Постанова № 15441303, 02.09.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2094/10/1970

"02" вересня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.

за участю:

представників позивача Івахів Н.Б., Дідух Г.Ф., Купчик І.М.,

представника відповідача Булахтін Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою Державного підприємства «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»

до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання дій незаконним та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»(надалі Підприємство) звернулось у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції; зобовязання Збаразьку МДПІ здійснити перерахунок щодо наявності заборгованості по ПДВ, з зарахуванням платежів відповідно до їх цільового призначення; зобовязання Збаразьку МДПІ припинити неправомірні дії щодо самостійного зарахування сплачених Підприємством сум у рахунок податкового боргу.

Відповідно до заяви від 01.09.2010 року за вих. № 15/4505 позивач просить також зобовязати відповідача припинити нарахування штрафних санкцій та пені на розстрочений згідно Ухвали від 17.12.2009 року податковий борг за платежами по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що працівниками державної податкової служби проведено невиїзні документальні перевірки Державного підприємства «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»з питань своєчасності внесення до бюджету сум податку. За результатами перевірок складені акти від 02.12.2009 року № 1680/1502/08680804, від 11.01.2010 року № 0004/1502/08680804, від 25.01.2010 року № 0070/1502/08680804, від 16.02.2010 року № 0182/1502/08680804, від 02.03.2010 року № 0228/1502/08680804, від 17.03.2010 року № 0249/1502/08680804, від 08.04.2010 року № 0336/1502/08680804, від 27.04.2010 року № 0475/1502/08680804, від 17.05.2010 року № 0600/1502/08680804 на підставі яких Збаразькою МДПІ були винесені податкові повідомлення рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у вигляді штрафу №0016961502/0 від 02 грудня 2009 року на суму 10930,14 грн., №0000021502/0 від 11 січня 2010 року на суму 6060,72 грн., №0000051502/0 від 25 січня 2010 року на суму 8835,07 грн., №0000121502/0 від 16 лютого 2010 року на суму 3778,71 грн., №0000131502/0 від 02 березня 2010 року на суму 5607,16 грн., №0000141502/0 від 17 березня 2010 року на суму 2732,15 грн., №0000171502/0 від 08 квітня 2010 року на суму 7513 грн., №0000191502/0 від 27.04.2010 року на суму 2266,80 грн. та №0000251502/0 від 17 травня 2010 року на суму 7359,98 грн. Прийняті відповідачем рішення вважають незаконними, оскільки Підприємство сплачувало податок на додану вартість згідно декларацій, вказуючи при цьому призначення платежу за відповідний поточний місяць. Однак, відповідач самостійно здійснював зарахування сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу. Таким чином, позивачі вважають, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, а отже і нарахування штрафних санкцій на суми прострочених зобовязань, погашення яких проведено внаслідок неправомірного зарахування відповідачем поточних платежів (згідно призначення платежу вказаного позивачем) в рахунок боргу є протиправним.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що оскаржені дії позивача щодо прийняття на підставі актів податкових повідомлення - рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України. Відповідач також зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства кошти, що надійшли на сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість, спрямовуються на погашення узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Державне підприємство «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»як юридична особа зареєстроване Збаразькою районною державною адміністрацією 02.06.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи 08680804.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII платники податків і зборів (обовязкових) платежів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з положеннями п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.11.2009 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 25000,00 грн., вказуючи призначення платежу за жовтень 2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 558 від 27.11.2009 року. Однак, платіж в сумі 21860,28 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 8850 від 20.06.2008 року, № 2721 від 20.02.2009 року, окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 10930,14 грн.;

24.12.2009 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 24360,00 грн., вказуючи призначення платежу - за листопад 2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 662 від 24.12.2009 року.

05.01.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 2000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за грудень 2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 691 від 05.01.2010 року. Однак, вказані платежі Збаразька МДШ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації №11458 від 21.07.2008 року на суму 12121,44 грн., окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 6060,72 грн. Решта суми по платіжних дорученнях (14238,56 грн.) спрямовано на погашення штрафних санкцій, нарахованих у 2008 році;

21.01.2010 року Підприємство сплатило два платежі по ПДВ в сумі:

- 22571,00 грн., вказуючи призначення платежу - за грудень 2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 714 від 21.01.2010 року.

- 10000,00 грн., вказуючи призначення платежу - згідно ухвали про розстрочку виконання судового рішення по справі №2-а-3014/09/1970, що підтверджується платіжним дорученням №.717 від 21.01.2010 року. Однак, вказані платежі Збаразька МДШ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 11458 від 21.07.2008 року на суму 17670,13 грн., окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 8835,07 грн. Решта суми по платіжних дорученнях (14900,87 грн.) спрямовано на погашення штрафних санкцій, нарахованих у 2008 році;

11.02.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 5000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за січень 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 11.02.2010 року.

15.02.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 5000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за січень 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №33 від 15.02.2010 року. Однак, платежі за 11.02.2010 року (3024,43 грн.), 15.02.2010 року (4532,99 грн.) Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 13394 від 20.08.2008 року на суму 7557,42 грн., окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 3778,71 грн.;

23.02.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 10000,00 грн., вказуючи призначення платежу - згідно ухвали про розстрочку виконання судового рішення по справі №2~а-3014/09/1970, що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 23.02.2010 року.

24.02.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 2393,00 грн., вказуючи призначення платежу - за січень 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 24.02.2010 року. Однак, вказані платежі Збаразька МДШ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації №13394 від 20.08.2008 року на суму 11214,31 грн., окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 5607,16 грн. Решта суми по платіжних дорученнях (1178,69 грн.) спрямовано на погашення штрафних санкцій, нарахованих у 2008 році;

04.03.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 2000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за лютий 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 04.03.2010 року. Однак, платіж в сумі 1811,91 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 13394 від 20.08.2008 року.

16.03.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 4000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за лютий 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 12.03.2010 року. Однак, платіж в сумі 3652,38 грн. Збаразька МДШ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 13394 від 20.08.2008 року. Окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 2732,15 грн.;

25.03.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 9996,00 грн., вказуючи призначення платежу - за лютий 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №106 від 25.03.2010 року. Однак, платіж на вказану дату в сумі 2656,99 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації №13394 від 20.08.2008 року на суму 15025, 99 грн. Окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 7513,00 грн.;

26.04.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 5000,00 грн., вказуючи призначення платежу - згідно ухвали про розстрочку виконання судового рішення від 17.12.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням №160 від 26.04.2010 року. Однак, платіж в сумі 4533,59 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації №14139 від 19.09.2008 року. Окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 2266,80 грн.;

23.04.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 5000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за березень 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №153 від 20.04.2010 року. Однак, платіж в сумі 3830,04 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 14139 від 19.09.2008 року.

30.042010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 2000,00 грн., вказуючи призначення платежу - за березень 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №176 від 30.04.2010 року. Однак, платіж в сумі 1811,71 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 14139 від 19.09.2008 року.

07.05.2010 року Підприємство сплатило ПДВ в сумі 10000,00 грн., вказуючи призначення платежу згідно ухвали про розстрочку виконання судового рішення від 17.12.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 178 від 07.05.2010 року. Однак, платіж в сумі 9078,20 грн. Збаразька МДПІ спрямувала на погашення податкового боргу по декларації № 14139 від 19.09.2008 року. Окрім цього нараховано штраф у розмірі 50 % в сумі 7359,98 грн.

Судом встановлено, що 02.12.2009 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 27.11.2009 року по 02.12.2009 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.12.2009 року № 1680/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0016961502/0 від 02 грудня 2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10930,14 грн.;

11.01.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 21.07.2008 року по 05.01.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.01.2010 року № 0004/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000021502/0 від 11 січня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 6060,72 грн.;

25.01.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 30.07.2008 року по 21.01.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.01.2010 року № 0070/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000051502/0 від 25 січня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 8835,07 грн.;

16.02.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 02.09.2008 року по 11.02.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.02.2010 року № 0182/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000121502/0 від 16 лютого 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 3778,71 грн.;

02.03.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 02.09.2008 року по 24.02.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.03.2010 року № 0228/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000131502/0 від 02 березня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 5607,16 грн.;

17.03.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 20.08.2008 року по 04.03.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.03.2010 року № 0249/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000141502/0 від 17 березня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 2732,15 грн.;

08.04.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 20.08.2008 року по 25.03.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.04.2010 року № 0336/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000171502/0 від 08 квітня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 7513 грн.;

27.04.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 19.09.2008 року по 26.04.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.04.2010 року № 0475/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000191502/0 від 27.04.2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 2266,80 грн.;

17.05.2010 року Збаразькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання податку на додану вартість за період з 19.08.2008 року по 07.05.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.05.2010 року № 0600/1502/08680804, у якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, чим порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000251502/0 від 17 травня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі на суму 7359,98 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача з приводу самостійного зарахування сум сплачених коштів не за призначенням в вказаним позивачем у платіжних дорученнях та як наслідок такого неправомірного зарахування з нарахованими відповідачем штрафними санкціями, згідно податкових повідомлення - рішень, Державне підприємство «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»звернулось з позовом у суд.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року № 679 XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд прийшов до висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Як випливає із матеріалів справи, позивач сплачував податок на додану вартість згідно декларацій (а.с.16-25), вказуючи при цьому призначення платежу за відповідний поточний місяць , що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с.26-48).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Вищенаведені висновки також знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду України від 27.10.2009 року у справі за позовом КП "Т" до ДПІ про скасування податкових повідомлень рішень, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2008 року за позовом КП «Т»до МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, а також у листі Вищого адміністративного суду України № 358/13/13-09 від 17.03.2009 року.

Суд не може погодитися з доводами відповідача, де останній посилається на положення п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковим зобовязанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податковим боргом - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону).

В судовому засіданні встановлено, що податкові зобовязання, в рахунок погашення яких податковим органом спрямовані кошти, сплачені платником за платіжними дорученнями із зазначенням їх цільового призначення, не є податковим боргом в розумінні п. 1.3. ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, оскільки і на даний час не є узгодженими відповідно до вимог цього ж Закону.

У звязку з чим, в даному випадку положення п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ застосуванню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивач сплачував податок на додану вартість за відповідний поточний місяць, а відтак, дії Збаразької МДПІ щодо самостійного зарахування сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу, який підлягає до стягнення в порядку встановленому Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі №2-а-3014/09/1970, є протиправними, а тому податкові повідомлення рішення №0016961502/0 від 02 грудня 2009 року, №0000021502/0 від 11 січня 2010 року, №0000051502/0 від 25 січня 2010 року, №0000121502/0 від 16 лютого 2010 року, №0000141502/0 від 17 березня 2010 року. №0000171502/0 від 08 квітня 2010 року підлягають скасуванню, а податкові повідомлення рішення №0000131502/0 від 02 березня 2010 року та №0000251502/0 від 17 травня 2010 року підлягають скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій на суми сплачені позивачем по податку на додану вартість за відповідні поточні місяці та зараховані відповідачем в рахунок податкового боргу за попередній період охоплений судовими рішенням у справі №2-а-3014/09/1970.

Відповідно до п.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Керуючись ст.ст. 11, 72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправними дії Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції щодо зміни призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків - Державним підприємством «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направлення суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

3. Зобовязати Збаразьку міжрайонну державну податкову інспекцію провести оперативний облік платежів з податку на додану вартість з направленням сплачених сум згідно призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків - Державним підприємством «Підприємство Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №63»у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0016961502/0 від 02 грудня 2009 року, №0000021502/0 від 11 січня 2010 року, №0000051502/0 від 25 січня 2010 року, №0000121502/0 від 16 лютого 2010 року, №0000141502/0 від 17 березня 2010 року. №0000171502/0 від 08 квітня 2010 року.

5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0000131502/0 від 02 березня 2010 року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 607,16грн. та №0000251502/0 від 17 травня 2010 року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 905,85грн.

6. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 вересня 2010 року.

Головуючий суддяМірінович У.А.

копія вірна

СуддяМірінович У.А.