Постанова № 15428919, 05.05.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 р. Справа № 2а-1870/946/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.

представника позивача Охріменко Н.Я.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сумська міжрайонна державна податкова інспекція (далі позивач, Сумська МДПІ), звернулася до суду з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач, ПП ОСОБА_3), в якій після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності (код 11010200) в сумі 85552 грн. 41 коп. на рахунок 33215801700038, одержувач місцевий бюджет Білопільської міської ради , МФО 837013, код одержувача 23635149 (а.с.56).

Свої вимоги мотивує тим, що сума податкового боргу є узгодженою, податкове повідомлення-рішення, яким визначено відповідачу суму податкового зобовязання було досліджено в судовому порядку, в задоволенні адміністративного позову ПП ОСОБА_3 щодо визнання його нечинним було відмовлено, сума боргу залишається несплаченою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти стягнення заборгованості заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на даний час ПП ОСОБА_3 подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду, сума боргу була часткова сплачена відповідачем, а тому повинна бути зарахована в порядку календарної черговості, в т.ч. і в рахунок погашення боргу по податковому повідомленні-рішенні, заборгованість по несплаті якого подано адміністративний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ПП ОСОБА_3 зареєстрований Білопільською районною державною адміністрацією, включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, знаходиться на обліку як платник податків в Білопільському відділенні Сумської МДПІ (а.с. 5-6)

Згідно ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ (із змінами та доповненнями) платники податків та зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків та зборів (обовязкових платежів) в установлені законами терміни.

Відповідачем було подано 09.02.2010р. декларацію про прибутки від підприємницької діяльності, в якій ПП ОСОБА_3 самостійно визначена сума податку 22953 грн. (а.с.22),а 23.02.2010р. до податкового органу поданий перерахунок суми податку за 2009р., відповідно до якого сума податку склала 83,04 грн. (а.с.23).

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0000051710/1 від 07.04.2009р. на підставі акту перевірки №386/17-029/НОМЕР_1 від 31.12.2008р. (а.с. 7-11) ПП ОСОБА_3 було визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 85564,87 грн. (а.с. 14).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Суми: №0000051710/0 від 20 січня 2009 року в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів від підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 85 564,87 грн.; №0000051710/1 від 07 квітня 2009 року в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів від підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 85 564,87 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2009р. по справі №2а-2474/09/1870 позовні вимоги були задоволенні частково та визнано нечинним податкове повідомлення рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000051710/1 від 7 квітня 2009року про визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 податкового зобов”язання по податку з доходів від підприємницької діяльності незалежної професійної діяльності на загальну суму 85564грн.87коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від18 листопада 2009 року було скасовано в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000051710/1 від 7 квітня 2009року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 податкового зобовязання по податку з доходів від підприємницької діяльності незалежної професійної діяльності на загальну суму 85564 грн. 87 коп.., і в цій частині прийнято нову постанову, якою у позові було відмовлено (а.с.18-19).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010р. по справі №2а-2474/08/1870 заяву Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010р. по справі № 2-а-2474/09/1870- залишено без задоволення (а.с.119).

ПП ОСОБА_3 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Сумської МДПІ по самостійному визначенню суми податкового зобовязання по податку з доходів від підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на підставі даних документальних перевірок результатів діяльності ПП ОСОБА_3 про заниження податкових зобовязань через включення в 2008 р. до складу витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходів, витрат на придбання основних фондів (сільськогосподарської техніки) в сумі 2968708,46 грн.; скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ № 0000051710/0 від 20.01.09 р. та № 0000051710/1 від 07.04.09 р. в частині визначення податкового зобов`язання по податку з доходів від підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на загальну суму 85564,87 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від27.10.10 р. по справі № 2-а-6004/10/1870 було закрито провадження у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_3, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011р. залишена без змін (а.с.118).

Відповідно до п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. (далі Закон України №1281) встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №1281 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" діючого на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №2181) податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 16 Закону України №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу, в результаті несвоєчасного погашення суми заборгованості по узгодженій сумі податковим органом була правомірно нарахована пеня в сумі 4,50 грн., яка на час розгляду справи залишилася несплаченою.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України №1281 передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. "а" п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, позивачем була видана перша податкова вимога № 1/311 від 08.05.2009р. та у зв'язку з непогашенням суми заборгованості у встановлені строки була видана друга податкова вимога № 2/448 від 12.06.2009 р., які отримані особисто відповідачем, в судовому порядку не були оскаржені чи скасовані, а тому заявлені позивачем сума боргу є узгодженим податковим зобовязанням відповідача у розумінні п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181, проте на день розгляду справи заборгованість відповідача залишається несплаченою.

Після часткової сплати суми заборгованості в розмірі 100 грн., станом на 14.05.2010р. заборгованість ПП ОСОБА_3 становить 85552,41, в т.ч. 85547,91 грн. основного платежу, 4,50 грн. пені, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.20), витягом з особового рахунку платника податків (а.с.136-138).

Стосовно часткового погашення відповідачем суми заборгованості в розмірі 26756,25 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України №2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України №2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Суд звертає увагу відповідача на те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, в даному випадку, ПП ОСОБА_3 і, як вбачається із матеріалів справи, зокрема виписки по рахунку відповідача, наданої представником податкового органу, відповідачем використано дане право та чітко зазначено призначення здійсненого 13.09.2010р. платежу податок з доходів від підприємницької діяльності згідно рішення № 0023391710/0 від 03.09.2010р. (а.с. 134). Як вбачається із податкового повідомлення-рішення №0023391710/0 від 03.09.2010р., визначена Сумською МДПІ сума податкового зобовязання в розмірі 26756,25 грн. була на підставі акту перевірки від 13.08.2010р. №183/17-029/НОМЕР_1 (а.с. 148-151) і не має жодного відношення до суми, яка заявлена позивачем до стягнення при розгляді даної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, було б неправомірним.

Таким чином податковим органом правомірно було зараховано сплачену позивачем суму не в порядку календарної черговості виникнення боргу, а саме відповідно до призначення платежу.

При розгляді повязаної справи №2а-2427/09/1870 Харківським апеляційним адміністративним судом надана правова оцінка податковому повідомленні-рішенню Сумської МДПІ № 0000051710/1 від 07.04.2009р., яким ПП ОСОБА_3 та підтверджена правомірність прийнятого рішення, а доказів скасування чи зупинення дії судового рішення апеляційної інстанції по даній справі представником відповідача не надано, постанова від 19.04.2010р. є чинною та обовязковою до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 254, ч. 1 ст. 255 КАС України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення та є обовязковою для виконання для всіх осіб, які беруть участь у справі та на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 ст. 255 КАС України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення залишку несплаченої суми податкового боргу із сплати податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 85552 грн. 41 коп., в т.ч. 85547,91 грн. основного платежу, 4,50 грн. пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.к.НОМЕР_1) 85552 грн. 41 коп. (вісімдесят пять тисяч пятсот пятдесят дві грн.. 41 коп.) податкового боргу із сплати податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності (код 11010200) в доход місцевого бюджету Білопільської міської ради, на рахунок 33215801700038, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23635149.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)С. М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 10.05.2011 року.

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета