Рішення № 15390418, 12.03.2011, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

2-100/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді: Доценко С.І.,

при секретарі : Болбат Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володарське в порядку ст.197ч2 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок»до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та договірної санкції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ «Український мобільний зв»язок» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості та сум договірної санкції.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 25.10.2007 року між сторонами було укладено правочин за яким позивач надає послуги мобільного зв»язку , а відповідач приймає зобов»язання своєчасно сплачувати надані послуги зв»язку. Але відповідач припинив сплачувати рахунки за послуги і загальна сума заборгованості за період з 01.02.2009 по 01.04.2009 року склала 143,61 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача. Окрім того, у зв»язку з невиконанням взятого зобов»язання відповідачем, представник ЗАТ Українського мобільного зв»яку» заявив вимоги про стягнення договірної санкції у розмірі 364,42 грн. Відповідно до пункту Додаткової угоди до основного договору про надання послуг, у випадку дострокового закінчення договору з ініціативи абонента чи з ініціативи УМЗ, при невиконанні абонентом своїх зобов»язань, останній зобов»язаний сплатити договірну санкцію у розмірі 2,19 грн за кожен день що залишився до закінчення терміну дії договору. Розрахунки суми заборгованості надані позивачем. Договірна санкція нарахована за 133 дні , що залишились до закінчення терміну дії договору.

Сторони в судове засідання не з»явилися, але ж залишили суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність на підставі наявних доказів.

В письмовій заяві представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачка подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги не визнала, заперечує проти стягнення з неї договірної санкції, так як вона не передбачена як вид забезпечення зобов’язання в цивільним законодавством, а тому не може бути видом забезпечення зобов’язань. Просить справу розглянути у її відсутність.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог та дослідивши наявні в справі докази, суд вважає доведеним, що між сторонами дійсно 25.10. 2007 року було укладено договір про надання послуг стільникового радіотелефонного зв»язку, срок дії якого відповідно до п.1.1 складає 365 календарних днів. За умовами договору УМЗ надає Абоненту послуги мобільного зв»язку в межах України, а абонент –відповідач зобов»язаний своєчасно оплачувати рахунки за надані послуги та абоненську плату за утримання номеру в мережі мобільного зв»язку УМЗ, яка підлягає оплаті і у випадку припинення надання послуг за несплату попередніх рахунків. Також між сторнами укладено Додаткову угоду до договору ,за умовами якої у випадку дострокового закічення договору з ініціативи абонента, або невиконання абонентом своїх зобов*язань , останній зобов»язаний сплатити договірну санкцію у розмірі 2,19 грн за кожний день , що залишився до закінчення дії договору .

У зв»язку з тим, що відповідач в порушення умов договору оплачував рахунки не в повному обсязі, заборгованість за послуги на 26.04.2009 року складає 143, 61 грн.

Згідно інтерфейсу перегляду ДУ і розрахунку суми штрафу контракт між сторонами припинений за ініціативою УМЗ у зв»зку із заборгованістю за послуги зв»язку з 26.04.2009 року. Термін дії договору 365 днів, із них період дії договору 544 дні, період тимчасового обмеження 312 днів, період користування зв»язком 232 дні. Зв»язок активований 30.10.2007 року.

Розрахована сума штрафу, яка нарахована за кількість днів, що на час припинення договору залишились до закінчення дії договору із врахуванням періоду тимчасового обмеження, яка складає (2.19 *(365-544+312) = 364,42 грн.

Таким чином суд вважає доведеним, що відповідач не належним чином виконав свої зобов»язання за договором про надання послуг стільникового зв»язку щодо своєчасної оплати рахунків за утримання номеру в мережі мобільного зв»язку УМЗ, та послуги зв»язку що потягло за собою заборгованість на 26.04.2009 року на загальну суму 143,61 грн , яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення договірної санкції в сумі 364,42 грн, то в цій частині на думку суду, позов не підлягає задоволенню, тому що договірна санкція суперечить ч.1 ст.203, ч.1 ст. 215 ЦК України, які передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що договори між сторонами було розірвано з ініціативи ЗАТ “Український мобільний зв’язок” за несплату відповідачем заборгованості за надані послуги зв’язку, тому із цього часу зобов'язання між сторонами було припинено.

Відповідно до вимог ст.. 549 ЦК України, якою передбачено, що неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов»язання, і що їх розмір обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання або несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання, і не передбачено санкції за припинення договору.

          Таким чином, передбачена п. 1.3 додаткової угоди договірна санкція за дострокове розірвання договору (після фактичного розірвання договору й припинення зобов’язання за ініціативою самого позивача) не може бути видом забезпечення зобов'язання, передбаченого ст. ст. 546, 549 ЦК України .

Тому слід відмовити у позові про стягнення з відповідача договірної санкції у розмірі 2,74 грн за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії договору, а саме у розмірі 364,42 грн.

Судові витрати по справі складають 51 грн судового збору та 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, які були сплачені позивачем при зверненні до суду з позовом .

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід розподілити пропорційно до задоволених вимог, що складає 28,27 % від заявлених позовних вимог (508,03 грн). А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати в сумі: судовий збір-14,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -33,92грн.

Керуючись ст.ст. 212-217, 197 ч.2 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок»до ОСОБА_1, про стягнення суми боргу та договірної санкції задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого Акціонерного Товариства „Український мобільний зв’язок” на поточний рахунок 26008526 МФО 300335 АППБ „Аваль” м. Київ ЕДРПОУ 14333937 заборгованість по оплаті наданих послуг мобільного зв’язку в сумі 143 (сто сорок три) гривні 61 копійку, а також 14 (чотирнадцять) гривень 42 копійки судового збору та 33 (тридцять три) гривні 92 копійки –за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а всього 191 (сто дев’яносто одна) гривня 95 копійок.

В задоволені решти позову - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 12.03.2011 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення, а для осіб, які не були присутні при розгляді справи –в той же строк з дня отримання копії судового рішення.

          Суддя С.І. Доценко