Рішення № 15394270, 28.03.2011, Приморський районний суд м. Одеси

___________

Справа № 2-2033/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „Аурум” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та матеріальної і моральної шкоди ;

ВСТАНОВИВ :

В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ЗАТ „Аурум” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної і матеріальної шкоди, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 28.03.2011 року зазначений позов ОСОБА_2 залишено без розгляду в частині її позовних вимог до ЗАТ „Аурум” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже суд розглядає дану справу в межах позовних вимог позивача до ЗАТ „Аурум”

про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної і матеріальної шкоди.

При цьому позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за 2009 рік в сумі 7639,69 грн., заборгованість по заробітній платі за січень 2010 року в сумі 1233,64 грн., середній заробіток за 127 робочих днів затримки розрахунку при звільненні в сумі 4191,00 грн., моральну шкоду в сумі 23000,00 грн. та матеріальну шкоду у якості компенсації за інструменти, які були придбані нею за власні кошти, в сумі 4000,00 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що згідно наказу ЗАТ „Аурум” № 98 від 22.01.2010 року її звільнено з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату) з 25.01.2010 року, але в день звільнення розрахунок з нею проведено не було.

Також позивач зазначає, що через невиплату відповідачем їй заробітної плати у встановлені терміни та невиплату належного їй розрахунку при звільненні на протязі тривалого часу, а також через те, що відповідач не дав їй можливості забрати свої інструменти, які були придбані нею за свої власні кошти у розмірі 4000,00 грн., їй завдана моральна шкода, яка полягає у її душевних стражданнях, що повязано з тим, що вона опинилася в тяжкому матеріальному становищі, без коштів для існування.

Позивач підтримала позов і просила розглянути справу за її відсутності, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Представник відповідача Чижиков О.П. 14.10.2010 року подав адресовані суду свої письмові заперечення на позов, які приєднані судом до матеріалів справи, але відповідач не повідомив суду причину неявки свого представника в судове засідання 28.03.2011 року, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідмолення про одержання ним судової повістки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що згідно наказу ЗАТ „Аурум” № 98 від 22.01.2010 року

позивача було звільнено по п.1 ст.40 КЗпП України (за скороченням штату працівників) з 25.01.2010 року.

Проте в порушення діючого трудового законодавства, зокрема ст.ст.115,116 КЗпП України, відповідач до теперішнього часу не запровадив виплату позивачу заробітної плати за період з березня 2009 року по січень 2010 року включно, у тому числі належних позивачу до виплати при звільнені вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, що разом складає 8873,33 грн. та підтверджується наданою позивачем суду довідкою відповідача за № 135 від 19.08.20010 р.

Таким чином, в силу ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до розяснень, що надані в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року „Про практику застосування законодавства про оплату праці”, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за 127 днів затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4191,00 грн., виходячи з її середньоденного заробітку в сумі 32,53 грн.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

Судом установлено, що при пятиденному робочому тижні в грудні 2009 року було 23 робочих дні та з 01.01.2010 року по день звільнення позивача - 25.01.2010 року було 14 робочих днів, що разом складає 37 днів, а з наданої позивачем роздруківки про її заробітну плату вбачається, що в грудні 2009 року їй була нарахована заробітна плата в сумі 751,32 грн. та в січні 2010 року в сумі 460,81 грн. (268,07грн.+192,74грн.=460,81грн., тобто без врахування нарахованих позивачу в січні 2010р. вихідної допомоги в сумі 715,85 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 56,98 грн.), що разом складає 1 212,13 грн. (751,32грн.+460,81грн.), отже її середньоденний заробіток склав 32,76 грн. (1212,13грн.:37д.=32,76грн.).

Таким чином, належний позивачу від відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 127 робочих днів, тобто за період з 25.01.2010 року по 01.08.2010 року, при пятиденному робочому тижні (з 25.01.2010р. по 31.01.2010р.- 4 робочих днів, в лютому 2010р.- 20 робочих днів, в березні 2010р.- 22 робочих дня, в квітні 2010р. 21 робочий день, в травні 2010р. 17 робочих днів, в червні 2010р. 21 робочий день, в липні 2010р. 22 робочих дня) складає 4 160,52 грн. (32,76грн.х127д.=4160,52грн.) без врахування податків та обовязкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

Також суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що через порушення її законних прав відповідачем у звязку з невиплатою їй заробітної плати у встановлені терміни та невиплатою належного їй розрахунку при звільненні на протязі тривалого часу їй завдана моральна шкода, яка полягає у її душевних стражданнях, що повязано з тим, що вона опинилася у тяжкому матеріальному становищі, без коштів для існування, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи тяжкість і тривалість моральних страждань, які зазнав позивач, ступінь вини відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди, на думку суду, відшкодування моральної шкоди позивачу в розмірі 5 000,00 грн. буде цілком відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості.

На підтвердження того, що відповідач не дав їй можливості забрати інструменти вартістю 4000,00 грн., які були придбані нею за свої власні кошти, позивач не надав суду належних доказів, зокрема відповідних фінансових документів щодо вартості цих інструментів, як цього вимагає ст.60 ЦПК України, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 4000.00 грн. не підлягають задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог, що складає 138,84 грн. (8873,33грн.+4160,52грн.=13033,85грн.*1%=130,34грн.+8,50грн. =138,84грн.), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

Також суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн., тобто пропорційно до суми позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 4000,00 грн., що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.115,116,117, 237-1 КЗпП України, ст.1166 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Аурум” на користь ОСОБА_2 заборгованість за розрахунком при звільненні в загальному розмірі 8873 (вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 33 коп. без врахування податків та боязких платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) грн. 52 коп. без врахування податків та обовязкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, та моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Аурум” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області : отправник : ГУДКУ в Одеській області; код ЄДОРЛУ 23213460; МФО 828011; Банк ГУДКУ в Одеській області, р/р 31217259700008; призначення платежу 22050000) та судовий збір у розмірі 138 (сто тридцять вісім) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Н.А.Ільченко