Рішення № 1540697, 07.04.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.08 Справа № 7/343.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Луганськ

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Новоайдарський елеватор», смт. Новоайдар Луганської області

про стягнення 91 грн. 80 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Саражина І.М., дов. № Н-01/4216 від 10.11.07;

від відповідача –Коваленко С.І., дов. № 9 від 04.04.08;

від заявника –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невиконання плану перевезень у сумі 91 грн. 80 коп.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким зазначив, що вказана заборгованість на балансі підприємства не значиться та надав документи, що свідчать про визнання останнього банкрутом.

Також із наданих до суду матеріалів вбачається, що належною назвою відповідача є Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Новоайдарський елеватор».

Позивачем до суду надано лист № 406/21- від 07.04.08, за яким останній зазначає, що відповідно до п.1 Наказу Міністерства транспорту України № 176 від 29.03.99 з 01.07.99 Луганській відділок Донецької залізниці реорганізовано в Луганське регіональне представництво Донецької залізниці на правах відокремленого структурного підрозділу Донецької залізниці. Та п.2 зазначеного Наказу встановлено, що Донецька залізниця є правонаступником майнових прав і обов’язків реорганізованих відділків.

Згідно довідки відділу ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганське відділення Донецької залізниці виключено з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності –юридичних осіб 18.10.00 за № 0152.

Наказом по Донецькій залізниці № 228/н від 15.05.00 Луганське регіональне представництво Донецької залізниці з 01.06.00 реорганізовано шляхом перетворення у Луганську дирекцію залізничних перевезень Донецької залізниці.

Згідно зі статтею 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин, необхідно здійснити заміну позивача Луганського відділення Донецької залізниці його правонаступником Державним підприємством "Донецька залізниця", м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957 в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ, вул. Кірова, 44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно зі ст. 119 Статуту Залізниць і наказу № 174 від 08.05.98 за користування над встановлені строки вагонів поданих під навантаження та вивантаження або перевантаження засобами вантажовідправника або вантажоотримувача, з останніх стягується штраф. Відповідно до відомостей подачі та прибирання вагонів №№ 042006, 045009, 044010, 045012 у зв’язку з тим, що відповідачем не було виконано план перевезень по станції Новий Айдар, останньому за квітень 1998 р. нарахований штраф у розмірі 91 грн. 80 коп.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав, наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд, прийшов до наступного.

Згідно до норм ст. 230 ГК України штраф є штрафною санкцією, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як було вказано вище позивач посилається на норми Статуту залізниць України, які передбачали нарахування відповідного штрафу за понаднормативний простій вагонів.

Діюча редакція статті 119 Статуту залізниць України передбачає, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Тобто діюча редакція Статуту не містить такого поняття, як простій вагонів та відповідно штраф за нього.

Частиною 2 ст. 5 ЦК України визначено, що якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, що втратив силу, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, які виникли після моменту набрання ним сили.

Відповідно до статті 8 ЦК України цивільні відносини, не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, регулюються тими правовими нормами, які регулюють схожі за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

При неможливості застосування аналогії закону для регулювання цивільних правовідносин, вони регулюються відповідно загальними принципами цивільного законодавства (аналогія права).

Як було вказано вище, нормативний акт, на підставі якого позивач нарахував штрафні санкції на цей час не діє, в той же час положеннями діючого Статуту залізниць, нарахування штрафу за понаднормативне користування вагонами не передбачено.

Також вказані правовідносини не врегульовані загальними принципами цивільного законодавства. Тобто у даному випадку неможливо застосувати ані аналогію закону ані аналогію права.

Приймаючи до уваги викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 09.04.2008.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть