалами справи підтверджується, що за проведення судової експертизи позивачем було сплачено 773,28 грн., що відносяться до судових витрат та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1. ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право користуватися правовою допомогою. Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України, Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановлює, що надані докази наявності витрат на правову допомогу є не доведеними. Договір про надання правових послуг укладений з ФОП ОСОБА_2, а представником позивача за довіреністю брала участь в засіданнях ОСОБА_3 при постійної присутності самого позивача. При вимозі стягнути витрачену суму на правову допомогу в розмірі 3400,0 грн. по справі надана лише одна фінансова квитанція на суму 1800,0 грн., яка прийнята за юридичні послуги від ФОП ОСОБА_2. Також, до справи надана розписка від ОСОБА_3 про прийняття 600,0 грн. від позивача за представницькі дії, але цей документ не відноситься до належного та допустимого доказу фінансових витрат. На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу позивача по справі є не доведеними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 22, 623, 629, 636, 651, 724, 985 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 9, 16 Закону України "Про страхування" за № 85/96 –ВР від 07.03.1996 року, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 84, 88, 208, 213-215, 218 ЦПК, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії"Країна", третя особа Закрите акціонерне товариство "Альфа Банк" про стягнення суми страхового відшкодування, з урахуванням пені та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Країна" (код за ЄДРПОУ 20842474, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 630 гривень 32 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Країна" (код за ЄДРПОУ 20842474, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_1 суми моральної шкоди у розмірі 1000 гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Країна" (код за ЄДРПОУ 20842474, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 773, 28 грн., суми сплаченого судового збору в розмірі 51,0 грн. та за ІТЗ в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Приморський районний суд м. Одеси, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.В. Науменко