Рішення № 15494862, 27.04.2011, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-1380/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 року

Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Осадчій В.В.,

за участю сторін: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

представника відповідача – ОСОБА_5 – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які уточнювались та доповнювались і просить встановити факт її проживання з ОСОБА_8 з 2002 року по 25.04.2010 року однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнати її спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_8, померлого 25.04.2010 року та визнати за нею право власності на автомобіль «Шевролет Авео» 2004 року випуску, д/з ВН 5989 АС, та 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належало померлому 25.04.2010 року ОСОБА_8, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки питання спадкування ОСОБА_1 є спірним, неможливо визначити частки інших спадкоємців, які звернулись з заявою про прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись до суду із зустрічними позовними вимогами, які уточнювались і доповнювались і просять визнати за ними, як спадкоємцями за законом першої черги, за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 і 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та за ОСОБА_5 – на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, що належало померлому 25.04.2010 року ОСОБА_8.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні, не заперечує проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Представники відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні зустрічний позов підтримали в повному обсязі та наполягають на його задоволенні, не заперечують проти задоволення первісного позову ОСОБА_1

Відповідач за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення первісного та зустрічного позовів.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 належить:

- квартира АДРЕСА_1, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2008 року;

- 1/3 частина квартири АДРЕСА_3, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло №661 від 21.04.1998 року;

- aвтомобіль НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2004 року випуску, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ОІС № 673340 від 12.10.2004 року та довідкою реєстраційно-екзаменаційного відділення №5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 01.09.2010 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 227226 від 27.04.2010 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_8 помер 25.04.2010 року.

Після смерті ОСОБА_8 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира АДРЕСА_1, 1/3 частина квартири АДРЕСА_3 та aвтомобіль НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2004 року випуску.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 23644556 від 12.05.2010 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 відповідно до ст. 1261 ЦК України являються:

- син ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-КГ № 348284 від 25.08.1976 року, виданим міським відділом ЗАГС м. Херсона;

- син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 410258 від 26.08.1988 року, виданим Ізмаїльським міським бюро ЗАГС;

- мати ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що разом із ОСОБА_8 однією сім’єю без реєстрації шлюбу більше п’яти років проживала ОСОБА_1, а саме з 2002 року по 25.04.2010 року, що не заперечується сторонами по справі, таким чином цей факт не підлягає доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України та у зв’язку з чим, встановлено, що ОСОБА_1 являється спадкоємицею за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Автомобіль марки «Chevrolet aveo» д/н НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, 2004 року випуску був придбаний під час сумісного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_1, як вже встановлено в судовому засіданні.

Таким чином, автомобіль НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2004 року випуску належить ОСОБА_8 та ОСОБА_1 в рівних долях.

Відповідно ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_8, що не заперечується сторонами по справі, тому цей факт не підлягає доказуванню у відповідності ст. 61 ч.1 ЦПК України, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як спадкоємці за законом першої черги у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченими заявами від 25.08.2010 року та від 10.09.2010 року, тобто вважаються такими, які фактично прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_7, як спадкоємиця за законом першої черги після смерті ОСОБА_8, звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 13.05.2010 року.

Спадкоємці після смерті ОСОБА_8 досягли усної домовленості щодо розподілу спадкового майна між собою. Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не заперечують проти визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль «Шевролет Авео» 2004 року випуску, д/з ВН 5989 АС, та 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не заперечують проти визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 і 1/3 частину квартири АДРЕСА_3, та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заперечують проти визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 08.11.2010 року за № 02-14/358 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки питання спадкування ОСОБА_1 є спірним, неможливо визначити частки інших спадкоємців, які звернулись з заявою про прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 59, 60, 61, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1264, 1268, 1269 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_8 з 2002 року по 25.04.2010 року однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_8, померлого 25.04.2010 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на:

- автомобіль НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_2, 2004 року випуску;

- 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на:

- 1/3 частину квартири АДРЕСА_2;

- 1/3 частину квартири АДРЕСА_3.

Визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Припинити право власності на квартиру АДРЕСА_2, 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та автомобіль НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_2, 2004 року випуску – за померлим ОСОБА_8.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя