Постанова № 15482229, 20.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 квітня 2011 р. № 2-а- 1302/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,

за участю:

представника позивача Талдикіна А.В.

представника відповідача- не прибув,

представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю

до Купянської ОДПІ у Харківській області, третя особа СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові

провизнання нечинним податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Позивач Спільне підприємство ТОВ «Украинская Восточная Рибная Компания»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Купянської обєднаної Державної податкової інспекції у Харківській області , третя особа СДПІ з ВПП про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004341500/0 від 27.08.2010 р.; № 0004341500/1 від 20.09.2010 р.; №0004341500/2 від 30.11.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити посилаючись на те, що акті податкової перевірки викладено необґрунтовані данні щодо заниження податку на додану вартість, що призвело до винесення на підставі цього акта незаконних податкових повідомлень рішень які позивач просить скачувати.

Відповідач у судове засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що адміністративний позов не визнає, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримав правову позицію відповідача та просив позов залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання,дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення на відповідність положенням ст.2 ч.3 КАС України суд встановив наступні обставини.

Завідуючим сектору організації проведення невиїзних документальних перевірок Купянської ОДПІ 19.08.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за квітень, травень, червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт за №1011/15-30665859, яким встановлено порушення:

пп.7.2.1 , п.п.7.2.3 п.7.2 , пп.7.4.1., 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 в частині заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Квадробуд»на суму 411334.80 грн.;

п.п.7.2.3 п.7.2 , пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 в частині заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Бізнесстратег-БСК»на суму 92881.26 грн.;

Порушення, встановлені під час проведення перевірки, стали підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення0004341500/0 від 27.08.2010 року, яким позивачеві визначено податкове зобовязання на суму 655480,87 грн., в тому числі основний платіж 504216,06 грн., штрафні санкції 151264,81 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом апеляційного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів п.1.20 ст.1, ст.5 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результати якого податкове повідомлення рішення залишено без змін та винесені відповідні рішення від 19.02.2009 року № 0003631702/1 та № 0003621702/2 від 30.03.2009 року.

Перевіряючи оскаржувані рішення субєкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та

1.)ТОВ «Бізнесстратег-БСК»укладено договір суборенди нерухомого майна № 01/01/09-480 від 01.01.2009 року, предметом якого є оренда нежитлового приміщення- холодильної камери № 35, корисною площею 965 м2 , що розташоване за адресою: м. Одеса, Митна площа,1-б. На виконання вказаного договору «Бізнесстратег-БСК»надано позивачеві податкові накладні №300401 від 30.04.2010 року на загальну суму 185762.50 грн., в т.ч. ПДВ 30960.42 грн., № 310502 від 31.05.2010 року на загальну суму 185762.50 грн., в т.ч. ПДВ 30960.42 грн., № 300611 від 30.06.2010 року на загальну суму 185762.50 грн., в т.ч. ПДВ 30960.42 грн.

2.)ТОВ «Квадробуд»укладено договори суборенди нежитлових приміщень № 011009-4 від 01.10.2009, № 011009-5 від 01.10.2009 року, № 011009-6 від 01.10.2009 року предметом якого є оренда нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Купянськ, вул.Дзержинського,55. На виконання вказаного договору ТОВ «Квадробуд »надано позивачеві податкові накладні № 300402 від 30.04.2010 року № 300402 від 30.04.2010 року на загальну суму 822669.60 грн., в т.ч. ПДВ - 137111.60 грн.; № 310502 від 31.05.2010 року на загальну суму 822669.60 грн. в т.ч. ПДВ 137111.60 грн., № 300609 від 30.06.2010 року на загальну суму 822669.60 грн., в т.ч. ПДВ 137111.60 грн.

У письмових запереченнях на позов відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що

згідно з інформацією ДПІ у Вишгородському районі від 10.08.2010 року № 2387/7/15-202/2397 встановлено, що ТОВ «Квадробуд»на момент укладення договорів було відсутнє за місцем знаходження;

згідно з інформацією ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 16.08.2010 року № 62480/23-513/09 встановлено, що ТОВ «Бізнесстратег-БСК»не подані податкові декларації за травень, червень 2010 року, а за квітень 2010 року податкова декларація визнана як недійсна, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ.

З цього приводу суд зазначає, що підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із досліджених в судовому засіданні копій податкових накладних виданих зазначеними вище субєктами господарювання позивачеві вбачається, що вони містять усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних приписами відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

У пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо незнаходження ТОВ «Квадробуд»за адресою, що встановлено актом від 19.04.2010 року № 475, як підстави встановлення порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, в т.ч. місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість (п.п. «д»). При цьому згідно зі ст. 93 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Підпунктом 7.2.4 статті 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідачем в ході розгляду справи не було доведено, що податкова накладна, по якій ним зроблено донарахування, видана не платником податку на додану вартість.

Такий недолік податкових накладних виданих ТОВ «Квадробуд»як зазначення адреси за якою підприємство згідно акту податкового органу не знаходиться, не свідчить про неможливість ідентифікувати контрагента позивача, а за безспірного факту придбання позивачем зазначеного в ній товару сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеної в цій податковій накладній сумі податку.

Суд зауважує, що відповідачем доводи щодо безтоварності угоди на підставі вказаної вище податкової накладної чи відсутності у контрагента статусу платника податку на додану вартість не наводились та їх наявність не була встановлена судом відповідно до положень ст.11 КАС України.

Крім того, судом досліджено первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Квадробуд": довідка по взаєморозрахункам, акти передання-приймання нежитлових приміщень до договорів, акти про надання послуг (а.с.70-81,84,86), якими підтверджено достовірність здійснення господарських операцій, виконання яких передбачає сплату податку на додану вартість та видачу оспорюваних податкових накладних.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що акт ДПІ у Вишгородському районі № 475, яким встановлена відсутність ТОВ «Квадробуд»на момент укладення договорів за місцем знаходження, був складений 19.04.2010 року, тобто до дати видачі першої податкової накладеної (30.04.2010 року), тоді як запис про відсутність підтвердження відомостей про ТОВ «Квадробуд»внесений лише з 27.10.2010 року (акт ДПІ у Вишгородському районі від 08.10.2010 року № 595/23-2), тобто вже після здійснення перевірки позивача (а.с.12,35,48).

Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.9, ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення були прийняті законно та обґрунтовано, із дотриманням вимог діючого законодавства у сфері оподаткування, тому суд, з урахуванням викладених обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у в частині визнання податкових повідомлень- рішень, прийнятих відповідачем, протиправними

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160-163,165,185 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Купянської ОДПІ у Харківській області, третя особа СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними податкові повідомлення - рішення №0004341500/0 від 27.08.10р., № 0004341500/1 від 20.09.10 р., № 0004341500/2 від. 30.11.10р., прийняті Купянською ОДПІ у Харківській області.

В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальність ( код 30665859) судовий збір у розмірі 1.70 (одна гривня 70 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 22.04.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.