Рішення № 15444047, 29.04.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№0827/2-1399/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27 квітня 2011 року                                                                       м. Запоріжжя

          шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді                                                                                 Гончар М.С.

при секретарі                                                                                           Мадинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»про стягнення суми середнього заробітку, індексації заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»(надалі –ПП «ФДС»), в якому зазначала наступне. Вона з 01.04.2006 року працювала у відповідача, 16.07.2010 року була звільнена за згодою сторін, але у день звільнення їй не було виплачено заборгованость по заробітній платі у сумі 7327,68 грн., а лише 10.09.2010 року –500,0 грн. та 28.12.2010 року –6827,68 грн. За порушення строків виплати вона вважала, що відповідач має їй виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у сумі 13292,20 грн. (розрахунок: сума середнього заробітку за 1 календарний день 81,05 грн. * 164 календрних дні прострочки виплати заробітної плати). Крім того, коли вона працювала у відповідача, то останній несвоєчасно виплачував їй заробітну плату, тому вона вважає, що відповідач має виплатити їй індексацію заробітної плати за період роботи з листопада 2009 року по липень 2010 року у розмірі 377,89 грн., а також моральну шкоду у сумі 3000,0 грн., оскільки вона зазнала моральних переживань через порушення її трудових прав відповідачем. У зв'язку із чим, позивач просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з дати звільнення по день фактичного розрахунку 13292,20 грн., суму індексації заробітної плати за період роботи з листопада 2009 року по липень 2010 року у розмірі 377,89 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,0 грн. та понесені судові витрати.

У судовому засіданні 26.04.2011 року позивач ОСОБА_1 позов та викладене у ньому підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, змінювати свої вимоги будь-яким чином не вважала за доцільне, при цьому, на запитання суду пояснила, що копію заперечень відповідача на її позов отримала раніше до судового засідання 26.04.2011 року, час для підготовки їй не потрібний і вона згодна розглядати справу по суті з врахуванням заперечень відповідача у судовому засіданні 26.04.2011 року; письмових доказів на підтвердження завдання їй відповідачем моральної шкоди, вона суду надати у даному судовому засіданні не може; розмір середнього заробітку розраховувала сама, без врахування довідок, наданих відповідачем до його заперечень проти позову; сплачувала судові витрати при подачі позову; під час роботи у відповідача з позовами до суду про стягнення індексації за несвоєчасно виплачену заробітну плату не зверталась, вже після звільнення зверталась до суду з позовом до відповідача, який свого часу судом було залишено без розгляду.

Представник відповідача ПП «ФДС»у судове засідання 26.04.2011 року по цій справі не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином (а.с.36), на адресу суду через канцелярію 22.04.2011 року надійшло від представника відповідача за довіреністю (а.с.16) ОСОБА_2 доповнення до заперечень відповідача на позовну заяву позивача (а.с.37-38), у якому у тому числі представник відповідача просила дану справу розглядати без участі представника відповідача. Раніше у судовому засіданні 08.04.2011 року представник відповідача ОСОБА_2 була присутня, позов визнала частково у частині індексації заробітної плати позивача у розмірі 377,89 грн., в іншій частині позовних вимог просила суд відмовити позивачу з підстав, викладених у письмових запереченнях ПП «ФДС»на позовну заяву (а.с.18-19).

При вищевикладених обставинах, суд ухвалив проводити розгляд цієї справи за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 була звільнена відповідачем ПП «ФДС»16.07.2010 року за згодою сторін (п.1.ст. 36 ЗЗпП України) (наказ ПП «ФДС»№ 67-к від 16.07.2010 року копія а.с.24).

Станом на 16.07.2010 року у ПП «ФДС»була заборгованість по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_1В.у сумі 7327,68 грн. (копія довідки відповідача а.с.10).

Згідно із ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, здійснюється в день звільнення.

Проте, встановлено, що ПП «ФДС»виплатило заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1В.у сумі 7327,68 грн. не в день звільнення останньої, а після: 10.09.2010 року 500,0 грн., 28.12.2010 року 6827,68 грн. (копія довідки відповідача а.с.10).

В силу ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ПП «ФДС»та його представника, викладені у запереченнях на позов позивача (18-19, 37-38) в обгрунтування поважності причини несвоєчасної виплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 у день її звільнення 16.07.2010 року (економічна криза у державі, фінансові труднощі на підприємстві і др.), оскільки на підтвердження цих доводів відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів.

Звідси, суд вважає обгрунтованими позовіни вимоги позивача у частині стягнення нею з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати заборгованості по заробітній платі з 16.07.2010 року по день фактичного розрахунку 28.12.2010 року.

Разом з тим, суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунку цього середнього заробітку та його розміром у сумі 13292,20 грн. ( а.с. 5) з наступних підстав.

Суд вважає, що обгрунтованим та доказаним розміром середнього заробітку, що підлягає стягненню з ПП «ФДС»на користь ОСОБА_1 за період з 16.07.2010 року по 28.12.210 року є 8579,61 грн.

Розрахунок:

Згідно довідки ПП «ФДС»(а.с.32) заробітна плата ОСОБА_1 на ПП «ФДС»у останні повні місяці її роботи на підприємстві становила: травень 2010 року –1540,0 грн., червень 2010 року –1540,0 грн.

Звідси, щомісячний середній заробіток позивача ОСОБА_1 на ПП «ФДС»становить 1540,0 грн. (розрахунок: 1540,0 грн. + 1540,0 грн. /2 місяці), а, відповідно, середній заробіток за 1 (один) робочий день становить 73,33 грн. (розрахунок: 1540,0 грн./21 робочий день).

Таким чином, при проведенні розрахунку середнього заробітку позивача за весь час затримки виплати їй відповідачем заборгованості по заробітній платі по день фактичного розрахунку суд не приймає до уваги середній заробіток за 1 (один) календарний день у сумі 50,93 грн., наведений у довідці відповідача ПП «ФДС»№ 6 від 08.04.2011 року (а.с.32), та наданий на виконання ухвали суду (а.с.12), а також наведений позивачем у її позові у сумі 81,05 грн. (а.с.5).

Встановлено, що в період з 16.07.2010 року по 28.12.210 року було 117 робочих днів (розрахунок: 11 р.д. липня 2010 року +21 р.д. серпня 2010 року + 22 р.д. вересеня 2010 року + 21 р.д. жовтня 2010 року + 22 р.д. листопада 2010 року + 20 р.д. грудня 2010 року).

Звідси, розмір середнього заробітку становить 8579,61 грн. (розрахунок: середній заробіток за 1 р.д. 73,33 грн.*117 р.д).

Згідно із ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Раніше позивач ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом до відповідача, але позов позивача ОСОБА_1 було залишено без розгляду ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2011 року, яка набрала чинності 18.01.2011 року, справа № 2-0827/647/11 (копія ухвали а.с.36).

Щодо вимог позивача про стягнення суми індексації заробітної плати за період роботи з листопада 2009 року по липень 2010 року у розмірі 377,89 грн., то оскільки встановлено, що позивач працювала у відповідача з 01.04.2006 року (наказ про прийняття на роботу № 27-к від 01.04.2006 року, копія а.с.29), ці вимоги позивача грунтуються на законі та визнані представником відповідача за довіреністю (а.с.16) ОСОБА_2 у повному обсязі (а.с.19), суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задовленню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлено, що з боку ПП «ФДС»було порушено право ОСОБА_1 на своєчасне отримання нею заробітної плати за свою працю. Порушення зазначеного права ОСОБА_1 призвело до моральних страждань останньої, розмір моральної шкоди ОСОБА_1 оцінила у сумі 3000,0 грн.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.

На запитання суду позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що надати будь-яких доказів, у тому числі письмових, в підтвердження розміру завданої шкоди саме у сумі 3000,0 грн. вона не може.

При вищевикладених обставинах, суд вважає доказаним та таким, що підлягає стягненою з ПП «ФДС»на користь ОСОБА_1 розмір моральної шкоди у сумі 500,0 грн., в решті стягнення розміру моральної шкоди позивачеві з відповідача –слід відмовити за необґрунтованістю та недоказаністю.

Відповідач ПП «ФДС»та його представник у судовому засіданні позов визнав частково, лише у частині суми індексації заробітної плати за період роботи з листопада 2009 року по липень 2010 року у розмірі 377,89 грн. (а.с.19).

При цьому, відповідач у своєму позові та запереченнях на позов, а також його представник у судовому засіданні не надали суду будь-яких належних доказів на спростування встановлених судом обставин по цій справі.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ПП «ФДС»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з дати звільнення по день фактичного розрахунку 8579,61 грн., суму індексації заробітної плати за період роботи з листопада 2009 року по липень 2010 року у розмірі 377,89 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,0 грн., в решті позовних вимог слід відмовити за їх необгрунтованістю та недоказаністю.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України позивач ОСОБА_1, на користь якої ухвалюється рішення, була звільнена від сплати судових витрат, але сплатила їх, а саме: судовий збір у сумі 150,0 грн. (квитанція а.с.1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,0 грн. (квитанція а.с.4).

При вищевикладених обставинах, у разі часткового задовлення позову позивачки, остання має право на компенсацію судових витрат за рахунок відповідача, а саме: витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,0 грн., судового збору у сумі 91,0 грн. ((розрахунок: 89,58 грн. - судовий збір у розмірі 1% від задовлених позовних вимог позивача майнового характеру 8957,50 грн. (8579,61 грн. +377,89 грн.) +судовий збір за стягнення моральної шкоди 1,42 грн. (розрахунок: сума задовлених вимог 500,0 грн.+ судовий збір 08,50 грн./сума заявлених вимог 3000,0 грн.)).

З позивача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір 54,21 грн. (розрахунок: 47,13 грн. - 1% від суми майнових вимог, у яких було відмовлено позивачу, 4712,59 грн. (розрахунок 13292,20 грн.- 8579,61 грн.) + судовий збір за вимоги про стягнення моральної шкоди, у яких було відмовлено 07,08 грн. (розрахунок: 08,50 грн. –1,42 грн.), який позивачкою вже сплачено у дохід держави (квитанція а.с. 1).

Таким чином, зайво сплачені позивачем кошти на сплату судового збору становлять 4,79 грн. ((розрахунок: сума сплаченого позивачем судового збору 150, 0 грн. –(54,21 грн. сума стягнутого з позивача судового збору у дохід держави + 91,0 грн. сума повернутого позивачу судового збору за рахунок відповідача)), які можуть бути повернуті позивачу за ухвалою суду за результатами розгляду відповідного клопотання позивача.

Судом не вбачається підстав для негайного виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 47, 116-117, 232-233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084 м. Запоріжжя вул. Димитрова, 50 код ЄДРПОУ 32875438 р/р 2600730134907 в філіалі “Дніпропетровського центрального відділення ПІБ”м. Дніпропетровськ МФО 305437) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.номер НОМЕР_1, не працює, мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 40 кв. 59, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з дати звільнення по день фактичного розрахунку 8579,61 грн., суму індексації заробітної плати за період роботи з листопада 2009 року по липень 2010 року у розмірі 377,89 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 500,0 грн., понесені судові витрати у вигляді судового збору 91,0 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120, 0 грн., а всього 9168,50 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят вісім гривень п'ятдесят копійок).

          В решті позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у у розгляді справи, але не були присутні при проголошення рішення, у той самий строк з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                       М.С. Гончар