Постанова № 15399251, 28.04.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11548/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року.           м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, за участю Біляївського міжрайонного прокурора про скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»(далі –ТОВ «Аїсі Бела») до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (далі –ДПІ у Біляївському районі), в якому позивач скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 26.10.2010 року № 0003482300/0 на загальну суму 2381 290,11 гривень.

У своєму позові позивач зазначив, що вважає таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення рішення ДПІ у Біляївському районі від 26.10.2010 року № 0003482300/0, яким визначено податкове зобов’язання ТОВ «Аїсі Бела»з податку на землю у сумі 2381290,11 грн. Позивач зазначив, що у 2008 році сплачував за належні йому на праві власності земельні ділянки податок на землю, виходячи з розрахунку 5 відсотків від нормативно-грошової оцінки вказаних земельних ділянок, що було передбачено ст.8 Закону України «Про плату за землю», тоді як відповідач вважає, що земельний податок повинен сплачуватись у розмірі 5 % від ціни договору купівлі-продажу земельних ділянок. Позивач вважає, що положення Закону Україну «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до Закону України «Про плату за землю», повинні застосовуватись лише з 01.01.2009 року. Позивач зазначив, що положення зазначеного Закону щодо внесення змін до Закону України «Про плату за землю»були визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року. Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VI були внесені аналогічні зміни до Закону України «Про плату за землю». У Перехідних положеннях цього Закону зазначено, що він набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Позивач вважає, що фактично вказаний закон повинен був застосовуватись з 31.12.2008 року –дати, яка визначена у Прикінцевих положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»як кінцевий термін дії розділу ІІ Закону. Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів, механізму їх сплати вносяться до відповідних законів не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року, а відповідно до ст. 7 зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Позивач також вказує на ст. 4 Закону України «Про плату за землю», згідно з якою ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Зазначені норми, на думку позивача, свідчать про те, що вказані зміни до Закону України «Про плату за землю»не можуть застосовуватись до правовідносин 2008 року.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 96-97), в яких зазначив, що перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2007 року по 31.03.2009 року було встановлено заниження позивачем земельного податку за період з 24.04.2007 року по 31.03.2009 року у сумі 1587526,74 грн., що було встановлено на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, за які справлявся земельний податок. Відповідач зазначив, що розділ ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратив чинність з дати прийняття рішення Конституційного суду України про визнання його неконституційним, про що йдеться у вказаному рішенні суду, у зв’язку з чим положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року № 309-VI відповідно до його Прикінцевих положень застосовуються до правовідносин, які виникли з 22.05.2008 року, тобто, дати прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України. Враховуючи викладене, позивач, на думку відповідача, невірно розрухував суму земельного податку, виходячи не з ціни договорів, а грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 06.04.2011 року задоволено заяву Біляївського міжрайонного прокурора та допущено його до участі у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

З 25.08.2009 року по 21.09.2009 року співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «Аїсі Бела», код за ЄДРПОУ 35059393, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2007 року по 31.03.2009 року, з 22.09.2009 року по 28.09.2009 року у приміщенні ДПІ у Подільському районі м. Києва складався акт перевірки.

За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки від 28.09.2009 року № 168/23-811/35059393 (а.с. 13-41). Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Аїсі Бела»абзацу 2 ст. 8 Закону України «Про плату за землю», внаслідок чого занижено земельний податок у сумі 1632733,39 грн., у тому числі: за січень 2008 року –109341,38 грн., за лютий 2008 року –109341,38 грн., за березень 208 року –109341,38 грн., за квітень 2008 року –109341,38 грн., за травень 2008 року –109341,38 грн., за червень 2008 року –109341,38 грн., за липень 2008 року –109341,38 грн., за серпень 2008 року –109341,38 грн., за вересень 2008 року –109341,38 грн., за жовтень 2008 року –109341,38 грн., за листопад 2008 року –109341,38 грн., за грудень 2008 року –у сумі109018,29 грн., за січень 2009 року –103771,26 грн., за лютий 2009 року –106771,26 грн., за березень 2009 року –106771,26 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області 26.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003482300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Аїсі Бела»за платежем «плата за землю з юридичних осіб по Нерубайській сільській раді»у сумі 2381290,11 грн., в тому числі за основним платежем –1587526,74 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями –793763,37 (а.с. 42).

Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Аїсі Бела»було власником наступних земельних ділянок:

1) земельна ділянка площею 5,19 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 16, кадастровий номер 5121084200:01:002:0375, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.04.2007 року № 1 (а.с. 62-69). Ціна договору становить 7575 000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 року № 6-6-03/3327 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 915039,01 грн. (а.с. 61);

2) земельна ділянка площею 5,56 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 17, кадастровий номер 5121084200:01:002:0376, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року № 2 (а.с. 70-77). Ціна договору становить 7575 000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 року № 6-6-03/3325 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 980273,09 грн. (а.с. 59);

3) земельна ділянка площею 5,80 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 18, кадастровий номер 5121084200:01:002:0015, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року № 3 (а.с. 78-85). Ціна договору становить 7575 000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 року № 6-6-03/3321 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1022587,04 грн. (а.с. 58);

4) земельна ділянка площею 5,84 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 19, кадастровий номер 5121084200:01:002:0276, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року № 4 (а.с. 86-93). Ціна договору становить 7575 000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 року № 6-6-03/3323 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1029639,36 грн. (а.с. 60).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»у редакції за станом на 01.01.2007 року ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про плату за землю»у редакції за станом на 01.01.2007 року податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Пунктом 7 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до статей 7, 8 Закону України «Про плату за землю»та доповнено їх новою частиною такого змісту: «У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді».

Згідно з п. 2 Перехідних положень Закону розділ ІІ цього Закону набирав чинності з 1 січня 2008 року.

З зазначеними змінами змінився порядок визначення суми податку, встановивши мінімальний розмір бази оподаткування у залежності від ціни угоди, на підставі якої була придбана відповідна земельна ділянка.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008п. 7 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). При цьому правовим підґрунтям такого рішення Суду було те, що при прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II).

Пунктом 5 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України від 03.06.2008 року № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до статей 7 та 8 Закону України «Про плату за землю», аналогічні змінам, які вносилися до цього Закону Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно з п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Оскільки моментом втрати чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 та ст. 152 Конституції України є 22.05.2008 року, то прийнятий 03.06.2008 року та опублікований 04.06.2008 року (газета «Голос України»від 04.06.2008 р. № 105 та газета «Урядовий кур’єр»від 04.06.2008 р. № 101) Закон повинен застосовуватись до правовідносин, які виникли з 22.05.2008 року.

Таким чином, протягом 2008 року безперервно діяли норми законодавства, які передбачали необхідність розрахунку земельного податку щодо земельних ділянок, придбаних на підставі цивільно-правових угод, виходячи з суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але не меншій за ціни земельної ділянки, що вказана в угоді.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Частиною 2 ст. 7 цього Закону встановлено, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Посилання позивача на вищевказані норми Закону України «Про систему оподаткування»суд вважає безпідставним, оскільки п. 7 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»був визнаний неконституційним саме з підстав перевищення законодавцем повноважень у сфері правового регулювання бюджетних відносин, та відповідність цього Закону іншим нормам чинного законодавства не потребує окремої оцінки суду, оскільки вона вже знайшла місце у відповідному Рішенні Конституційного Суду України.

Що стосується посилань позивача на ч.3 ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про плату на землю»щодо набрання чинності положень законодавства, які змінюють ставки земельного податку та порядок його обчислення, з початку нового бюджетного року, яким, в свою чергу суперечать положення Закону України від 03.06.2008 року № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд зазначає, що цей Закон є чинним, а його положення не визнавались неконституційними у встановленому чинним законодавством України порядку. Відповідно до Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України»питання конституційності законодавчих актів в Україні відносяться виключно до компетенції Конституційного Суду України, яким не приймалось рішень щодо неконституційності Закону України від 03.06.2008 року № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За таких обставин, обчислення земельного податку за земельні ділянки, придбані на підставі цивільно-правових договорів, протягом 2008 року повинно було відбуватись виходячи з суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але не меншій за ціну земельної ділянки, що вказана в угоді.

Судом встановлено, що позивач здійснював розрахунок земельного податку за належні йому на праві власності земельні ділянки, які були придбані на підставі договорів купівлі-продажу, виходячи з нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, яка є значно нижчою ніж ціна договорів купівлі-продажу таких ділянок, що призвело до заниження земельного податку ТОВ «Аїсі Бела»на загальну суму у розмірі 1632733,39 грн., які підлягають сплаті у Державний бюджет України.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 року № 0003482300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Аїсі Бела»за платежем «плата за землю з юридичних осіб по Нерубайській сільській раді»у сумі 2381290,11 грн., в тому числі за основним платежем –1587526,74 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями –793763,37

На підставі встановленого, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, за участю Біляївського міжрайонного прокурора про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010 року № 0003482300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» за платежем «плата за землю з юридичних осіб по Нерубайській сільській раді» у сумі 2381290,11 грн., в тому числі за основним платежем – 1587526,74 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями – 793763,37 гривень – відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28.04.2011 року.

Суддя                                                                                          С.М.Корой

28 квітня 2011 року .

/