Постанова № 15377499, 04.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р. № 2а-434/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря Галійчук А.В.,

за участю представника позивача Сольвара О.М., представника відповідача Матвійчука А.Л.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДПІ у Сокальському районі Львівської області до підприємства Сокальської виправної колонії № 47 Управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області про стягнення заборгованості в розмірі 6071,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Сокальському районі Львівської області (надалі-ДПІ) звернулася з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до підприємства Сокальської виправної колонії № 47 Управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області (далі-Підприємство), просить примусово стягнути з активів Підприємства до бюджету податкову заборгованість в розмірі 6071,65 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несплачено до бюджету податковий борг, який підтверджується довідкою про стан заборгованості Підприємства, корінцями податкових повідомлень-рішень та корінцями податкових вимог форми «Ю1», «Ю2».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву від 28.01.2011 року зазначає, що суму заборгованості визнає, яку у звязку з надзвичайно важким фінансово-економічним становищем Підприємства сплатити не має можливості. Проти примусового стягнення заборгованості з активів Підприємства не погоджується, оскільки згідно п.5 ст. 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу»звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоровя не допускається.

Представник відповідача дав пояснення аналогічні заперечення, просить відмовити ДПІ в частині примусового стягнення заборгованості з Підприємства.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - підприємство Сокальської виправної колонії № 47 Управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області зареєстроване Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області та внесено до ЄДРПОУ ідентифікаційний код 08680460, що підтверджується Витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідно до Довідки ДПІ Форми № 4-ОПП відповідач взятий на облік платника податків 23.08.2000 року за № 86.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1251) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до ст. 20 даного Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Як встановлено в судовому засіданні, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 року №0000651601/0 по податку на додану вартість на суму 3566,64 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010 року №0002671601/0 по податку на додану вартість на суму 2290,51 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 року №0006311501/0 на суму 214,50 грн..

Згідно довідки від 28.12.2010 року № 19173/24-0 на підставі карток особових рахунків які ведуться в ДПІ, заборгованість у Підприємства по сплаті податків, зборів, обовязкових платежів до бюджету станом на 01.12.2010 року становить 883759,00 грн., з яких заборгованість по узгоджених податкових зобовязаннях та штрафних санкціях становить 6071, 65 грн., а саме: заборгованість по штрафних санкціях по податку на додану вартість у сумі 5857,15 грн. та заборгованість по штрафних санкціях по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 214,50 грн.

Кошти в розмірі 6071,65 грн. відповідачем добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, і як наслідок рахується податкова заборгованість по податках та платежах перед бюджетом підприємства Сокальської виправної колонії № 47 Управління державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме за базовий податковий (звітний) період (календарний місяць, календарний квартал, календарний рік) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків і підлягає сплаті.

Відповідно до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 Закону № 2181 вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

На виконання ст. 6 Закону № 2181 ДПІ відповідачу було надіслано першу і другу податкові вимоги: № 1/47 на суму 2 216,25 грн.; № 2/169 на суму 51 996,08 грн. про факт узгодження податкового боргу та вимогою терміновою сплати сум податкового боргу.

У відповідності до вимог ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII Державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач діяльність проводив в порушення вимог чинного законодавства, не вживає заходів щодо погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача, оскільки позивачем не понесені.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративні судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства Сокальської виправної колонії № 47 Управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 6071,65 грн. (шість тисяч сімдесять одну грн. 65 коп.)

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 08.04.2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.