Рішення № 15443579, 28.04.2011, Балаклійський районний суд Харківської області

2-317/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області в складі: судді Гуцал Л.В., при секретарі Матюшенко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2011 рокупредставник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за кредитним договором в сумі 21382,91 гривень та пеню у розмірі 4489,47 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та відповідачем 15 травня 2007 року був укладений кредитний договір №1977/430667. Відповідно до зазначеного договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 13000 грн. строком на 36 місяців –з 15 травня 2007 року по 14 травня 2010 року, а відповідач зобов’язався в строки та на умовах договору погашати суму кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії. Відповідач протягом тривалого часу умисно ухиляється від належного виконання своїх зобов’язань за кредитним договором, не повертає кредит, не сплачує процентну та комісійну винагороду за користування кредитом. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, станом на 01 січня 2011 року утворилась заборгованість за кредитним договором, що з урахуванням індексу інфляції складає 21382,91 грн. та пеня розміром 4489,47 грн.. На підставі укладених договорів факторингу, позивач набув право вимоги до боржника банку ОСОБА_1. В зв’язку з чим, просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але надав заяву в якій позов підтримав та просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково - у розмірі 19040 грн., розрахунків даної суми суду не навів. ОСОБА_1 підтвердив викладені позивачем обставини укладення кредитного договору, проте зазначив, що кредит він брав на своє ім’я, але для іншої особи, який фактично користувався грошима банку і взяв на себе усне зобов’язання погашення кредиту. В 2008 році банк-кредитор повідомив його, що кредит не погашається. Він зустрівся з особою, яка повинна була сплачувати за договором і той пообіцяв виконувати зобов’язання належним чином. Про невиконання зобов’язань він дізнався, отримавши копію позовної заяви. Вважав, що сума боргу повинна стягуватись без урахування пені та індексу інфляції, оскільки банк довгий час не повідомляв його про непогашення кредиту.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15 травня 2007 року між АТ «Індустріально-експортний банк»та відповідачем було укладено кредитний договір № 1977/430667, згідно із яким ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 13000 грн. на місяць строком з 15 травня 2007 року по 14 травня 2010 року. За користування кредитом відповідач зобов’язався сплачувати щомісячно процентну винагороду в розмірі 19% річних та комісійну винагороду в розмірі 1,15 % в місяць від суми кредиту.

Згідно п. 4.2,6 вказаного договору відповідач зобов’язався повертати отриманий кредит та сплачувати нараховані відсотки, комісії у встановлені Кредитним договором терміни, а також сплачувати пеню.

Відповідачем взяті на себе зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті нарахованих відсотків, комісії за його користування не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Станом на 01 січня 2011 року сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кредитним договором складає 21382,91 грн. та пеня в розмірі 4489,47 грн..

26 вересня 2009 року між АТ «Індустріально-експортний банк»та ТОВ «АУЗ Факторинг»було укладено Договір факторингу № 03/09, згідно якого, ТОВ «АУЗ Факторинг»набуло право вимоги до боржника банку - ОСОБА_1 (а.с.15-18).

05 лютого 2010 року між ТОВ «АУЗ Факторинг»та ТОВ «Кредекс Фінанс»було укладено Договір факторингу № 01/2010, згідно якого, ТОВ «Кредекс Фінанс»набуло право вимоги до боржника банку - ОСОБА_1 (а.с.19-22).

20 вересня 2010 року між ТОВ «Кредекс Фінанс»та ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»було укладено Договір доручення № 20/09/10-Ф-1, згідно з яким, ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»за дорученням ТОВ «Кредекс Фінанс»приймає на себе зобов’язання від свого імені здійснювати дії по стягнення заборгованості з фізичних осіб - позичальників Банку ( а.с.23-25).

Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема копією кредитного договору (а.с. 8-9), розрахунком заборгованості за кредитним договором, наведеному в позовній заяві.

Таким чином у представника позивача наявні правові підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов’язаний надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, у разі прострочення строку сплати винагороди та/або погашення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за кредитним договором за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За змістом ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі де кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду письмові докази, які були дослідженні судом і достовірність яких відповідачем не спростовується.

Доводи відповідача стосовно того, що він не знав про непогашення кредиту третьою особою і тому визнає борг без урахування пені та індексу інфляції, не мають правового значення для вирішення справи по суті, оскільки, по-перше, банк не брав на себе зобов’язання повідомляти боржника про не поступлення сум для погашення кредиту, по-друге, відповідач, як позичальник за договором повинен бути обізнаним, щодо виконання ним договірних зобов’язань. Відносини, які склалися між відповідачем та особою, яка за твердженням останнього фактично користувалася грошима банку, ніяким чином не можуть вплинути на зобов’язання відповідача, щодо погашення заборгованості за укладеним ним кредитним договором.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача стягується судовий збір та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на користь позивача, сплачені ним при пред’явленні позову.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 526,624-625,1048-1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 88, 213- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (р/р 26005010042470, відкритий в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 36303279) –21382 (двадцять одну тисячу триста вісімдесят дві) грн. 91 коп. суми боргу за кредитним договором № 1977/430667 від 15 травня 2007 року, пеню у розмірі 4489 ( чотири тисячі чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 47 коп.; 258 ( двісті п’ятдесят вісім) грн. 72 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Копію рішення направити позивачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії мотивованого рішення апеляційної скарги.

Суддя