Рішення № 154026, 23.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.06 Справа № 2/246

Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів», м. Нікополь

до Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 5935 грн. 13 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Жарінова І.Ю., дов. від 30.05.06 № 46-4016,

від відповідача –Шидловська О.А., дов. від 07.06.06 № 1-3/3д-42,

у відповідності з вимогою ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 22.08.06 по 23.08.06,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5935 грн. 13 коп. вартість вагової недостачі вугілля.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.07.06 № 10/84-02 проти вимог позивача заперечує з посиланням на належне приймання вантажу до перевезення залізницею, а також на той факт, що позивачем при прийнятті вагонів з вугіллям, тара не перевірена і акти не складені, що є порушенням п.14 Інструкції П-6, у зв’язку з цим, факт нестачі вугілля у спірних вагонах позивачем не доведений. Крім того, в актах приймання продукції від 14.05.03 № 3236/1, від 15.05.03 № 3236/2, від 16.05.03 № 3245/1, від 17.05.03 № 3245/2 не зазначено прізвище особи, яка затвердила акти та відсутня дата їх затвердження, що є порушенням п. 26 Інструкції П-6 і зазначені акти не можуть бути доказом вини підприємства. Позивачем також безпідставно включено до суми позову залізничний тариф у сумі 471 грн. 40 коп., оскільки відшкодування проїзної плати у разі нестачі Статут залізниць України не передбачає. Також він посилається на пропуск позивачем річного строку позовної давності, передбаченого ст. 258 Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, суд дійшов до наступного.

Між позивачем та ДХК «Ровенькиантрацит»(правонаступником якого є відповідач у справі), 20.01.03 було укладено договір поставки № 102, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов‘язання поставляти вугілля , а позивач здійснювати його оплату.

На виконання умов договору за залізничними накладними № 48945147, № 48945148, № 48945178, № 48945157, № 48945073, № 48945074, № 48945076, № 48945081 відповідачем було відвантажено вугілля у кількості 1100 тн.

Оформлена відповідачем платіжна вимога № 77445 від 15.05.03 на оплату вугілля сплачена позивачем платіжними дорученнями від 15.05.03 № 38297, від 12.05.03 № 38098, від 22.05.03 № 38428 у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Вагони у спірних відправках прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв‘язку з чим були видані позивачу без перевірки ваги згідно ст. 52 Статуту залізниць.

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6 (далі в тексті –“Інструкція П-6”) застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки або іншими обов‘язковими правилами не встановленого іншого порядку приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю.

Умовами договору від 20.01.03 № 102 (п. 5.1) сторони дійшли згоди, щодо приймання вугілля за кількістю має відбуватися згідно Інструкції П-6.

При переважуванні продукції позивачем виявлена невідповідність кількості вантажу в вагонах з даним в накладних.

При прийманні продукції за участю представника громадкості була встановлена недостача вугілля по кількості 36,07 тн, про що складено акти приймання продукції по кількості № 3236 від 14.05.03, № 3245 від 16.05.03, з урахуванням норми природної втрати недостача склала 25,07 тн. Вартість недостачі вугілля склала 5935 грн. 13 коп., у тому числі з урахуванням ПДВ та залізничним тарифом у сумі 1382 грн. 02 коп.

У зв’язку з цим відповідач просить стягнути з відповідача вартість вагової недостачі продукції у сумі 5935 грн. 13 коп.

Відповідачі позовні вимоги відхилили з підстав визначених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Сума вартості вагової недостачі 25,07 тн по двох актах за розрахунком позивача 4553 грн. 11 коп. обґрунтована та підтверджена матеріалами.

Посилання відповідача на відсутність у позивача актів переважування тари, що суперечить п.14 Інструкції П-6, судом не приймається до уваги, оскільки згідно ч.1 ст. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

В даному випадку такими правилами є Правила видачі вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, згідно п. 22 яких перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах проводиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених цим же наказом. Відповідач у справі здав вантаж до перевезення згідно ч. 5 п.10 Правил приймання вантажів до перевезення, тобто визначенням ваги нетто шляхом зважування брутто, вага тари з трафарету на вагоні. ( пост. ВГСУ від 09.12.04 № 10/339).

Також не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність прізвища особи, яка затвердила акти та дата їх затвердження, що є порушенням п. 26 Інструкції П-6, оскільки даний пункт не містить вимоги про обов’язковість зазначення прізвища особи. Як вбачається з довіреності, яка видана першому заступнику голови правління, заступнику директора з комерційних питань Дьомочкіну Д.В., яку додано позивачем до матеріалів справ, акти, які підтверджують факт недостачі були підписані Дьомочкіним Д.В. особисто.

Щодо стягнення суми залізничного тарифу з ПДВ у розмірі 1382 грн. 02 коп. то вимоги позивача необґрунтовані, оскільки згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача вартість вагової недостачі вугільної продукції, у той час як дана сума не входить до вартості вугілля.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у сумі вартості вагової недостачі 25,07 тн по двох актах - 4553 грн. 11 коп., з віднесенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код 16522312 на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310, код 00186520 - суму вартості вагової недостачі 4553 грн. 11 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 78 грн. 25 коп. та 90 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –28.08.06

Суддя О.О.Седляр.