Рішення № 15374067, 22.04.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-484/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Міхеєва В. Ю.

при секретарі Федчишина В. М., представника позивача           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3», 3-я особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди,

          В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» (яке є повним правонаступником ВАТ «Суха Балка») на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’ю 173000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в період з 1980 року по 1992 рік працював на шахті імені Фрунзе Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» підземним гірничим робітником, бурильником шпурів, підземним прохідником, вантажником лісного складу.

З 1995 року працював на шахті «Ювілейна» підземним підривником, підземним оператором по підготовці підривних речовин, підземним роздавальником, підземним підривником, підземним машиністом підземної установки.

У зв’язку із порушенням охорони праці йому згідно протоколу № 90 від 14.01.2010 року Українського науково-дослідного інституту промислової медицини встановлено два професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт, емфізема легень); нейросенсорна приглухуватість першого ступеню.

Згідно п.17 Акту розслідування профзахворювання № 63 причиною професійних захворювань стало перевищення гранично допустимих показників на його робочому місці – запиленість повітря робочої зони – пил з вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10 до 70% - до 20,9 мг/м3 при гранично допустимій нормі 2,0 мг/м3; шум – 81-116 дБ при гранично допустимій нормі 80 дБ.

Позивач зазначив, що з вини підприємства втратив своє здоров’я та працездатність. Згідно висновку МСЕК йому було встановлено первинно 06.10.2010 року 30% втрати професійної працездатності на безстроковий термін. Йому лікарями протипоказано несприятливий мікроклімат, запиленість, переохолодження, шум. Він потребує постійного лікування та йому рекомендовано спостереження терапевта, невропатолога, оздоровлення в санаторії-профілакторії пульмонологічного профілю (Південний берег Криму).

Від отриманих професійних захворювань він постійно переносить фізичні болі у зв’язку із нападами утрудненого дихання 2 – 3 рази на добу, турбують болі у поперековому відділі хребта, постійна задишка, важкість та хрипи у грудях та міжлопатковій ділянці, головний біль, відчуває підвищену втому, зниження слуху, шум у вухах та голові.

У зв’язку із вищевикладеним, у його житті виникли вимушені зміни, він змушений докладати багато зусиль для організації свого життя. Так, для недопущення погіршення стану свого здоров’я постійно проходить лікування.

Причинену моральну шкоду позивач оцінює в сумі 173 000 гривень та просить стягнути з відповідача.                              

Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності (а.с.39), в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила при винесені рішення врахувати, що з вини підприємства позивачу заподіяна шкода здоров’ю, він втратив 30 відсотків професійної працездатності, змушений звертатися за допомогою до лікарів, що підтверджується виписними епікризами, професійні захворювання змінили рівень життєвої діяльності, йому необхідно прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійного підтримання працездатності. Також пояснила, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично - допустимих концентрацій шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів, в результаті чого переносить моральні та фізичні страждання.

Представник відповідача в судове засідання викликався, не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Представник 3-ї особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності (а.с.69), у судове засідання не з’явилася, надала письмову заяву про слухання справи за її відсутності (а.с.68).

Вислухавши представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Із трудової книжки позивача встановлено, що він у період з 1980 року по 1992 рік працював на шахті імені Фрунзе Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» підземним гірником, підземним бурильником шпурів, підземним бурильником з виробництвом вибухових робіт, підземним прохідником. З 1995 року працював на шахті «Ювілейна» підземним підривником, підземним оператором по підготовці підривних речовин, підземним роздавальником вибухових матеріалів, підземним підривником, підземним машиністом підземної установки (а.с.4-8).

Комісією у складі представників відповідача ВАТ «Суха Балка», санітарно-епідеміологічної станції Жовтневого району, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань, клініки Українського НДІ промислової медицини, було проведено розслідування та складено Акт розслідування професійного захворювання № 63 від 04.08.2010 року (надалі – Акт розслідування) (а.с.9-11). Із зазначеного Акту вбачається, що ОСОБА_2 виконував роботи в умовах, які характеризувалися запиленістю повітря робочого простору, що перевищувала допустимі концентрації, з причини неефективності провітрювання робочих місць та застосування знепилення повітря, що мали низьку ефективність. Також в процесі роботи ОСОБА_2, крім періоду з 12.01.2000 року до 07.04.2004 року перебував в зоні діючих машин та обладнання, які за своїми конструктивними особливостями є джерелами шуму, рівень якого перевищує гранично допустимі параметри.

У п. 17 Акту розслідування причиною професійного захворювання позивача зазначено роботу на протязі 23 років 11 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони та 19 років 8 місяців в умовах шуму, рівні яких перевищують нормативні: запиленість робочої зони: пил з вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10 до 70%: 2,8 - 20,9 мг/м3 при гранично допустимій нормі 2,0 мг/м3 протягом 40,0 -96,0% зміни; шум – 81-116 дБ при гранично допустимій нормі 80 дБ.

В пункті 19 Акту розслідування зазначено, що винним в професійних захворюваннях є адміністрація шахти ім. Фрунзе в.о. «Кривбасруда», РУ ім. ХХ партз’їзду, шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», яка допустила порушення вимог ст.13 Закону України «Про охорону праці» та ст.153 КЗпП України.

          Висновком МСЕК від 06.10.2010 р. позивачеві встановлено 30 % втрати професійної працездатності: 25% - ХОЗЛ; 5% - туговухість (а.с.12).                                                  Відповідно до наданих виписних епікризів, позивач у 2005 – 2010 роках неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в 2 – й, 6-й, 11-й, 16-й міських лікарнях м. Кривого Рогу та в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини міста ОСОБА_5, згідно виписок з історії хвороб, лікарями рекомендовано: спостереження терапевта, невропатолога; медикаментозне лікування; санаторно – курортне лікування (а.с.13-38).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов’язків здоров’ю позивача була заподіяна шкода професійними захворюваннями, винним в отриманні яких, зокрема, є відповідач, який не забезпечив безпечних умов праці.

Внаслідок отримання професійних захворювань позивач втратив працездатність в розмірі 30%, щорічно проходить стаціонарне лікування, переносить фізичний біль та моральні переживання. Суд вважає, через профзахворювання порушено звичайний для позивача спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. У даному випадку показники пилу та шуму як одних із шкідливих факторів, що стали причиною профзахворювання позивача, перевищували гранично - допустимі концентрації, і причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання, і які підприємство-відповідач не оспорило.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд, враховуючи роз’яснення, викладені в п.9 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 (з наступними змінами та доповненнями), про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди підлягають задоволенню, але в розмірі меншому, ніж він просить. Зважаючи на 30 % втрати професійної працездатності позивачем, стан його здоров'я, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаних профзахворювань, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до змін у його житті, суд вважає, що компенсацію за заподіяну моральну шкоду йому слід визначити у розмірі 20000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які він зазнає, а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, Рішенням Конституційного ОСОБА_3 України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі про страхові виплати, постановою Пленуму Верховного ОСОБА_3 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 (з наступними змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3», ідентифікаційний код 00191329, м. Кривий Ріг, 50015, вул. Конституційна, 5,

на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2,

компенсацію моральної шкоди у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» на користь держави 15 грн. в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 27.04.2011 року.

Суддя:ОСОБА_6