Рішення № 154500, 27.09.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2006 р.

Справа № 9/384/05-нр

м. Миколаїв

за позовом

ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв.

До відповідача

ТОВ “КОНТАКТ –1”, м. Миколаїв.

Про стягнення

8563 грн. 89 коп.

Суддя А.К.Семенов.

Представники:

Від позивача :

Луцький М.І. –довір. №129 від 02.08.06 року.

Від відповідача:

Нестрижена С.Б. –довір. №023/06-438 від 24.07.06 року.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий 31 жовтня 2005 року про стягнення 8563 грн. 89 коп. , за пере-вищення договірних величин споживання електричної енергії.

Позовні вимоги обумовлені неналежним виконанням КП “Міжнародний аеро-порт “Миколаїв” зобов`язань по договору №44/1416 від 16.05.03 року та додатку №1 до нього.

Відповідач відзив надав, проти позову заперечує.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.05 року по спра-ві № 9/384, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.06 року позов задоволений. Стягнуто з товариства з обмеженою відпові-дальністю “Контакт-1” на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” 8563 грн. 89 коп. бор-гу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 102 грн. 00 коп. дер-жавного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17 травня 2006 року постановою Вищого господарського суду України (який розглянув касаційну скаргу ТОВ “Контакт-1”) рішення господарського суду Микола-ївської області від 08.12.05 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.06 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої ін-станції.

08 серпня 2006 року справу прийняв до свого провадження суддя господарсь-кого суду Миколаївської області Семенов А.К., надавши їй номер 9/384/05-нр.

В справі оголошено перерву до 27.09.06 року.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив.

Сторони 16.05.03 року уклали договір № 44/1416 про постачання електричної енергії, а в подальшому, 18.11.04 року додаток № 1 до нього, який є невід’ємною час-тиною цього договору (аркуші справи 13-14).

Відповідно до п.10 договору строк його дії сторонами встановлений до 31.12.03 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не пос-тупить заява від жодної з сторін про відмову або перегляд договору. В матеріалах спра-ви відсутні будь-які заяви сторін про відмову або перегляд умов договору, а тому вище-вказаний договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно умов договору позивач (за договором “Енергопостачальна організація”) прийняв на себе зобов`язання постачати відповідачеві (за договором “Споживач”) електричну енергію, а відповідач - своєчасно розраховуватися за неї.

Згідно п.2 договору договірна величина місячного електроспоживання визнача-ється згідно з Додатком №1 (Повідомлення про обсяги реалізації електричної енергії споживачу). На випадок перевищення договірних величин спожитої електроенергії за розрахунковий період ”Споживач” сплачує “Енергопостачальній організації” п’яти-кратну вартість різниці між фактичним споживанням і договірною величиною спожи-вання згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” і ПКЕЕ.

Додатком від 18.11.04 року № 1 до договору від 16.05.03 року № 44/1416 сторо-ни узгодили щомісячні обсяги реалізації електричної енергії споживачу на 2005 рік.

Відповідно до п.п.3.2 договору “Споживач” зобов’язався здійснювати щомі-сячні авансові платежі за спожиту електроенергію у межах величини 100% місячного електроспоживання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціаль-ним режимом користування “Енергопостачальної організації” до 17 числа по розд-рібним тарифам, а відповідно до п.п.3.3. договору у п’ятиденний строк здійснювати оплату рахунків “Енергопостачальної організації” при остаточному розрахунку.

Згідно пункту 4 додатку №1 за підсумком розрахункового періоду, тобто, піс-ля терміну оплати за використану електричну енергію за розрахунковий період, за-значений у договорі, гранична (договірна) величина споживання електричної енергії коригується “Енергопостачальною організацією” до рівня фактично сплаченої за цей період величини її споживання та доводиться повідомленням у місячний термін з мо-менту коригування.

Згідно пункту 5 додатку №1 “Споживач” прийняв на себе зобов’язання “у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії нести відповідальність відповідно до частини 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно звіту відповідача він станом на 16.02.05 року спожив 8917 кВт/год на су-му 2569 грн. 58 коп., з урахуванням ПДВ , про ще свідчить підпис посадової особи (аркуш справи 18).

Позивачем 16.02.05 року був направлений відповідачеві рахунок на суму 2569 грн. 58 коп., який останній у той же день одержав, але сплатив лише 28.02.05 року (ар-куші справи 18,19).

В зв’язку з несплатою у п’ятиденний строк (до 22.02.05 року) вказаного рахун-ку “Енергопостачальною організацією” 28.02.05 року був складений акт про переви-щення граничної величини споживання електроенергії (аркуш справи 20).

За підсумками розрахункового періоду, 16.03.05 року на підставі п.п.5.3. Пра-вил КЕЕ (в ред. від 11.12.03 року) та пунктів 4,5. Додатку №1 до договору “Енерго-постачальною організацією” була скоригована договірна величина споживання елект-роенергії за лютий 2005 року до рівня фактично оплаченої, тобто, до 0 квт/год.

16.03.05 року відповідач одержав повідомлення про перевищення договірної величини споживання електроенергії та рахунок за це перевищення на суму 8563 грн. 89 коп. про ще свідчить підпис посадової особи, але не сплатив (аркуш справи 21).

8563 грн. 89 коп. це чотирикратна вартість різниці між фактично спожитою та відкоригованою договірною величиною споживання електричної енергії. Однократна вартість сплачена “Споживачем”.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 8563 грн. 89 коп. боргу за пере-вищення договірної величини споживання електроенергії.

Відповідач, як вже вищевказане, проти позову заперечує з наступного.

Позивач всупереч вимог п.2 Порядку постачання електричної енергії спожи-вачам, затвердженого постановою КМ України від 09.04.02троку №475 за 30 діб до початку кожного місяця не доводив граничних величин споживання електричної енер-гії та потужності, а користувався Повідомленням про обсяги реалізації електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору від 16.05.03 року № 44/1416).

Додатком №1 від 18.11.04 року до договору від 16.05.03 року №44/1416 було встановлено договірну величину споживання електроенергії на лютий 2005 року в розмірі 10100 квт/год. Відповідач не перевищив у лютому 2005 року договірної (гра-ничної) величини споживання електроенергії. Навпаки, у лютому 2005 року відпові-дач спожив на 1183 квт/год менше.

Позивач не вимагав від відповідача попередньої оплати щомісячної граничної величини, а дозволяв користуватися електричною енергією без попередньої оплати до 17 числа поточного місяця. “Споживач” оплачував аванс до 17 числа поточного міся-ця, а після 17 числа поточного місяця сплачував новий аванс за майбутній місяць.

Тому у позивача підстави для застосування ч.5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” відсутні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господар-ський суд дійшов до висновку про задоволення позову з нижченаведеного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки вини-кають із договорів, інших правочинів, безпосередньо актів цивільного законодавства

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’яз-ковим для виконання сторонами.

Питання, пов`язані з виробництвом, передачею і використанням електричної енергії, також, регулюються іншими актами законодавства, зокрема, вищевказаними Правилами користування електричною енергією і Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим Постановою КМ України від 09.04.02 року № 475.

Правила користування електричною енергією (затверджені постановою НКРЕЕ від 31.07.96 року №28) розроблені відповідно до Закону України "Про електроенер-гетику", Указу Президента України від 21.04.98 N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" і визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних ор-ганізацій.

Відповідно до пункту 6.1. Правил користування електричною енергією (в ред. від 11.12.03 року, яка була чинною на час виникнення спірного правовідношення), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, як-що його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним. Відповідачем не подано доказів стосовно того, що договір від 16.05.03 ро-ку №44/1416 та додаток від 18.11.04 року №1 до нього визнані недійсними.

Гранична (договірна) величина споживання електричної енергії на 2005 рік з помісячним розподілом є визначеною у Додатку №1 від 18.11.04 року до договору від 16.05.03 року №44/1416. Зокрема, на лютий 2005 року сторони визначили її в обсязі

10100 квт/год. Додаток № 1 від 18.11.04 року є невід’ємною частиною договору від 16.05.03 року №44/1416 і додаткових письмових повідомлень не потребує.

Сторони у додаткових поясненнях, які надали при новому розгляді справи, також стверджують про визначення на лютий 2005 року граничної (договірної) ве-личини споживання електроенергії в розмірі 10100 кВт/год.

Згідно п.п.1.2. Правил КЕЕ розрахунковий період - період часу, за який ви-значається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужнос-

ті, та здійснюються відповідні розрахунки. Погоджений сторонами розрахунковий період вказується в договорі. Згідно у п.п.3.2. договору від 16.05.03 року розрахунко-вий період: 17 число попереднього місяця - 17 число наступного місяця.

Згідно п.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпуска-ється, здійснюється як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактичну відпущену енергію.

У підпункті 3.2. договору від 16.05.003року № 44/1416 сторони домовились здійснювати щомісячні авансові платежі за спожиту електроенергію у межах величи-ни 100% місячного електроспоживання. Для здійснення авансової оплати договором виставлення “Енергопостачальною організацією” рахунку “Споживачеві” не передба-чено. Пунктом 3.3. договору встановлений обов’язок “Споживача” у п’ятиденний строк здійснювати оплату рахунків “Енергопостачальної організації” при остаточному розрахунку.

Таким чином, сторони узгодили здійснення оплати щомісячно, до 17 числа, яке є кінцевою датою розрахункового періоду. Тобто, за фактично відпущену електро-енергію.

Згідно витягу установи банку 28.02.05 року на особливий рахунок ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” надійшло від ТОВ “КОНТАКТ-1” 2569 грн. 58 коп., з ураху-ванням ПДВ. У лівій верхньої частині витяг має відмітку “Остаточно” ( аркуш справи 19).

Зазначення у витягу установи банку про сплату 2569 грн. 58 коп. на підставі ра-хунку "Енергопостачальної організації" від 17.02.05 року здійснено помилково, оскіль-ки вказана сума перерахована “Споживачем” на підставі рахунку від 16.02.05 року. 17.02.05 року “Енергопостачальною організацією” “Споживачеві” рахунок на суму 2569 грн. 58 коп. не виставлявся.

Відповідачем не подано доказів щодо здійснення саме авансової (попередньої) оплати за спожиту електроенергію.

Відповідно до пункту 5.3. Правил КЕЕ за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригується поста-чальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий пе-ріод величини спожитої електричної енергії. У разі коригування для споживача дого-вірної (граничної) величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється від-повідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потуж-ності.

Відповідно до п.п.7.8. Правил КЕЕ остаточний розрахунок за електричну енер-гію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку,

які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів об-ліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропереда-валь-ної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Трива-лість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіж-ному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання ра-хунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що в установлений строк (до 22 лютого 2005 року) за спожиту в розрахунковий період електроенергію не сплатив

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” (у редакції Закону, яка була чинної на дату виникнення спірного правовідношення) було встановлено, що споживачі (крім населення, державних професійно-технічних навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спо-житої і договірної величини.

Згідно п.п.7.26.Правил користування електричною енергією, затверджених пос-тановою НКРЕ від 31.07.0096 року № 28 (з послідуючими змінами) обсяги перевищен-ня договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та/або рівня по-тужності протягом розрахункового періоду оплачуються споживачами постачальни-ку електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства Украї-ни та договору.

Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом.

П'ятикратна вартість різниці між обсягами фактично спожитої і договірної (граничної) величин електричної енергії, а також п'ятикратна вартість різниці між най-більшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною (граничною) величиною потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульо-ваним тарифом.

Виставити "Споживачеві" рахунок на оплату п'ятикратної вартості різниці фак-тично спожитої і договірної величини постачальник електричної енергії може на під-ставі погодженого "Споживачем" (підписаного без зауважень) акта про перевищення договірних (граничних) величин. У разі відсутності підпису "Споживача", постачаль-ник електричної енергії може звернутися за захистом порушеного права до господар-ського суду, надавши у якості доказів, що перевищення граничних величин мало міс-це, задокументовану відповідним чином інформацію про: зняті покази розрахункових засобів обліку, отримання рахунку "Споживачем", платіжні документи "Споживача" та виписки банку про рух коштів, умови договору між споживачем та постачальником електричної енергії тощо.

Позивач зазначені докази (звіт відповідача станом на 16.02.05 року, рахунок від 16.02.05 року, витяг установи банку про сплату відповідачем 2569 грн. 58 коп. 28.02.05 року, акт від 28.02.05 року про перевищення граничної величини споживання електроенергії) господарському суду надав.

В зв’язку з несплатою “Споживачем” до 22.02.05 року спожитої електроенергії “Енергопостачальною організацією” було здійснено коригування граничної договірної величини споживання електроенергії, про ще “Споживач” був повідомлений у місяч-

ний строк - 16.03.05 року. Це підтверджується підписом посадової особи “Споживача” (аркуш справи 21).

Отже, позивачем правомірно за підсумками розрахункового періоду скоригова-на договірна величина споживання електроенергії за лютий 2005 року до рівня фак-тично оплаченої, тобто, до 0 квт/год. і в місячний термін з моменту коригування нап-равлено відповідачеві повідомлення про перевищення договірної величини споживан-ня електроенергії та рахунок на сплату 8563 грн. 89 коп.

Нарахування пені та припинення подачі електроенергії “Споживачеві” (згідно п. 4 договору від 16.05.03 року №44/1416) це право, а не обов'язок “Енергопостачаль-ної організації”.

Позивачем доведена обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача 8563 грн. 89 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2005 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34,44,49,77,82,84,85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТАКТ-1” ( 54001. М. Миколаїв, вул. Громадянська,16 А, р/р 26003283247001 в АТ МФ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЕДРПОУ 13852064) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Грома-дянська, 40, рЇр 260035333432390 у Центральному відділенні Промінвестбанка м. Ми-колаєва,МФО326438, код ЕДРПОУ 23399393) 8563 грн. 89 коп. боргу, 102 грн.00 коп. державного мита,118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десяти-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголо-

шено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили піс-ля закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповід-но до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

А.К.Семенов