Постанова № 15377218, 31.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. № 2а-10497/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді:Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Лучківа А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004581502/0 від 17.09.2010 року, № 0005081502/0 від 18.10.2010 року та № 0004151502/0 від 18.08.2010 року, -

в с т а н о в и в :

Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»(далі УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (далі ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області від 18.10.2010 року № 0005081502/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 59517, 00 грн.

Згідно з ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року та від 12.01.2011 року суд, відповідно до норми ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України, об'єднав справи № 2а-10501/10/1470 за позовом УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»до ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2010 року № 0004151502/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 250799, 00 грн. та № 2а-11197/10/1370 за позовом УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»до ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2010 року № 0004581502/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 11367, 00 грн. для спільного розгляду та присвоїв їй № 2а-10497/10/1370.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем для отримання податкового кредиту виконано усі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» умови щодо підтвердження права на отримання відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до п.7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)») було подано до податкового органу податкові декларації та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, які були зазначені у податкових деклараціях. Крім того, позивач зазначає, що усі суми, які були включені до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями, що засвідчують факт придбання товарів та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Позивач також зазначає, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість законодавство України не передбачає норми, які б вказували, що не подання звітності та несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Таким чином, вважає, що відповідач незаконно та безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування. З урахуванням викладеного, просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнень до позовної заяви та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив тиа пояснив, що ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області суму в розмірі 212507, 00 грн. по повідомленню-рішенню від 18.08.2010 року № 0004151502/0 зараховано до бюджетного відшкодування, а визначено, що позивачем завищено бюджетне відшкодування на 38292, 00 грн., відтак зменшує позовні вимоги і просить визнати нечинними та скасувати подоткові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області, а саме: податкове повідомлення рішення від 17.09.2010 року № 0004581502/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 11367, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 року № 0005081502/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 59517, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 року № 0004151502/0 в частині, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 38292, 00 грн. Пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов з урахуванням уточнених позовних вимог задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи. У поданих на адресу суду запереченнях просив у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем порушені п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Управлінням оподаткування юридичних осіб на виконання Наказу ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів»було опрацьовано Додаток 5 до Декларації з ПДВ та проведеного аналіз розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, виявлених за результатами автоматизованого співставлений даних податкової звітності з податку на додану вартість на рівні ДПА України. Як свідчать матеріали справи, за результатами документальних невиїзних (камеральних) перевірок УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»встановлено розбіжність між сумами ПДВ по УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»та його контрагентами.

У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7 статті 7 вищевказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого податкового періоду. Виходячи з того, що податкових зобов'язань у підприємств контрагентів позивача немає, тому немає податкового кредиту у УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)», а сума податку на додану вартість, не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Вважає, що податковим законодавством встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. Оскільки надмірної сплати податку на додану вартість в дохід бюджету не відбулося, у зв'язку з тим, що контрагенти позивача не подають звітності до податкового органу, що відповідно до пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.1., підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість» не дає права УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» на отримання бюджетного відшкодування. З урахуванням зазначеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»(ідентифікаційний код 14300674) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області 15.05.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 450072, перебуває на обліку платника податків в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області з 08.07.1992 року, та є платником податку на додану вартість з 11.07.1997 року згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №18239663. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ 143006713090.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дрогобицькому р-ні Львівської області з питань достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість податкових періодів за червень 2010 року, серпень 2010 року проводилися документальні невиїзні (камеральні) перевірки за результатами проведення яких складено акт перевірки № 815/15-2/1192 від 17.08.2010 року, акт перевірки № 934/15-2/1221 від 17.09.2010 року та акт перевірки № 1181/15-2/1247 від 15.10.2010 року за наслідками проведення яких за порушення податкового законодавства стосовно позивача були прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Зокрема, на підставі акту перевірки від 17.08.2010 року № 815/15-2/1192 винесено податкове повідомлення - рішення №0004151502/0 від 18.08.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначено суму підвищення бюджетного відшкодування у розмірі 250 799, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем, заявлено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань, з податку на додану вартість наступних податкових періодів в сумі 309 916, 00 грн., з яких 36 295, 00 грн. позивачем було знято, а сума 214 504,00 грн. виникла: у квітні 2010 року в сумі 16 268,00 грн., у березні 2010 року в сумі 21 192, 00 грн., у лютому 2010 року в сумі 60 920, 00 грн., у січні 2010 року в сумі 33 681, 00 грн., у грудні 2009 року в сумі 82 443, 00 грн. та оплачена також у тих самих періодах, однак платником у наступних періодах не було заявлено суми бюджетного відшкодування, тому відповідно пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань, при прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

За результатами опрацювання додатку 5 до Декларації з ПДВ та проведеного аналізу розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, виявлених за результатами автоматизованого співставлений даних податкової звітності з податку на додану вартість на рівні ДПА України у висновках акту перевірки відповідачем зазаначається, що УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»до складу податкового кредиту червня 2010 року безпідставно віднесено суму 191 458, 60 грн. (ПДВ 38 291, 72 грн.) по ПП «Агроенергоінвест», яке не звітується. Отже, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем було завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 38 291, 72 грн.

