Постанова № 1542657, 01.04.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2008 р.

Справа № 28/325-07-9296

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Лашина В.В.

Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.

при секретарі Толок В.В.

за участю представників сторін:

Від позивача –(ТОВ “Виробниче підприємство “Квант”) Зінченко О.С., паспорт: МН № 055341; 19.07.04;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача – (Миколаївська міська лікарня № 4) Філіпов А.П.,

довіреність: №171 від 31.03.08р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Плазма”

на рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2008 р.

зі справи № 28/325-07-9296

за позовом ТОВ”Виробниче підприємство”Квант”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,- Миколаївська міська лікарня №4

до Приватного підприємства “Плазма”

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 516961,91 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

27.12.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Квант” (далі –ТОВ ВП „Квант”) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Плазма” (далі –ПП „Плазма”) про стягнення і визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 16.02.2007 р. до договору поставки № ОМ-1008/06 від 10.08.2006 р. та стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 501906,02 грн., 3 % річних у розмірі 15055,89 грн. та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач за поставлене йому медичне обладнання за зазначеним договором поставки не розрахувався, а укладення додаткової угоди було зроблено для відтягування строку оплати без наміру виконання умов цієї угоди, тобто укладення цієї додаткової угоди було направлене не на настання реальних правових наслідків, що є відповідно до ст. 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.2008 р. (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги задоволені частково, з ПП „Плазма” на користь ТОВ ВП „Квант” стягнуто суму основного боргу з урахуванням інфляції в розмірі 485541 грн., 4241 грн. 3 % річних, 4897,82 грн. держмита та 100 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 16.02.2007 р. до договору поставки № ОМ-1008/06 від 10.08.2006 р. –припинено у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ПП „Плазма” в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки справу розглянуто за відсутністю третьої особи, щодо якої у апелянта є об’єктивні дані, що міська лікарня № 4 була повідомлена належним чином про місце засідання суду. Крім цього, скаржник зазначає, що позивачем не були виконані належним чином умови договору щодо якості та гарантійного обслуговування поставленого обладнання, оскільки з рапорту завідуючого відділенням Миколаївської міської лікарні № 4 згідно звірки дат реєстрацій відправлених листів-заявок про вихід з ладу рентгенодіагностичного комплексу КРД-50 „Індіаком-01”, з записами в журналі реєстрації проведених ремонтних робіт вбачається, що поставлене обладнання не працювало 41 добу з 91, що пройшли з дня його введення в експлуатацію та саме позивачем не виконані договірні обов`язки.

В судове засідання не з'явився представник відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце його проведення, про причини неявки, суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників позивача - ТОВ “Виробниче підприємство”Квант”, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача —Миколаївська міська лікарня № 4, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

10.08.2006 р. між сторонами був укладений договір поставки № ОМ-1008/06, за умовами якого ТОВ ВП „Квант” продало, а ПП „Плазма” придбало медичне обладнання: комплекс рентгенівський діагностичний КРД-50 (ТУ.У 33.1-25461966-005-2002 у модифікації „Індіаком-01”.

Загальна сума договору визначена сторонами у розмірі 430000 грн., які у відповідності до п. 3.1. договору відповідач зобов`язався сплатити протягом 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Пунктом 5.4. договору передбачено, що виконання ТОВ ВП „Квант” своїх зобов`язань вважається підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 7.1, 7.3. договору позивач гарантував якість медичного обладнання згідно його технічної документації, та зобов`язався протягом гарантійного обслуговування в разі виявлення дефектів або невідповідності обладнання умовам договору замінити дефектне обладнання із покладенням всіх витрат на ТОВ ВП „Квант”.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.08.2006 р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі робіт до договору № ОМ-1008/06, за яким позивач передав, а відповідач прийняв зазначене медичне обладнання. Також 27.09.2006 р. між ТОВ ВП „Квант” та Миколаївською міською лікарнею № 4 був підписаний акт про монтаж і введення в експлуатацію та акт про проведення навчання по експлуатації цього обладнання.

16.02.2007 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до вказаного договору поставки медичного обладнання, за якою був визначений обов`язок ПП „Плазма” по сплаті за медичне обладнання до 01.09.2007 р., чого відповідачем зроблено не було.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Виходячи з приписів ст.ст. 623, ч.2 ст. 625 ЦК України позивач має право на стягнення основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком вірно були встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального з дотриманням норм процесуального права.

Посилання ПП „Плазма” на порушення позивачем п. 7.1, 7.3 договору поставки № ОМ-1008/06 від 10.08.2006 р., судова колегія вважає помилковими, оскільки вказані пункти договору не звільняють відповідача від обов`язку здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за поставлене обладнання, а надають право вимоги щодо заміни дефектного обладнання з покладенням витрат, пов`язаних з такою заміною, на ТОВ ВП „Квант”. Між тим, матеріали справи не містять виставлення відповідної вимоги про заміну дефектного або неякісного обладнання. Надані в обґрунтування заперечень на позов докази свідчать лише про проведення гарантійного ремонту позивачем, що відповідає умовам укладеного договору.

Неспроможним вважає судова колегія твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок розгляду справи за відсутністю Миколаївської міської лікарні № 4.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Натомість, матеріали справи містять докази належного повідомлення Миколаївської міської лікарні про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області є законним та обґрунтованим, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Плазма” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2008 р. по справі № 28/325-07-9296 - без змін.

Головуючий В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Постанова підписана____