Рішення № 15466155, 04.05.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-579/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2011 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням- судді ОСОБА_1, секретаря судових засідань ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськраойонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ", -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 18 березня 2011 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, посилаючись на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у шлюбі з вересня 1989 року, який було розірвано 2 вересня 2008 року. Від шлюбу мають двох дітей –доньку ОСОБА_5 –ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_6 –який вже повнолітній. На даний час відносини між сторонами припинені. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків. На утриманні у нього нікого немає, працює, але не офіційно. В зв’язку з викладеним позивач просить задовольнити позов.

У судове засідання позивач не з»явилася, однак, 04 травня 2011 року від її імені до суду подано заяву про слухання справи за її відсутності та прохання на постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, був попереджений належним чином про день, час та місце слухання справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 02 вересня 2008 року, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. №6).

В шлюбі в них народилися син –ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який, на даний час, вже повнолітній та донька –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчать ксерокопії свідоцтв про народження (а.с.№7), в якому в графі батько зазначено: ОСОБА_4, а в графі мати: ОСОБА_3.

Відповідно до довідки з місця проживання (а.с.№8), вбачається, що дитина проживає з позивачем за адресою реєстрації: Харківська область, м. Лозова, вул. Московська, буд. 48, оскільки сторони проживають окремо.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні судом було з»ясовано матеріальне становище сторін, де встановлено, що відповідач офіційно не працює, згідно до довідки Лозівського міськрайонного центру зайнятості за № 964, ОСОБА_4 на обліку не перебуває. З огляду на повідомлення головного лікаря КЗОЗ «Лозівської ЦРЛ», встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку у сімейного лікаря поліклінічного відділення КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ»з листопада 1998 року з діагнозом хронічний гастро дуоденіт, хронічний панкреатит, дискінезія жовчовивідних шляхів, вегетативно-судинна дистонія. Позивач працює в Військовій частині А 0829 на посаді стрілець ВОХОР. Середній дохід на місяць складає близько 2000 гривень.

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, але її доходу, не є достатньо для належного забезпечення дитини. Суд враховує, що відповідач не працює, знаходиться на обліку у сімейного лікаря; та те, що з нього не проводиться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні в нього інших осіб. яких він за законом зобов»язаний утримувати, немає. Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ј частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 184, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 "Про державне мито"; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини " - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, - аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду –18 березня 2011 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п"ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд