Постанова № 15378922, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2011 р. (10:01) Справа №2а-2120/11/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В., розглянувши за участі представника позивача та третьої особи ОСОБА_1 - дов. № 13-12-559/0-11 від 08.02.2011р. (дов. № 01-2914 від 06.09.2010р.) у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського центру зайнятості

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сімферопольський міський центр зайнятості

про стягнення.

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла адміністративна справа за позовом Кримського республіканського центру зайнятості (далі позивач) до ОСОБА_2 (далі відповідач), де позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійне навчання в сумі 191,45 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в Сімферопольському міському центрі зайнятості як безробітний, був зареєстрований як фізична особа-підприємець без повідомлення про це центр зайнятості.

Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав, наведених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою. Під час розгляду справи проти позовних вимог заперечував. Надав суду заперечення, в яких зазначив, що 21.05.2001р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте рішенням Господарського суду АР Крим 27.04.2004р. по справі 2-5/6726-2004 реєстрація була скасована, а відтак, на момент звернення до центру зайнятості він не був фізичною особою-підприємцем.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі Закон).

Згідно зі ст.7 Закону видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є:

- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

- профорієнтація;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону у разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

- направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;

- забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 02.04.2010р. було подано заяву до Сімферопольського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якому було зазначено про те, що на даний час ОСОБА_2 не зареєстрован як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. (а.с. 8).

Згідно персональної картки № 05056310032600004, відповідачу 02.04.2010р. надано статус безробітного (а.с. 7).

18.05.2010р. між Сімферопольським міським центром зайнятості та відповідачем укладений договір № 015010051800276 про направлення відповідача на підвищення кваліфікації до Кримського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (а.с.9).

03.06.2010р. за результатами підвищення кваліфікації відповідач отримав свідоцтво УЦ № 0006705 за напрямком "Основи економіки (підприємницька діяльність) "(а.с.11).

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 21.06.2010р. Сімферопольським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, за результатами якого встановлено, що під час реєстрації в Сімферопольському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 фактично був зареєстрований фізичною особоюпідприємцем, таким чином відносився до зайнятого населення згідно ст.1 п.3 Закону України “Про зайнятість населення”, та подав недостовірні дані щодо своєї особи, зазначивши в заяві від02.04.2010р., що не зареєстрован як фізична особа-підприємець, чим порушив ст. 36 п.2 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

На підтвердження зазначено, позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно якому ОСОБА_2 станом на 15.06.2010р. перебуває у ЄДР (а.с.12).

На запит Сімферопольського міського центру зайнятості листом директора Кримського центра професійно-технічної освіти державної служби зайнятості № 261 від 20.07.2010р. повідомлено, що витрати на навчання ОСОБА_2 з 18.05.2010р. по 03.06.2010р. склали 191,45 грн. (а.с.13).

Згідно п. “б”ч.3 ст.1 Закону України “Про зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 755-IV від 15.05.2003р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі Закон № 755), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Під час розгляду справи судом зроблений запит до Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка надійшла до суду 12.04.2011р., відповідач станом на 07.04.2011р. перебуває в ЄДР як фізична особа-підприємець. Разом з тим, представником позивача також була надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно з якої станом на 21.03.2011р. відповідач перебуває в ЄДР як фізична особа-підприємець.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру станом на 21.03.2011р. первісна дата реєстрації відповідача 21.05.2001р. та стан фізичної особи - зареєстровано (а.с. 68).

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону № 755 фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Таким чином, в порушення ст. 36 Закону відповідач під час реєстрації в якості безробітного не повідомив Сімферопольський міський центр зайнятості про те, що він є фізичною особою-підприємцем, у звязку з чим відноситься до зайнятого населення.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що він не був фізичною особою-підприємцем, оскільки рішенням Господарського суду АР Крим від 27.04.2004р. скасовано його державну реєстрацію, суд вважає неспроможними та такими, що суперечать вимогам ч. 3 ст. 46 Закону № 755.

Згідно з п. 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 (далі Порядок) у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 191,45 грн. грн. відповідачем до позивача не повернуті.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 20.04.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 27.04.2011р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (9047, АДРЕСА_1) на користь Кримського республіканського центру зайнятості (95000, АР Крим, Сімферополь, вул. Дибенко, 50; р/р 37179300901202 в Головному управлінні Держказначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168) 191,45 грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.