Постанова № 154381, 28.09.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

28.09.06 Справа№ 5/2448-13/240

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: МПП “Калина”, с.Наварія Пустомитівського району Львів.обл.

до відповідача: ДПІ у Пустомитівському районі, м.Пустомити

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001722350/3 від 13.07.06р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Босак О.Є. –ю/к

Від відповідача: Чубак Н.В. –нач.юр.відділу, Гавраняк Є.Р. –нач.відділу контрольно-перевірочної роботи, Кирилейза О.В. –гол. держ.податк.інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи

Відкрито провадження у справі за позовом МПП “Калина”, с.Наварія Пустомитівського району Львів.обл. до ДПІ у Пустомитівському районі, м.Пустомити про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001722350/3 від 13.07.06р.

З”ясовано:

як викладено в позовній заяві, що: 30.11.2005р., за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП "Калина" за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., складено акт №210/230/20787350, на підставі якого начальником ДПІ у Пустомитівському районі винесено податкове повідомлення - рішення від 14.12.2005р. № 0001722350/0, яким, згідно п.п. "б", п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000р., за порушення п.4.2, 4.7 ст.4, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9394 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100069,00 грн., а всього 109463,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ДПА у Львівській області було винесено рішення від 26.04.2006р. №6155/10/25-005/194, яким було скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі від 14.12.2005р. № 0001722350/0 в частині донарахованого податку на додану вартість в сумі 9394,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4697,00 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишино без змін.

13.07.2006р., відповідно до рішень вищестоящих державних податкових органів, начальником ДПІ у Пустомитівському районі на підставі п.п. "б", п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000р. за порушення п. 4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" винесено податкове повідомлення-рішення №0001722350/3 про застосування до МПП "Калина" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 95372,00 грн.

Позивачем вважається, що спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та незаконним, а тому підлягає визнанню нечинним посилаючись на наступне:

як вбачається з спірного податкового повідомлення-рішення від 13.07.2006р. №0001722350/3, його винесено на підставі п.п. "б", п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.п. "б", п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Однак, як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення, позивачу не було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в той же час, відповідачем застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Отже, на думку позивача, відповідач здійснив нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій незважаючи на те, що згідно вищезгаданого п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій може бути застосована до платника податку лише у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.

Суд не може не погодитись з відповідачем, що: згідно з п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, коли платник податку (далі —повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов»язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов»язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобов»язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов»язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п»ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17 березня 2001 року № 110 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року а №268/5459 із змінами і доповненнями, визначено, що у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов»язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства. Штрафні санкції згідно з абзацами другим і третім цього пункту застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 цієї Інструкції.

Згідно п.п. 6.1.3 п.6 цієї Інструкції, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Суд не може погодитись з позивачем, що оскільки відповідачем не зазначено в рішенні недоїмки, то не повинні сплачуватись і штрафні санкції, оскільки частина 2 п.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.04р. надає можливість платнику податків виправити допущені порушення в конкретному податковому періоді, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації в новій податковій декларації, що містить виправлені помилки. А оскільки такої декларації платником податків не було подано, а порушення виявлені контролюючим органом, то наступає відповідальність у виді сплати штрафних санкцій на підставі вищезгаданих правових норм.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

постановив:

1.В адміністративному позові відмовити повністю.

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя Станько Л.Л.