Рішення № 15393791, 07.05.2011, Дружківський міський суд Донецької області

Справа 2-167/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю представника

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання недісним повідомлення та пункту кредитного договору ,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2. про звернення стягнення, в якому вказало, що відповідно до укладеного договору №КТД 0АU08220322 від 15.06.2006р. ОСОБА_2 отримав 15 червня 2006року кредит у розмірі 41456,55грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.06.2011р.

Згідно норм Цивільного кодексу України зобов’язання виконуються належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 18. 10.2010року має заборгованість – 42 595,66грн, яка складається з наступного:

22 443,24 грн – заборгованість за кредитом;

13 788,33 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом;

1276,95 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом;

5087,14грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Приватбанком і відповідачем був укладений 15 червня 2006року договір застави рухомого майна, згідно якому останній надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель 21043, 2006року випуску, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі Y7C21043060051513, реєстраційний номер: АН7815ВЕ, що належить на праві власності ОСОБА_2

Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем /позичальником зобов’язань за кредитним договором, або договором застави. Заставодавець зобов’язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

Відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмета застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі продажу предмету застави від імені Заставодавця.

Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов’язок відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателю (Приватбанку), вважають вимогу Позивача стосовно зобов’язання відповідача виконати зобов’язання в натурі – законною і обґрунтованою.

Просять суд:

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КТД0АU08220322від 15.06.2006року в сумі 42 5959,66грн звернути стягнення на автомобіль ВАЗ, модель: 21043, 2006року випуску, тип ТЗ: легковий, реєстраційний номер: АН7815ВЕ, що належить на праві власності відповідача, шляхом продажу вказаного автомобіля Банком, з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідача судові витрати.

Під час розгляду справи позивач доповнював позовні вимоги (а.с.25,26) і просив, крім звернення стягненння на предмет застави, також стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 42595,66грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави з підстав викладених в позові. А вимоги, щодо стягнення заборгованості в сумі 42 595,66грн просить залишити без розгляду, про що надала відповідну заяву.

Просила в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором станом на 18 жовтня 2010року в сумі 42 595,66грн звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 21043, 2006року випуску, тип ТЗ: легковий, реєстраційний номер: АН 7815 ВЕ, що належить на праві власності відповідачу.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник Павленко позовні вимоги Банку не визнали.Не заперечують проти факту укладання кредитного договору 15 червня 2006року, отримання кредиту в розмірі 41 456,55грн. Вважають, що 01.02.2009року позивач в односторонньому порядку змінив істотні умови кредитного договору, зокрема - змінено відсоткову ставку за користуваня кредитом до 25,44% на рік, що є порушенням норм Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007року №168. Позивач не мав підстав і права змінювати істотні умови кредитного договору, адже зміна цих умов унеможливила проводити з боку відповідача ОСОБА_2 платежі по кредиту належним чином - у встановлені строки та у встановленому розмірі. Він не отримував повідомлення банку від 05.01.2009року про новий розмір відсоткової ставки. Діючим законолдавством заборонено банкам в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку за кредитним договором.

Подав зустрічний позов до Банку (а.с. 51), в якому просив визнати повідомлення банку від 05.01.2009року та п. 2.3.1 кредитного договору від 15.06.2006року недійсними; стягнути з Банка судові витрати.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача ПАТ КБ «Приватбанк» щодо звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягають.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разу прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір №КТД0AU08220322 від 15.06.2006р.,(а.с.4-6) згідно п.1.1 якого банк надав останньому на строк з 15 червня 2006року по 10 червня 2006року включно кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 41 456,55грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості,винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісячно в період сплати у розмірі 0,25% від суми виданого кредиту. Період сплати вважається з 20 по 25число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється щомісячно в період сплати в сумі 894,91грн, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Згідно п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 кредитного договору позичальник зобов’язується сплачувати відсотки за користування кредитом,винагороду,погашати кредит в порядку, сумах і в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 4.1 кредитного договору у разі порушення позичальником будь якого з зобов’язань, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов’язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Суд встановив, що банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором, а відповідач ОСОБА_2 не виконував належним чином умови кредитного договору щодо погашення кредиту, відсотків, комісії за ним, у зв’язку з чим станом на 18 жовтня 2010р. виникла заборгованість у загальній сумі 42 595,66грн. (а.с.3-4)), включаючи заборгованість за кредитом – 22 443,24грн., проценти за користування кредитом – 13788,33грн, комісія 1276,95грн, пеня – 5087,14грн.

В судовому засіданні перевірений розрахунок заборгованості, суд вважає його правильним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір застави автотранспорту від 15.06.2006р. (далі ДЗ) (а.с. 6-8), згідно якому забезпечується виконання зобов’язань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № КТД0AU08220322 від 15.06.2006р.

Згідно п. 6 ДЗ в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 21043, 2006року випуску, тип ТЗ: ХТК21043060074443, № кузова/шасі XY7C21043060051513, реєстраційний номер: АН7815ВЕ, заставною вартістю 34730,00грн

Предмет застави належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів.

Згідно п. 15.7.1 ДЗ та відповідно до ст. 20 Закону України „Про заставу” Банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання заставодавцем якого - небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні.

Згідно п. 15.9 ДЗ у разі звернення стягнення на предмет застави згідно п.15.7.1, 15.7.2, 15.7.3, 15.8цього договору Банк має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі.

Згідно п.23 ДЗ звернення стягнення на предмет застави здійснюється у випадках, передбачених п.п. 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3 цього договору, відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору.

Згідно ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 24 ДЗ передбачено звернення стягнення на предмет застави за вибором Заставодержателя будь - яким із способів, в тому числі шляхом продажу Заставодержателем предмета застави договору купівлі –продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення суми кредиту, відсотків за його користування, винагороди, пені у загальній сумі 42 595,66грн, суд вважає, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на заставлене майно підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 425,96 грн., по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00грн. (а.с.12).

Суд не може погодитися з доводами відповідача, що Банк безпідставно, всупереч вимогам ЦК України , договору збільшив з 01.02.2009року відсоткову ставку до 25,44% на рік.

Пунктом 2.3.1. вказаного кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати, коли змінена відсоткова ставка набирає чинності. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшнню курсу долара США.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 3.5. Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2005року № 168 «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках, які і були визначені сторонами договору при укладені кредитного договору 15 червня 2006року.

Згідно з пунктом 2.3.1. кредитного договору відповідач у зв’язку з умовами, які передбачені цим пунктом, домовився з позивачем про можливість підвищити розмір процентної ставки ще під час укладання договору.

У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тому підписавши вищевказаний кредитний договір відповідач погодився з такими умовами та отримав кредит.

Виконуючи умови п. 2.3.1. договору, 05 січня 2009року у зв’язку зі зміною середньозваженої ставки за кредитами, позивач надіслав відповідачу лист – повідомлення про підвищення процентної ставки до 25,44% рекомендованою поштою (44-45).

За таких обставин позивач виконав умови договору та ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про можливість підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки та обов’язкове повідомлення про це споживача.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час укладання кредитного договору законодавство дозволяло банкам в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку за кредитом.

Ствердження представника Павленко, що згідно п. 2.4. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування, Банк зобовязаний був отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з інформацією про збільшення відсоткової ставки, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що п.2.4. передбачено отримання підтвердження про ознайомлення з інформацією передбаченою п. 2.1. вказаного положення , яку Банк надає перед укладанням кредитного договору, а не під час виконання кредитного договору.

Таким чином суд вважає, що підстав для визнання недісними повідомлення від 05.01.2009року та п. 2.3.1. кредитного договору від 15.06.2006року немає, тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 131, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525,526,530,536,549, 651, 575, 589, 590,591,1050,1054 ЦК України, Закону України "Про заставу"суд –

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KTД0AU08220322 від 15 червня 2006року в розмірі 42 595(сорок дві тисячи п'ятсот дев'яносто пять)грн 66коп. звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль ВАЗ, модель 21043, 2006року випуску, № кузову/шасі Y7C21043060051513, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" з правом укладання договору купівлі продажу автомобіля з іншою особою покупцем від імені ОСОБА_2, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»(р/р 64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн 96коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120(сто двадцять)грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про визнання повідомлення від 05.01.2009року та п. 2.1.3 кредитного договору № KTД0AU08220322 від 15 червня 2006року недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Л. Панова