Рішення № 15441946, 01.04.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0827/2-616/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Трофимової Д.А.                     

при секретарі           Калюжній А.Є.,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що 19 грудня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 54-06 квф, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 20540,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,5 % річних, з датою остаточного повернення кредиту не пізніше 10.12.2013 року.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 5.2.1 кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку. Проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 10,5 % річних. Проценти за неправомірне користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 26 % річних. Проценти за правомірне і неправомірне користування кредитом нараховується банком щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним, за період з першого по передостанній день звітного місяця та сплачуються позичальником щомісячно до 10 числа.

Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується заявою на переказ готівки № 212 від 19.12.2006р.

Позичальник свою частину зобов’язань щодо сплати кредиту з липня 2009 року та процентів за користування кредитом з травня 2009 року за кредитним договором не виконує.

Відповідно до п. 5.3.1 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, а також суму неустойки, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом, позичальником порушений графік погашення заборгованості за кредитом.

Згідно п. 6.2 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Станом на 01.12.2010 року загальна сума заборгованості позичальника складає 16515, 66 доларів США, з них: заборгованість за кредитним договором, в тому числі по кредиту: 13033,78 доларів США, по процентам за користування кредитом – 2721,24 доларів США; заборгованість по пені по непогашеному в строк кредиту та процентів –760,64 доларів США.

В забезпечення повернення кредитних коштів 19.12.2006р. між банком та позичальником було укладено договір застави № 1466-06з, предметом застави є транспортний засіб –автомобіль Skoda Octavia, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № ТМВСА41Z267В151700, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АРС № 003523, видане 18.12.2006 року Запорізьким РЕВ МРВ ДАІ № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області.

Обтяження на предмет застави було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу»кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Вимоги інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета застави згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29393734 від 25.11.2010 року відсутні, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 17987147 від 13.03.2010 року винесена на виконання виконавчого листа № 2-4421 від 13.01.2010 року Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-4421/09 щодо стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь банку суми 310388,45 грн.

З метою уникнення збитків, скориставшись своїм правом вимоги дострокового погашення позичальником кредиту, банк направив позичальнику лист претензію за № 06-09/1174 від 03.09.2009 року. Однак заборгованість у добровільному порядку позичальником погашена не була.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 54-06 квф від 19.12.2006 року на загальну суму 16515,66 доларів США, а також судові витрати; звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Skoda Octavia, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № ТМВСА41Z267В151700, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія АРС № 003523, виданого 18.12.2006 року Запорізьким РЕВ МРВ ДАІ № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області шляхом його продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»для погашення заборгованості за кредитним договором № 54-06 квф від 19.12.2006 року, загальний розмір якої складає 16515,66 доларів США.

При розгляді справи в суді позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 54-06 квф від 19.12.2006 року на загальну суму 16515,66 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 01.12.2010р. є еквівалентом 131101,31 грн.), а також судові витрати; звернути стягнення на предмет застави –транспортний засіб Skoda Octavia, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № ТМВСА41Z267В151700, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія АРС № 003523, виданого 18.12.2006 року Запорізьким РЕВ МРВ ДАІ № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області шляхом його продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною 92200,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»для погашення заборгованості за кредитним договором № 54-06 квф від 19.12.2006 року, загальний розмір якої складає 16515,66 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 01.12.2010р. є еквівалентом 131101,31 грн.).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, в разі неявки відповідача в судове засідання просить постановити заочне рішення.

Відповідач та його представник у судове засідання також не з’явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. У зв’язку з чим, відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за заявою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін, їх представників.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З копії кредитного договору вбачається, що 19 грудня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 54-06 квф, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 20540,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,5 % річних, з датою остаточного повернення кредиту не пізніше 10.12.2013 року.

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 54-06 квф станом на 01.12.2010р. складає 16515,66 грн.

Крім того, 19.12.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, предметом застави є транспортний засіб –автомобіль Skoda Octavia, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № ТМВСА41Z267В151700, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія АРС № 003523, виданого 18.12.2006 року РЕВ МРВ ДАІ № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області.

В п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»№ 14 від 18.12.2009 року зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В якості забезпечення кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено договір застави № 1466-06з від 19.12.2006р. Предметом застави відповідно до договору застави є транспортний засіб –автомобіль Skoda Oсtavia, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № TMBCA41Z267B151700, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія АРС № 003523, видане 18.12.2006р. РЕВ МРВ ДАІ № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області. Обтяження на Предмет застави було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11.01.2007р.

За нормами ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що станом на 01.12.2010 р. загальна заборгованість відповідача за кредитним договором, укладеним між сторонами, склала 16 515,66 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору та вимог норм ст.ст. 626, 1050, 1054 ЦК України кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, якщо позичальник затримує повернення чергової частини позики.

Також, відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 23, 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 589, 590 ЦК України та п. 4.1. договору застави у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється зокрема на підставі рішення суду.

Отже, при невиконанні умов кредитного договору кредитодавець має право захистити своє право, задовольнивши свої вимоги за основним зобов'язанням кількома самостійними способами, а саме: шляхом стягнення боргу (коштів) так і шляхом реалізації забезпечувальних заходів, якими є звернення стягнення на предмет застави.

При чому при обранні такого способу захисту свого порушеного права як стягнення боргу (коштів), у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення звертається на належне боржнику інше майно, що не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника і не потребує окремого судового рішення про звернення стягнення на майно боржника.

При обранні такого способу захисту свого порушеного права як звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу»у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Отже, застосування у рішенні суду двох самостійних способів захисту порушених прав позивача у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору відповідачем є притягненням останнього двічі до цивільно-правової відповідальності одного виду за одне й те саме невиконання цивільно-правового зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1311,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610-612, 624, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя»в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 54-06 квф від 19.12.2006 р. - 16515 (шістнадцять тисяч п’ятсот п’ятнадцять) доларів США 66 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.12.2010 року еквівалентно 131101 (сто тридцять одна тисяча сто одна) гривня 31 коп., судовий збір у розмірі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) грн. 01 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (код ЄДРПОУ 09313350).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя