Постанова № 15482043, 19.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19 квітня 2011 р. № 2-а- 12932/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

у присутності

представника позивача Александрової Т.В.,

представника відповідача Долошко О.О.,

розглянувши у відкритому судового засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позовні вимоги, після уточнення заявлені до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень: 1) № 0000631540/0 від 18.05.2010 року, № 0000631540/1 від 18.06.2010р., № 0000631540/2 від 23.07.2010 року, № 0000631540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 138105.00 грн; 2) № 0000641540/0 від 18.05.2010 року, № 0000641540/1 від 18.06.2010р., № 0000641540/2 від 23.07.2010 року, № 0000641540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 15097.50 грн.; 3) № 0000651540/0 від 18.05.2010 року, № 0000651540/1 від 18.06.2010р., № 0000651540/2 від 23.07.2010р., № 0000651540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 129063.00 грн.; 4) № 0000661540/0 від 18.05.2010 року, № 0000661540/1 від 18.06.2010р., № 0000661540/2 від 23.07.2010 року, № 0000661540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 137917.50грн.; 5) № 0000671540/0 від 18.05.2010 року, № 0000671540/1 від 18.06.2010р., № 0000671540/2 від 23.07.2010р., № 0000671540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 20328.75грн.; 6) № 0000681540/0 від 18.05.2010 року, № 0000681540/1 від 18.06.2010р., № 0000681540/2 від 23.07.2010 року, № 0000681540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 77899.50грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений адміністративний позов, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі посилаючись на те, що при проведенні перевірки фахівцями податкового органу недотриманого вимоги чинного законодавства у сфері оподаткування.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі просили позов залишити без задоволення, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржувані податкові повідомлення рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень рішень стали акти перевірки позивача від 05.05.2010 року № 1137/15-409/31436301; № 1138/15-409/31436301; № 1117 /15-409/3143630 від 30.04.2010 року; № 1118/15-409/31436301; № 1067/15-409/31436301 від 28.04.2010 року; № 1068/14-409/31436301 від 28.04.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АПЕКС»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи,що мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан» за період 01.09.2008 року по 30.10.2008 року, 01.12.2008 року по 30.12.2008 року, 01.08.2008 року по 30.08.2008 року,01.07.2008 року по 30.07.2008 року, 01.05.2008 року по 30.05.2008 року, 01.06.2008 року по 30.06.2008 року відповідно (а.с.9-45)

В ході перевірки перевіряючими були виявленні порушення вимог п. 7.4.1, п. 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість»які виразились у безпідставному завищенні податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року на суму 89046,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 3024,00 грн.; за грудень 2008 року на суму 10065,00 грн., за серпень 2008 року на суму 86042,00 грн., за липень 2008 року на суму 91945,00 грн., за травень 2008 року на суму 13552,50 гн., за червень 2008 року на суму 51933,00 грн .

Порушення встановлені під час проведення зазначених вище перевірок стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень № 0000631540/0 від 18.05.2010 року, № 0000641540/0 від 18.05.2010 року, № 0000651540/0 від 18.05.2010 року, № 0000681540/0 від 18.05.2010 року, № 0000671540/0 від 18.05.2010 року, № 0000661540/0 від 18.05.2010 року

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався правом апеляційного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів п.1.20 ст.1, ст.5 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результати якого податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Із досліджених в судовому засіданні актів перевірок вбачається, що вступній частині вказаних актів зазначено, що перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахувань та сплати ПДВ, відображених в податкових деклараціях за травень-жовтень, грудень 2008 року, була проведена на підставі п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" (у редакції, яка діяла на час перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Суд також звертає увагу на те, що в актах перевірки зазначено що, остання є камеральною (а.с.12,19,25,31,37,43) тобто відповідно до приписів п. 4.2.2 “в” ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” має своїм наслідком виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Із досліджених в судовому засіданні актів перевірок, судом встановлено, що вони проведені у період з 28.04.2010 року по 05.05.2010 року.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом, - календарний квартал з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня, іншого ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Таким чином, перевірка податкової декларації суб'єкта господарювання має бути проведена не пізніше тридцятого дня з дати подання декларації.

Беручи о уваги строк проведення перевірки та враховуючи податкові періоди, визначені п.п.7.8.1. п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено строки проведення перевірки за податковими деклараціями травень-жовтень, грудень 2008 року.

Крім того суд звертає увагу на те, що ні в актах перевірок, ні в подальших документах не зазначено, які саме арифметичні та/або методологічні помилки в податкових деклараціях з ПДВ та додатках № 5 до вказаних декларацій, поданих платником податків, були виявлені та як ці помилки вплинули на формування податкових зобовязань по ПДВ.

Суд також зазначає, що в акті перевірки, в переліку використаних при перевірці документів вказано, що позивачу був направлений запит про надання пояснень та документів, які підтверджують формування податкового кредиту від 09.04.2010 року № 6297/10/15-414 (вручений 13.04.2010 року), проте первинних документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин з вказаним підприємством за періоди, що запитувалися, надано не було.

Тобто відповідачем проведена перевірка відповідно до положень п. 3 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", якою передбачено право податкового органу проводити позапланову перевірку якщо виявлена недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Питання призначення та проведення невиїзних позапланових документальних перевірок врегульований в ч. 6 ст. 111 та ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який передбачає видання керівником органу державної податкової служби відповідного наказу на проведення перевірки та оформлення направлення перевіряючи, що підтверджують їх повноваження.

Відповідачем вказані документи до матеріалів справи не надані та їх наявність на час проведення перевірки відповідачем не підтверджена, тому суд приходить до висновку, що перевірки проведені всупереч приписам вищенаведених норм та вимогам ст. 19 Конституції України.

Із долученої до матеріалів справи копії вищевказаного запиту випливає, що він був направлений у звязку з встановленою вірогідністю завищення податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ “Релан”. При цьому підприємство зобовязувалося надати реєстри отриманих та виданих податкових накладних, господарські договори укладені з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності; платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші документи, що підтверджують сплату грошових коштів ; товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). При цьому платник податків був повідомлений про те, що ненадання або неповне надання пояснень щодо правовідносин з контрагентом та їх документального підтвердження є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки платника ПДВ на підставі ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Перевіряючим в акті записано, що на підприємство направлені запити надало пояснення про укладення з ТОВ «Релан» договорів на здійснення ремонтних робіт, проте первинних документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин з вказаним підприємством за періоди, що запитувалися, надано не було.

Посилаючись на відомості, зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість та додатку № 5 до декларації з ПДВ за інформацію за травень-жовтень, грудень 2008 року та матеріали ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова стосовно контрагента ТОВ «Релан», який перебуває на податковому обліку у Дніпровському районі м. Києва та є «податковою ямою», перевіряючи зробили висновок про порушення позивачем вимог п. 7.4.1, п. 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п .7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість»

Суд зауважує, що порядок визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість, в т.ч. формування податкового кредиту, врегульований ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якою визначені дати виникнення у платника податку права на податковий кредит та обовязкового для цього документу податкової накладної. Вказана норма не ставить право на формування податкового кредиту від того, як ці операції відображені в податковій звітності контрагента господарюючого субєкта, оскільки відповідно положенням ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а в ст. 61 встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто відповідач у акті перевірки безпідставно покладав на позивача обовязок контролювати дотримання його контрагентами вимог податкового законодавства, тоді як це є виключною компетенцією органів ДПС.

Відповідно до ч.1 ст.9, ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення були прийняті законно та обґрунтовано, із дотриманням вимог діючого законодавства у сфері оподаткування, тому суд, з урахуванням викладених обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.94 КАС України

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160-163,165,185 КАС України суд,

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення:

№ 0000631540/0 від 18.05.2010 року, № 0000631540/1 від 18.06.2010р., № 0000631540/2 від 23.07.2010 року, № 0000631540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 138105.00 грн.

№ 0000641540/0 від 18.05.2010 року, № 0000641540/1 від 18.06.2010р., № 0000641540/2 від 23.07.2010 року, № 0000641540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 15097.50 грн.

№ 0000651540/0 від 18.05.2010 року, № 0000651540/1 від 18.06.2010р., № 0000651540/2 від 23.07.2010р., № 0000651540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 129063.00 грн.;

№ 0000661540/0 від 18.05.2010 року, № 0000661540/1 від 18.06.2010р., № 0000661540/2 від 23.07.2010 року, № 0000661540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 137917.50грн.;

№ 0000671540/0 від 18.05.2010 року, № 0000671540/1 від 18.06.2010р., № 0000671540/2 від 23.07.2010р., № 0000671540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 20328.75грн.;

№ 0000681540/0 від 18.05.2010 року, № 0000681540/1 від 18.06.2010р., № 0000681540/2 від 23.07.2010 року, № 0000681540/3 від 14.10.2010 року про визначення податкового зобовязання у розмірі 77899.50грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 22.04.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.