Постанова № 1542111, 10.04.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 р.

№ 18/572

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

суддів: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р.

у справі

господарського суду

№ 18/572

міста Києва

за позовом

державного підприємства "Донецька залізниця"

до

1) дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор"

2) державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"

про

за участю представників сторін:

позивача -

відповідача 1-

відповідача 2-

стягнення 4 070 00,00грн.

пр. Дачковська С.Г. – дов. №Н-01/530 від 13.02.08р.

пр. Скляревська Н.О. –дов. №Н-01/332 від 29.01.08р.

пр. Кульчицька Н.О. – дов. №06-4/1223 від 12.0907р.

пр. Фрейдун О.М. –дов. №06-4/362 від 12.03.07р.

не з'явився

Розпорядженням №02-12.2/126 від 09.04.2008р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Першикова Є.В. та лікарняного судді Ходаківської І.П. змінено склад колегії суддів у справі №18/572, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя - Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2005 року державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" та державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" про стягнення з належного відповідача на користь позивача суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 3700000,00грн., штрафу за не повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 370 000,00грн., витрат по сплаті держмита 25 500,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2006р. (суддя Мандриченко О.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" на користь позивача 3 700 000,00грн. заборгованості, 370 000,00грн. штрафу, 25 500,00грн. витрат по сплаті держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього на суму 4 095 618,00грн., посилаючись на те, що позивачем доведено безспірність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У червні 2007 року дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення, обґрунтовуючи заяву тим, що підприємство знаходиться в дуже важкому фінансовому становищі і для погашення заборгованості по обов'язкових платежах і заробітній платі відповідачем укладено ряд кредитних договорів. Крім того, відповідач зазначає, що кошти, отримані за договором про поворотну фінансову допомогу, були використані на роботи, які мали фінансуватись із державного бюджету, але планами на 2005 та 2006 роки дане фінансування не було передбачено, що і спричинило виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2007р. (суддя Мандриченко О.В.) у справі №18/572 заяву дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" задоволено, розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2006р. про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості наступним чином: до 28.09.2007р. –100 000,00грн., до 31.12.2007р. –150 000,00 грн., до 31.03.2008р. –150 000,00грн., до 30.06.2008р. –150 000,00грн., до 30.09.2008р. –150 000,00грн., до 31.12.2008р. –150 000,00грн., до 31.03.2009р. –150 000,00грн., до 30.06.2009р. –150 000,00грн., до 30.09.2009р. –150 000,00 грн., до 31.12.2009р. –2 795 618,00грн.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, оскільки, на думку апелянта, ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р. (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Вінницький О.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2007р. у справі №18/572 змінено, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Заяву дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України” задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2006р. у справі №18/572, здійснивши стягнення з дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (інд. 46000, м. Тернопіль, вул. О.Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ 31995099) на користь державного підприємства "Донецька залізниця" (інд. 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01071957) заборгованість наступним чином: до 28.09.2007р. –100 000,00грн., до 31.12.2007р. –150 000,00грн., до 31.03.2008р. –480 702,25грн., до 30.06.2008р. –480 702,25грн., до 30.09.2008р. –480702,25грн., до 31.12.2008р. –480 702,25грн., до 31.03.2009р. –480 702,25грн., до 30.06.2009р. –480 702,25грн., до 30.09.2009р. –480 702,25грн.,до 31.12.2009р. – 480 702,25грн.", посилаючись на те, що сплату боргу необхідно розстрочити рівними частинами, враховуючи не лише матеріальні інтереси та фінансовий стан відповідача, а й інтереси позивача та інфляційні процеси у державі.

В касаційній скарзі дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" просить постанову по справі скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб га порядок їх виконання.

Відповідно до статуту дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну службу автомобільних доріг України, функціями Укравтодору є організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.

Згідно із Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюється за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України.

Судами встановлено, що стягненню з боржника підлягає значна грошова сума, одноразова сплата якої може призвести до негативних наслідків та паралізувати господарську діяльність відповідача, тому суди дійшли висновку про можливість задоволення заяви відповідача та розстрочили виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції погодившись із висновком суду першої інстанції про розстрочення виконання рішення суду, дійшов висновку, що сплату боргу необхідно розстрочити рівними частинами, враховуючи не лише матеріальні інтереси та фінансовий стан відповідача, а й інтереси позивача та інфляційні процеси у державі, оскільки по сплаті заборгованості до 28.09.2007 у розмірі 100 000,00 грн. настав строк оплати, а по сплаті заборгованості до 31.12.2007 у розмірі 150 000,00 грн. залишився короткий проміжок часу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розстрочення заборгованості рівними частинами, починаючи з 2008 року. Тому, в терміни визначені ухвалою відповідач повинен сплачувати на користь позивача по 480 702,25грн. (4 095 618,00грн. –250 000,00грн. = 3 845 618,00грн., 3 845 618,00грн. / 8 = 480 702,25грн.).

Скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовою інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р. по справі №18/572 залишити без змін.

Головуючий суддя Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська