Рішення № 15499342, 22.04.2011, Приморський районний суд м. Одеси

______________

          Справа № 2-1643/11

                                         ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді:          Абухіна Р.Д.

за участю секретарів:          Масановець В.Ю., Подорожньої О.С., Юцикова Є.С., Добрянської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКомБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                    ВСТАНОВИВ:

13.12.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, по якому просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 102-1/109 від 2.04.2008 року у розмірі 219901,97грн., а також просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 гривень та витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

10.03.2011 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить суд: стягнути на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у розмірі 138398,40 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача пеню в розмірі 80981,56 гривень; стягнути в дольовому порядку з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 гривень та витрат та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 за кредитним договором не повертає позивачу отриманні грошові кошти та відсотки за їх користування, чим порушуються права та інтереси позивача.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце були повідомлені належним чином, доказів поважності причин неявки до суду не представили. Суд у зв'язку з неявкою відповідачів, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів та за згодою позивача, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи представника позивача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно з кредитним договором № 102-1/109 від 2 квітня 2008 року позивач ПАТ «КБ «СоцКомБанк»надав ОСОБА_1 кредит - грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 10000 доларів США, строком користування з 2 квітня 2008 року по 1 квітня 2009 року зі сплатою 24% річних (а.с.11-12).

Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується наданим розрахунком заборгованості, зокрема неналежним виконанням в даному випадку є порушення строків погашення кредитної заборгованості відсотків за користування кредитними коштами (а.с.7).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 2 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майна № 102/1/109-ДЗ, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу майно «Шкіряні та трикотажні вироби в асортименті»вартістю 23068 доларів США (а.с.19).

2 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 102-1/109-ДП-1, за яким поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання в повному обсязі обов’язків ОСОБА_1(а.с.16).

2 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 102-1/109-ДП-2, за яким поручитель зобов’язався відповідати перед банком за виконання в повному обсязі обов’язків ОСОБА_1 (а.с.15).

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Згідно з п. 2.1 зазначених договорів поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручителі і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до п. 2.2. договорів поруки, поручителі у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов’язань, виплачує кредитору пеню за кожний день прострочення, в розмірі 0,5 % від загальної суми заборгованості позичальника по кредитному договору, але не більше розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час існування заборгованості.

Згідно з положеннями п.7.1 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі 1% від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або відсотків по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Згідно з положеннями ст. ст. 530, 612, 625 ЦК України, якщо встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. кредитного договору встановлено, що підписанням даного договору позичальник підтверджує свою здатність виконувати умови даного договору, а також те що даний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов’язковими для позичальника.

Отже, позивач і відповідачі вступили у правовідношення, суть якого, згідно до ст. 509 ЦК України, полягає в тому, що одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) чи утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

У порушення вищевказаних умов кредитного договору, а також ст. ст. 509 і 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконує.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, передбачених кредитним договором, у позивачів перед банком числиться кредитна заборгованість станом на 2.04.2009 року, яка становить 138398,40 гривень.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі вище наведених договорів поруки ОСОБА_5 та ОСОБА_3, відповідно до розрахунку заборгованості від 4.03.2011 року розмір пені, яку повинні сплатити позивачу поручителі складає 80981,56 гривень.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України) та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше а встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідно до договору поруки та ст. ст. 542, 554 ЦК України позичальник та поручитель несуть солідарну відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо солідарного стягнення суми заборгованості з відповідачів.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов’язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України боржник зобов’язаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.

Через такі дії відповідачів позивач був вимушений звернутись до суду з дійсним позовом, у зв’язку з чим понести судові витрати у вигляді сплати державного мита у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., про що свідчать відповідні квитанції у матеріалах справи (а.с.1-4), які необхідно стягнути в дольовому порядку з відповідачів на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд приймає до уваги вимоги розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в якому йдеться про те, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов’язань. З чого вбачається, що борг по кредитним зобов’язанням підлягає поверненню не у валюті –долари США, а у національній валюті.

П. 10 Положення про кредитування, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 246 від 28.09.1995 року, передбачає можливість надання банками резидентам України кредитів у іноземній валюті.

Зобов’язання повинні виконуватися належним чином, тобто належним виконанням зобов’язання з боку відповідачів є повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_1

В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

Судове рішення –це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення випливає не з рішення суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 209, 212- 215, 217, 223-225 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 553, 554, 610-612, 625 ЦК України, суд, -

                                         ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКомБанк»- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКомБанк»(р/р 290939006 в ПАТ «КБ «СКБ», МФО –388313, ІПН - НОМЕР_1) заборгованість по кредиту у розмірі 138398 (сто тридцять вісім тисяч триста дев’яносто вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКомБанк»(р/р 290939006 в ПАТ «КБ «СКБ», МФО –388313, ІПН - НОМЕР_1) пеню в розмірі 80981 (вісімдесят тисяч дев’ятсот вісімдесят одна) гривня 56 копійок.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКомБанк»(р/р 649909001 в ПАТ «КБ «СКБ», код ЄДРПОУ –26364113, МФО –388313, зі вказанням призначення платежу «Відшкодування судових витрат з ОСОБА_1К.») витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо позивач не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя :                                                                                           Абухін Р.Д.