Рішення № 15418978, 28.04.2011, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-339/11

28 квітня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуюча суддя - Грипіч Л.А.

при секретарі - Шлеюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно за кредитним договором.

В обгрунтування заявлених вимог покликаються на те, що в зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань по договору кредиту, за ОСОБА_1 рахується заборгованість, в рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на заставлене майно і виселити відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав повністю, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись вчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обгрунтованими частково.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 29.05.2008 року між ЗАТ КБ „Приватбанк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №ROT0GA0000000734, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 26495,00 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 29.05.2018р.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватсь у визначений строк.

За відповідачем станом на 17.08.2010 року рахується заборгованість в сумі 36291,75 дол.США, з яких: 23591,75 дол.США – заборгованість за кредитом, 5831,35 дол.США – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1576,51 дол.США – заборгованість по комісії за користування кредитом; 3533,78 дол США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором, 31,69 дол.США – штраф (фіксована частина), 1726,67 дол.США – штраф (процентна складова).

В забезпечення договірних зобов’язань між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № ROT0GA0000000734 від 29.05.2008р, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 67,1 кв.м., яка розташована за адресою: 35000, Рівненська обл., м.Костопіль, вул.В.Стуса, 57/29.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про виселення відповідача з житлового будинку, то враховуючи вимоги норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що дана вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Проте в матеріалах справи відсутня письмова вимога банку про добровільне звільнення відповідачем ОСОБА_1 квартири, а в ході судового розгляду представником позивача не наведено належного обгрунтування обставин щодо дотримання процедури виселення відповідача.

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову 1708 грн 50 к. державного мита, 120 грн 00 к. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1828грн 50 к.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.9, 109 ЖК України, ст.ст.33, 35, 39-40 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про звернення стягнення за кредитним договором - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROT0GA0000000734 від 29.05.2008 року, в розмірі 36291,75 доларів США, звернути стягнення на квартиру загальною площею 67,1 кв.м. яка розташована за адресою: 35000, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №ROT0GA0000000155 від 29.05.2008 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_7 "ПРИВАТБАНК" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати у розмірі 1828(одна тисяча вісімсот двадцять вісім)грн 50коп.

В задоволенні позовних вимог в частині виселення - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Грипіч Л.А.