Ухвала суду № 1542465, 08.04.2008, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2008 р. Справа № 3/44

За позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Ирбис»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід»

про стягнення заборгованості в сумі 17900 грн. 43 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : не з’явився;

від відповідача : Делідон І.М. (довіреність б/н від 28.04.2008 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Ирбис»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід»про стягнення грошової заборгованості за поставлений товар в сумі 13108 грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 385 грн. 58 коп., інфляційних втрат в розмірі 2259 грн. 79 коп., пені в розмірі 2146 грн. 48 коп.. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн. 00 коп..

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення №3605259).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні зазначив, що згідно платіжних доручень №22 від 02.04.2008 року на суму 8108 грн. 49 коп. та №35 від 07.04.2008 року на суму 5000,00 грн. ним оплачено суму основного боргу в розмірі 13108 грн. 49 коп.. Відповідач в судовому засіданні визнав стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних; проте заперечив стягнення витрат на оплату послуг адвоката, оскільки у наданому позивачем видатковому касовому ордері на видачу готівки, згідно договору на надання юридичних послуг від 20.02.2008 року, не зазначені повні реквізити особи, яка отримала грошові кошти.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Ирбис»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід»(далі –Покупець) укладено Договір купівлі-продажу товарів №439/1 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати на умовах вказаних в договорі підшипники, ремені, запасні частини партіями в строки в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних та/чи специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору, після підписання їх сторонами.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплату товару покупець зобов’язаний провести протягом 21-го календарного дня з моменту отримання товару.

Відповідно до п.4.3. Договору датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної про приймання товару.

Відповідно до п.8.1. Договору якщо покупець не здійснить оплату товару відповідно до п.3.1. договору, то за вимогою постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяли на період прострочення, шляхом перерахування суми пені на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 8.3. Договору покупець, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На виконання умов договору відповідачем згідно Довіреності ЯНЗ №370780 від 26.01.2007 отримано товар на загальну суму 13108 грн. 49 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № Л-0094 от 26.01.07р. на суму 164,16 грн.,№В-1371 від 26.01.07 р. на суму 4183,64 грн., №В-1381 від 26.01.07 р. на суму 1909,37 грн., № В-1383 від 26.01.07 р. на суму 5392,60 грн., № В-1384 від 26.01.07 р. на суму 118,80 грн., № В-1395 від 26.01.07 р. на суму 1339,92 грн., що містять підпис довіреної особи.

Після порушення провадження у справі відповідачем оплачено суму основного боргу в розмірі 13108 грн. 49 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень №22 від 02.04.2008 року на суму 8108 грн. 49 коп. та №35 від 07.04.2008 року на суму 5000,00 грн..

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 13108 грн. 49 коп. підлягає припиненню відповідно до ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За порушення строків оплати отриманого товару, відповідно до ст.625 ЦК України, на суму боргу в розмірі 13108 грн. 49 коп. позивачем за період з 17.02.2007 року по 31.12.2007 року нараховано збитки від інфляції в розмірі 2259 грн.79 коп. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 385 грн. 58 коп.

Відповідно до п.8.1. Договору №493/1 від 07.03.2006 року позивачем за період прострочення з 17.02.2007 року по 11.02.2008 року нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару, що згідно з розрахунком позивача складає 2146 грн. 48 коп.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, суд визнав його обґрунтованим лише частково, а саме: період, за який має нараховуватись пеня, обчислюється з 17.02.2007 по 17.08.2007 (182 дні). Розрахунок пені має здійснюватись наступним чином –з 17.02.2007 по 31.05.2007 – 103 дні (в зазначений період облікова діяла ставка НБУ в розмірі 8,5 %), т.ч. розмір пені складає 13108,49 х (2 х 8,5%):365 днів х 103 дні = 628 грн. 85 коп.. За період з 01.06.2007 по 17.08.2007 –79 днів (в зазначений період облікова ставка НБУ діяла у розмірі 8,0 %), т.ч. розмір пені складає 13108,49 грн. х (2 х 8,0 %): 365 х 78 = 448,20 грн.

Згідно з видатковими накладними відповідач отримав товар 26.01.2007 року, який зобов’язаний був оплатити протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару (п.3.1. Договору), тобто 17.02.2007 року. Сума пені за період з 17.02.2007 року по 17.08.2007 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення на суму боргу в розмірі 13108 грн. 49 коп. згідно з розрахунком зробленим судом становить: 1077 грн. 05 коп..

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду а вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 2259 грн.79 коп. - збитків від інфляції, 385 грн. 58 коп. - три відсотки річних; 1077 грн. 05 коп. - пені.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката. В обґрунтування заявленої вимоги позивач надав суду Договір про надання юридичних послуг від 20.12.2008 року.

Відповідно до п.2 цього Договору Адвокат зобов’язався здійснювати представництво інтересів клієнта в господарському суді по позову ЗАТ «ТД «Ирбис»до ТОВ «Агро-Захід». Плата за виконання адвокатом доручень клієнта за цим договором становить 3000,00 грн..

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено правила, за якими здійснюється розподіл судових витрат.

Як випливає зі змісту вказаних статей сторони мають надати суду докази понесення витрат, які віднесено господарським процесуальним законодавством до судових витрат.

Позивач, надав суду договір, згідно з яким йому надавалися юридичні послуги, а також документи, що підтверджують понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката, зокрема, не завірену належним чином копію видаткового касового ордера № 675 від 17.03.2008 року на суму 3000,00 грн., з якого не вбачається, що вказана сума була видана саме адвокату Ковалю Олександру Михайловичу на підставі Договору на надання юридичних послуг від 20.02.2008 року, оскільки у видатковому касовому ордері не вказано найменування, номер, дату та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача, відтак вищевказаний видатковий касовий ордер не може бути належним доказом понесення позивачем витрат.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат в частині, що стосується оплати послуг адвоката задоволенню не підлягає.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п.1.ч.1. ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 13108 грн. 49 коп. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Захід» (33099, м.Рівне, вул. Ст.Бандери 20, код ЄДРПОУ 31541711, р/р 260074753 в РОФ АППБ «Аваль», МФО 333227) на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Ирбис» (61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24, код ЄДРПОУ 31559190; р/р № 26009300000053 у ХФ АКБ «ФОРУМ», МФО 350772) збитки від інфляції в розмірі 2259 грн.79 коп., три відсотки річних в розмірі 385 грн. 58 коп.; пеню в розмірі 1077 грн. 05 коп.; 168 грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано “14” квітня 2008 року.