Рішення № 15442198, 11.04.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0827/2-645/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Трофимової Д.А.                     

при секретарі           Калюжній А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 14 грудня 2005 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 164.278, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 6000,00 доларів США, під 24,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2007р.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку із тим, що відповідач ОСОБА_3 не належним чином виконувала свої зобов’язання за кредитним договором, станом на 07.12.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складала 34955,39 доларів США, що за курсом 7,9588 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.12.2010 року складає 278202,96 грн., з яких заборгованість за кредитом –3922,02 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 7907,02 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –23126,35 доларів США.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 14.12.2005 року був укладений договір поруки № 164.278.

Вимога, що була пред’явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов’язання, залишена без задоволення.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 34955,39 доларів США, що за курсом 7,9588 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.12.2010 року складає 278202,96 грн., та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з’явилася, надавши суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить у їх задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з’явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 2005 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 164.278, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 6000,00 доларів США, під 24,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2007р.

З копії договору поруки № 164.278 від 14.12.2005 року вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач ОСОБА_1 суму кредиту не повернула, тобто не виконала зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 164.278 від 14.12.2005 року станом на 07.12.2010р. складає 34955,39 доларів США, що за курсом 7,9588 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.12.2010 року складає 278202,96 грн.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 278202,96 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідачів необхідно солідарно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 651, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 34955,39 доларів США, що еквівалентно 278202 (двісті сімдесят вісім тисяч двісті дві) грн. 96 коп. (р/р 29098829000000, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299), державне мито у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги з дня його оголошення або з дня отримання її копії особою, яка не була присутня при оголошенні рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії особою, яка не була присутня при оголошенні рішення, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя