Постанова № 15464, 23.06.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2006 р. Справа № 1/196-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон

до Приватної фірми "Омен",м.Херсон

про стягнення 1825грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Назарова Л.М., дов. №01-12/2 від 10.01.2006р., нач. відд.

від відповідача - Лавріненко О.В., представник (дор. у справі)

Херсонське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів м.Херсона ( далі відділення ФСЗІ) звернулось до суду з позовом про стягнення з ПФ "Омен" штрафу в сумі 1825грн. за неприйняття заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році по нормативах, встановлених чинним законодавством.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тими обставинами, що відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, встановленими Законом України від 05.07.2001 року, підприємство в 2005 році зобов”язано було забезпечити працевлаштування інвалідів у кількості 1 чоловіка, а фактично 1 інвалід працює з 01.10.2005р. по теперішній час.

Тому у відповідності зі ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон №875-XII від 21.03.1991р. із змінами і доповненнями станом на 15.06.2004р.) з урахуванням внесених до неї доповнень відповідач зобов”язаний відрахувати до відділення Фонду за невиконання ст.19 цього Закону штрафну санкцію в розмірі половини середньорічної заробітної плати на одного працюючого за кожне не створене робоче місце, так як на його підприємстві кількість працюючих складає 12 чоловік. Відповідно до п.3,4 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соцзахисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів штраф відповідач зобов”язаний був перерахувати до відділення Фонду не пізніше 15 квітня 2006р.

Відповідач з позовом не згодний, посилаючись на те, що у нього в 2005р. працював один інвалід, в підтвердження чого ним до матеріалів справи надані копія наказу про прийняття його на роботу, копія пенсійного посвідчення та копії довідок МСЕК за 2005р., 2006р. В заяві відповідачем зазначено, що він помилково в звітності, яка була надіслана позивачу, не визначив, що в нього працював один інвалід в 2005р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до ст.ст. 19 та 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, внесеними Законом України від 05.07.2001 року, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а у разі, коли кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено цим нормативом, підприємства зобов”язані сплатити відділенням ФСЗІ штрафні санкції в сумі, яка визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному суб'єкті господарювання за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а при умовах чисельності працюючих на підприємстві від 8 до 25 чоловік, цей штраф визначається в розмірі половини середньої річної зарплати.

Згідно з поданою відповідачем відділенню Фонду державною статистичною звітністю за 2005р., яка затверджена наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року №338 форми № №10-П1, фірмою визначена середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб - 8 чоловік, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначений в кількості 1, середньорічна зарплата штатного працівника - 3650грн. В цій звітності підприємством визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1825грн.

Стаття 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” із змінами, внесеними Законом України від 05.07.2001 року встановлює, що підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і господарювання , де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Статтею 19 цього Закону встановлено ( в редакції від 05.07.2001 року), що норматив робочих місць для інвалідів централізовано не доводиться, а визначається суб'єктом господарювання самостійно.

У випадку невиконання встановленого самостійно вказаного вище нормативу підприємство сплачує штрафні санкції.

Враховуючи, що розмір середньорічної зарплати на підприємстві у 2005 році складав 3650грн., а кількість непрацевлаштованих інвалідів становила 1 особу, розмір штрафних санкцій дорівнює 1825грн. (50%).

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими. Але суд задовольняє їх частково за таких обставин.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004р. №338 "Про затвердження форми №10-ПІ поштово-річна "звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо її заповнення" затверджена вказана вище Інструкція. Пункт 3.4 даної Інструкції передбачає, що дані щодо середньооблікової кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробне число , його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округляється в бік збільшення).

Оскільки інвалід 3 групи Альхімов В.В. в 2005р. працював у фірмі тільки 3 місяці, то при округлені строку праці, число округляється в бік зменшення. Але враховуючи, що відповідачем були прийняті заходи щодо прийняття на роботу інваліда в 4 кв. 2005р., суд вважає за доцільне звільнити його від сплати 500грн. штрафу. Ця сума відповідає розрахунку, який здійснений судом і позивачем в процесі судового засідання за формулою, що зазначена позивачем.

На підставі викладеного, ст.19 та ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної фірми "Омен", м.Херсон, вул.9 Січня, 23, код ЄДРПОУ 22753257 (р.рахунок №2600100074 в ХФ КБ "Західінкомбанк", МФО 352327) штраф за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда за 2005р. в сумі 1325грн., одержувач: ВДК по м.Херсону, код 24104230, банк УДК Херсонської області, МФО 852010, р/рахунок 31215230500002, *; код ЗКПО 50070000; 01; - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 5-а.

3. Від стягнення 500грн. штрафу відповідача звільнити.

4. Виконавчий лист видати з заяви позивача з дня набрання постановою законної сили.

Суддя І.В. Губіна