Рішення № 15455093, 20.04.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-323/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.           Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого –судді Діденко С.А..,

при секретарі - Загородній Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»про визнання правочину недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»та просив суд визнати недійсним кредитний договір №278-13-И від 17.09.2007р. між ним та відповідачем. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати -держмито у розмірі 51,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн.

Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що між ним ті відповідачем 17.09.2007р. був укладений кредитний договір № 278-13-И, його предметом є надання грошових коштів у кредит у сумі 210000 доларів США у користування строком до 17.09.2023р., також передбачене щомісячне погашення заборгованості позичальником у розмірі 1094,00 доларів США та відсотків за користування коштами. 17.09.2007р. йому були видані кредитні кошти відповідачем, але не в доларах США, а у гривні. Вважає, що зазначений кредитний договір є недійсним, виходячи з наступного.

          Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня.

          У ст.524 ЦК України визначена валюта зобов’язання, так, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні.

          У ст. 533 ЦК України зазначена валюта виконання грошового зобов’язання, так грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

          У випадку з позивачем кредитний договір передбачає надання суми кредиту –в доларах США, а також передбачає повернення позивачем банку сум кредиту та процентів за користування кредитними коштами –в доларах США, з цього вбачається, що кредитний договір між ним та відповідачем порушує норми чинного законодавства.

          Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільтства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третью, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Момент недійсності правочину, встановлений ст.236 ЦК України, так нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, кредитний договір №278-13-С від 17.09.2007р. є недійсним з моменту його укладання, як такий, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

          Договір передбачав надання кредиту у доларах США, а фактично ВАТ «ОСОБА_2 та Кредит»видав позивачу кредитні ресурси в гривні, чим допустив неналежне виконання умов договору.

          Вважає, що ВАТ «ОСОБА_2 та Кредит»неналежним чином виконав свої зобов’язання, що визначені у договорі кредитування, а саме замість кредиту у доларах США надав позивачу гривню, хоча на позивачеві лежить обов’язок повернути банку суму кредиту саме у доларах США, а оскільки з боку відповідача відбулося порушення зобов’язання по договору, позивач має право відмовитися в односторонньому порядку від виконання цього договору. Також відповідно, умови зобов’язання повинні змінитися та розмір збитків зменшитися.

          Відповідач - ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»подав зустрічну позовну заяву та просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості та суму заборгованості за кредитним договором №№278-13-И від 17.09.2017р. у розмірі 247484,92 долари США (що еквівалентне сумі 977404,51грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.) та 1884096,27грн., з яких:

          - строкова заборгованість за кредитом у сумі 177000,00 доларів США (що еквівалентне сумі 1414230,00грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - прострочена заборгованість за кредитом у сумі 25300,00 доларів США (що еквівалентне сумі 202147,00грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - строкова заборгованість за процентами у сумі 1888,13 доларів США (що еквівалентне сумі 15086,16грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - прострочена заборгованість за процентами у сумі 43296,79 доларів США (що еквівалентне сумі 345941,33грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - пеня за прострочення сплати кредиту у сумі 658965,23грн.;

          - пеня за прострочення сплати процентів у сумі 1092199,28грн.;

          - пеня за прострочення сплати комісії -99653,06грн.;

          - штраф за прострочення сплати кредиту та сплати процентів -2100,00грн.

          Судові витрати –держмито у розмірі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -120,00грн. покласти на ОСОБА_1

          Свої зустрічні позовні вимоги він обгрунтував тим, що 17.09.2007р. між ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 278-13-И, за яким ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»надав їй кредит у розмірі 210000,00 доларів США строком користування до 17.09.2023р. із сплатою 12% річних. Позивач за зустрічним позовом виконав свої обов’язки належним чином, надав відповідачу ОСОБА_1 кошти в повному обсязі. 26.09.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін до Кредитного договору.

          Згідно п.3.2. Кредитного договору (з урахуванням Договору про внесення змін до Кредитного договору від 26.09.2007р.) відповідач зобов’язаний щомісяця, в термін до «26» по останнє число кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі 1100,00 доларів США згідно графіку зниження розміру заборгованості.

          Відповідно до п.4.7. Кредитного договору відповідач зобов’язаний щомісяця в строк «26»по останнє число кожного місяця сплачувати комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 484,70грн., але відповідач всупереч вимогам Кредитного договору та цивільного законодавства свої договірні зобов’язання перед позивачем належним чином не виконує. Відповідачем з травня 2008р. не виконуються зобов’язання, встановлені пунктами 3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6.-4.8. Кредитного договору та Додатку № 1 до нього стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, сплати сум нарахованих процентів за користування кредитними коштами у встановлені кредитним договором термін. У зв’язку з тим, що з боку відповідача були порушені вищевказані зобов’язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування, у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість за кредитним договором.

          Станом на 01.03.2010р. зобов’язання відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає:

          - строкова заборгованість за кредитом у сумі 177000,00 доларів США (що еквівалентне сумі 1414230,00грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - прострочена заборгованість за кредитом у сумі 25300,00 доларів США (що еквівалентне сумі 202147,00грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - строкова заборгованість за процентами у сумі 1888,13 доларів США (що еквівалентне сумі 15086,16грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - прострочена заборгованість за процентами у сумі 43296,79 доларів США (що еквівалентне сумі 345941,33грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.);

          - пеня за прострочення сплати кредиту у сумі 658965,23грн.;

          - пеня за прострочення сплати процентів у сумі 1092199,28грн.;

          - пеня за прострочення сплати комісії -99653,06грн.;

          - штраф за прострочення сплати кредиту та сплати процентів -2100,00грн.

          Таким чином, загальна сума грошових зобов’язань, що підлягає сплаті відповідачем позивачу за Кредитним договором станом на 01.03.2010р. складає 247484,92 долари США (що еквівалентне сумі 1977404,51грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010р.) та 1884096,27грн. і невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором завдає позивачу за зустрічним позовом збитків.

У подальшому представник позивача за зустрічним позовом уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 н користь АТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»заборгованість за кредитом по Кредитному договору №278-13-И від 17.09.2007р., яка загалом складає 170761,41 доларів США (що є еквівалентом 1363529,85грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2011р.) та 553022,58грн.

          Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часткового погасили заборгованість за Кредитним договором, у зв’язку з чим заборгованість станом на 03.03.2011р. складає 26636,60 в доларах США, що становить 227540,23грн., з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом -11000,00 доларів США (87835,00грн.);

- прострочена заборгованість за процентами -15636,60 доларів США (124858,24грн.);

- прострочена заборгованість за комісією -14847,00грн.

          Згідно з п.6.1. Кредитного договору за прострочення повернення Кредитних ресурсів, або сплати процентів, відповідачі сплачують позивачу пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення відповідачами строків платежів, передбачених п.п.3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6. Кредитного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених Кредитним договором.

          Загальна сума заборгованості станом на 03.03.2011р. складає 536690,88грн., з яких:

- пеня за прострочення погашення кредиту -199628,63грн.;

- пеня за прострочення погашення процентів -302293,18грн.;

- пеня за прострочення погашення комісії -33569,07грн.;

- штраф-1200,0грн.

          Строкова заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом, процентами за користування кредитом станом на 03.03.2011р. становить 144124,81 доларів США (1152321,31грн.), з яких:

- строкова заборгованість за кредитом -142588,92 доларів США (1138572,53грн.);

- строкова заборгованість за процентами -1535,89 доларів США (12264,08грн.);

- строкова заборгованість за комісією -1484,70грн.

          Таким чином, станом на 03.03.2011р. зобов’язання відповідачів за зустрічним позовом за Кредитним договором не виконані, загальна заборгованість відповідачів за зустрічним позовом за Кредитним договором складає 170761,41 доларів США (що є еквівалентом 1363529,85грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2011р.) та 553022,58грн.

У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом свої позивні вимоги підтримав.

          Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, посилався на те, що при розрахунку заборгованості позивачем не враховані певні суми погашення заборгованості за кредитом.

          Відповідач –ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився , про розгляд справи повідомлявся, клопотання щодо відкладення розгляду справи суду не надавав.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, вчинивши дослідження матеріалів справи, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а зустрічний позов до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до кредитного договору №278-13-И від 17.09.2007р. ВАТ «Банком «ОСОБА_2 та кредит»в особі філії «Слобожанське РУ»ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»було надано кредит ОСОБА_1 у розмірі 210000,00 доларів США (а.с.5-7).

17 .09.2007р. ВАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит» уклав договір поруки з гр. ОСОБА_3, який прийняв на себе забов’язання щодо виконання боржником ОСОБА_1умов кредитного договору №278-13-И від 17.09.2007р. (а.с.39)

Станом на 03.03.2011р. зобов’язання відповідачів за Кредитним договором не виконані, загальна заборгованість складає 170761,41 доларів США (що є еквівалентом 1363529,85грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2011р.) та 553022,58грн., а всього 1916552,43 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 наявність заборгованості не заперечує , але вважає, що розрахунок суми заборгованості не враховує в певній мірі сум добровільного погашення кредиту ОСОБА_1 за квітень 2010 р.

Позивач наполягає на тому, що усі суми добровільного погашення кредиту враховані в розрахунку загальної суми заборгованості.

Перевіркою розрахунку заборгованості судом не виявлено невідповідності його даним щодо сум добровільного погашення заборгованості за кредитом. В розрахунку враховані усі суми , які повернуті банку включно до 2.04.2010 р.. (а.с.83)

За умовами п.3.2 Договору позичальник забов’язується повністю повернути кредитні ресурси та відсоткі за користування кредитом. Відповідно до п.4.7 Договору позичальник сплачує також щомісяця комісійну винагороду. За прострочення повернення кредитних ресурсів або процентів позичальник , у відповідності до п.6.1 сплачує штраф та пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожнгий день прострочення.

Позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням заборгованості по тілу кредита, процентах , комісії, пені і штрафу.(а.с.83-84)

Суд погоджується з відповідним розрахунком , вважає зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доведеним і задовольняє його.

          Щодо вимог ОСОБА_1 до банку про визнання правочину недійсним , з підстав невідповідності умов договору чинному законодавству, а саме видачу кредитних ресурсів не в доларах США а в гривні, та визначення забов’язання про повернення кредиту в іноземній валюті , суд вважає безпідставними і в їх задоволені відмовляє.

          Судом встановлено що ОСОБА_1Є.(до шлюбу Дцубровіній) кредит було надано в розмірі 210000 доларів США. Отримання кредиту саме в іноземній валюті підтверджено підписом позивача в меморіальному валютному ордері від 17.02.2007 року. (а.с.20)

          Згідно до ч.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.

          Надання кредиту та визначення забов’язання в іноземній валюті передбачено умовами Договору і не суперечить чинному законодавству , а саме ст.ст. 524,533 ЦК України. ОСОБА_1 , уклавши Договір, погодилась на відповідні умови.

          Передбачені ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дозволи на здійснення банківських операцій з використанням іноземної валюти на час надання кредиту ОСОБА_1 банк мав.(а.с.35-36)

З урахуванням відповідних обставин, підстав для визнання кредитного договору №278-13-и.

          недійсним немає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з винної сторони всі судові витрати по сплаті держмита в сумі 51грв. та сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грв. на користь позивача.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-218 ЦПК України, ст.ст.192,203,215,236,257,524,533,610,615,616 ЦК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним -відмовити.

Зустрічний позов ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»-задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»заборгованість за кредитним договором №278-13-И від 17.09.2007 р. загальною сумою 1916552,43 (один мільон дев’ятсот шістнадцать тисяч п’ятсот п’ядесят дві )грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит»судові витрати на сплату держмита з кожного по 850(вісімсот п’ятдесят)грн. та інформаційне технічне забезпечення в розмірі по 60 грн. з кожного.

. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після його проголошення.

          Рішення надруковано в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

СУДДЯ