На підставі акта перевірки від 17.09.2010 року № 934/15-2/1221 та акту перевірки від 15.10.2010 року № 1181/15-2/1247 було винесено відповідно податкове повідомлення - рішення від 17.09.2010 року №0004581502/0, та податкове повідомлення - рішення від 18.10.2010 року №0005081502/0, якими встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У висновках акта від 17.09.2010 року № 934/15-2/1221 зазначається, що за результатами опрацювання додатку 5 до Декларації з ПДВ та проведеного аналізу розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, виявлених за результатами автоматизованого співставлений даних податкової звітності з податку на додану вартість на рівні ДПА України, УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 11 769, 33 грн. по ТзОВ «Екопласт-Львів»(підприємство не звітується), по ПП «Бізнес-груп»на суму ПДВ 3 333, 33 грн. (підприємство не звітується) та ПП «Версант»на суму ПДВ 1 666, 67 грн., що не подавали звітності, тобто не задекларували і не відобразили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року. Перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування на 11 367,00 грн.

У висновках акта від 15.10.2010 року № 1181/15-2/1247 зазначається, що УНСП ТзОВ «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 69 672, 00 грн., з яких 53 229, 00 грн. знято відповідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість», в зв'язку з тим, що підприємством до складу податкового кредиту липня 2010 року віднесено суми ПДВ по підприємствах, які не подають звітність згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України. Зокрема, позивачем до складу податкового кредиту липня 2010 року віднесено суму ПДВ 18 166, 67 грн. по ТзОВ «Екопласт-Львів»(підприємство не звітується), та суму ПДВ 37 533, 33 грн. по ПП «Бізнес-груп»(підприємство не звітується). Отже, в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем було завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 55 700, 00 грн. При розрахунку бюджетного відшкодування підприємством не правильно враховано сплату кредиторської заборгованості, яка сплачена у липні 2010 року в сумі 6 288, 00 грн. З урахуванням вищенаведеного сума завищеного бюджетного вішкодування складає 59 517, 00 грн.

Не заперечуючи в цілому правильність податкового обліку та звітності позивача в розрізі формування податкового кредиту та податкових зобовязань за червень 2010 року, серпень 2010 року відповідач стверджує, що виявлені завдяки системі автоматизованого співставлення порушення призвели до завищення податкового кредиту та, як наслідок, до заниження суми податку, який підлягає сплаті до бюджету за наслідками цього податкового періоду.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, з наступними змінами і доповненнями.

Згідно з п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права, суд вважає, що законодавцем чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до цього та враховуючи ту обставину, що податкові накладні, виписані для позивача його контрагентами містили всі, передбачені п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», реквізити, а на момент їх виписування контрагенти позивача були зареєстрованими платниками ПДВ, податковий кредит, сформований позивачем на підставі господарським операцій з вказаними особами, вважається підтвердженим. Також, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу. Товарність операцій податковим органом не оспорюється. Сплата позивачем податку на додану вартість під сумнів податковим органом не ставиться.

Зокрема, щодо документальної невиїзної (камеральної) перевірки за результатами якої складено акт № 815/15-2/1192 від 17.08.2010 року - сума податкового кредиту позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними №0184 від 05.05.2010 року, №250509 від 25.05.2010 року, №250510 від 25.05.2010 року, №210502 від 21.05.2010 року, №60505 від 06.05.2010 року, отриманими від ПП «Агроенергоінвест», на загальну суму 229 750, 30 грн., зокрема ПДВ 38 291, 72 грн.;

щодо документальної невиїзної (камеральної) перевірки за результатами якої складено акт № 1181/15-2/1247 від 15.10.2010 року - сума податкового кредиту позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними №1224 від 29.07.2010 року, №0532 від 23.07.2010 року, №0527 від 21.07.2010 року, №1290 від 15.07.2010 року, №1223 від 27.07.2010 року, №0737 від 29.06.2010 року отриманими від ТзОВ «Екопласт-Львів», на загальну суму 109 000, 00 грн., зокрема ПДВ 18 166, 67 грн.; №7050000005 від 05.07.2010 року, №7070000001 від 07.07.2010 року отриманими від ПП «Бізнес-груп», на загальну суму 225 200, 00 грн., зокрема ПДВ 37 533, 33 грн.

щодо документальної невиїзної (камеральної) перевірки за результатами якої складено акт № 934/15-2/1221 від 17.09.2010 року - сума податкового кредиту позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними №6220000004 від 22.06.2010 року, отриманою від ПП «Версант», на загальну суму 10 000, 00 грн., зокрема ПДВ 1 666, 67 грн.; №0406 від 08.06.2010 року, №0737 від 29.06.2010 року отриманими від ТзОВ «Екопласт-Львів», на загальну суму 70 616, 00 грн., зокрема ПДВ 11 769, 33 грн.; №22000001 від 22.06.2010 року, отриманою від ПП «Бізнес-груп», на загальну суму 20 000, 00 грн., зокрема ПДВ 3 333, 33 грн.

З огляду на зазначене, формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з наведеними контрагентами здійснено у відповідності до норм пунктів 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Отже, суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, факт прийняття платежів постачальниками від отримувача підтверджується копіями поданих позивачем платіжних доручень.

Закон України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом за даними системи автоматизованого співставлення на рівні ДПА України. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів. І лише у такого постачальника товарів який у складі вартості проданого товару отримав податок на додану вартість виникають зобов'язання стосовно подання звітності та сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 109 176, 00 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0004581502/0 від 17.09.2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 11 367,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0005081502/0 від 18.10.2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 59 517,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004151502/0 від 18.08.2010 року, в частині, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 38 292,00 грн.).

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірних податкових повідомлень рішень недоведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області № 0004581502/0 від 17.09.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області № 0005081502/0 від 18.10.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області № 0004151502/0 від 18.08.2010 року в частині, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 38292 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»судові витрати у формі сплаченого судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04 квітня 2011 року

Суддя Мричко Н.І.