Вирок № 15370191, 30.03.2011, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 1-50/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2011м. Бродівський районний суд Львівської області Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої суддіБородійчук О.І.,

при секретаріСкорик І.Б.,

з участю прокурораГоловки Л.В.,

потерпілого ОСОБА_4,

захисника підсудногоОСОБА_5,

підсудногоОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бродівського районного суду Львівської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черниця Бродівського Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, без судимості

у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 9 листопада 2010 року близько 19-ї години, перебуваючи у стані алкогольного спяніння та маючи намір позбавити життя свого сина ОСОБА_4, взявши з собою кухонного ножа і знаючи про те, що син знаходиться у житловому будинку сусіда ОСОБА_7, що в АДРЕСА_2 прийшов до цього будинку та викликав сина на вулицю. Вийшовши разом із сином та пройшовши з ним до брами власного господарства, ОСОБА_6 умисно завдав синові ОСОБА_4 удар ножем у праву нижню частину тулуба, внаслідок чого той отримав колото-різану рану в поперековій ділянці справа, яка проникла в черевну порожнину, супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею, крайовим пошкодженням стінки товстого кишківника, що відноситься до тяжкого тілесного тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в час спричинення. Після отриманого удару потерпілий ОСОБА_4 втік від батька у житловий будинок ОСОБА_7, чим унеможливив доведення до кінця його злочинних дій, направлених на позбавлення його життя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України не визнав себе винним. Він не заперечує того, що спричинив тяжке тілесне ушкодження своєму синові ОСОБА_4, проте стверджує, що жодного наміру вбивати сина не мав.

З пояснень підсудного, отриманих в судовому засіданні вбачається, що 9 листопада 2010 року його син ОСОБА_4 разом із сусідом ОСОБА_7 поїхали до фермера ОСОБА_1 та купили у нього три центнери зерна пшениці. ОСОБА_6 знав, що вони мають привезти зерно та купив дві пляшки горілки, щоб їх пригостити. Коли син з сусідом близько обіду привезли пшеницю додому, то ОСОБА_6 запросив сина та сусіда на обід, під час якого втрьох розпили одну пляшку горілки. Через деякий час ОСОБА_4 сказав батькові, який порався по господарству, що іде до сусіда ОСОБА_7 та пішов. ОСОБА_4 саме в цей час різав буряки для корлів. Йому захотілося ще випити горілки, проте другої пляшки, яку він раніше купив небуло в томі місці, де він її поставив. Тому вирішив піти до сусіда, де перебував син. Викликавши його, сказав, щоб той йшов додому. Син відразу ж погодився і по дорозі йшли мовчки один за одним. Коли ОСОБА_4 відкривав ворота, ОСОБА_6 хотів його налякати за те, що той забрав горілку. В цей час син різко повернувся, а батько в цей момент наблизився до нього, тримаючи в руці кухонного ножа. ОСОБА_4 послизнувшись, наткнувся за цього ножа. Чому тримав ножа в руці, підсудний сам не розуміє, припускає, що алкоголь можливо був причиною цього. Він вважає, що був легковажним, носячи ножа в кишені чи в тримаючи в руці. Підсудний стверджує, що ніякої шкоди синові спричинити не хотів, а тим більше жодного наміру вбивати сина не мав. Він зазначив, що з сином проживають вдвох разом, ведуть спільне господарство, а його дружина, яка є матір»ю їх спільного сина потерпілого ОСОБА_4, перебуває на заробітках за кордоном. Ні він, ні син ніде не працюють, тому постійно вдвох ведуть господарство і конфліктів між ними ніколи не було. Після вчинення протиправного діяння підсудний пішов до додому, змив ножа водою, поклав його столі і пішов спати. Через деякий час до нього приїхали працівники міліції і запропонували йому проїхати з ними в Бродівський РВ ГУМВС для дачі пояснень з приводу даного випадку.

З пояснень потерпілого ОСОБА_4, наданих ним суду, вбачється, що він проживає в АДРЕСА_2 разом з батьком ОСОБА_6. Мама поїхала за кордон на заробітки. З батьком він перебуває в добрих стосунках, разом ведуть власне господарство. 09 листопада 2010 року він разом із сусідом ОСОБА_7 поїхали купувати зерно. Коли привезли, то батько запросив сусіда до хати, поставив пляшку горілки, закуску і вони втрьох розпили її. Потім сусід ОСОБА_7 пішов додому. Через деякий час, близько 18-ої години, ОСОБА_4 вирішив піти до сусіда ОСОБА_7 Там пробув близько години. Через деякий час прийшов батько та сказав, щоб ОСОБА_4 йшов додому. Без жодних заперечень ОСОБА_4 погодився і разом з батьком пішли додому. Була темна пора доби. Підійшовши додому, ОСОБА_4 відкривав ворота. В цей час ОСОБА_6 підійшов дуже близько до ОСОБА_4 зробив різкий рух рукою. Той подумав, що батько послизнувся і падає та намагався йому допомогти. В цей момент відчув різкий біль у правій нижній частині спини і зрозумів, що його батько вдарив ножем. Схопившись за цього ножа, порізав руку. Одягнутий ОСОБА_4 був у футболку та два светри. Злякавшись того, що сталося, побіг до тих же сусідів ОСОБА_7. Батько за ним не йшов, не намагався наздоганяти, нічого не казав. Забігши до хати, ОСОБА_4 сказав ОСОБА_7, що його порізав батько. Він роздягнувся і побачив рану на спині, яка сильно кровоточила. Свідомості не втачав, усе добре розуміє і пам»ятає. Сусіди перев»язали рану та викликали швидку допомогу. В автомобіль швидкої допомоги, коли їхали селом Паньківці, до них ще підсів дільничий лікар ОСОБА_9 і вони поїхали у Підкамінську лікарню, а звідти його перевезли у хірургічне відділення Бродівської ЦРЛ, де був прооперований та лікувався на протязі 11 днів. Потерпілий ОСОБА_4 стверджує, що ніколи жодних суперечок з батьком не мав. Вони постійно вдвох вдома, все роблять разом і передбачати такого інциденту він не міг. Потерпілий просить суд не каратати батька, він зазначив, що немає жодих претензій до нього, а навпаки, хоче щоб той якнайшвидше повернувся додому.

З пояснень свідка ОСОБА_7, отриманих в судовому засіданні, вбачається, що він проживає з сім»єю в с.Паньківці і є сусідом ОСОБА_4. Їх сім»я складається із господаря ОСОБА_6 та його сина ОСОБА_4. Дружина ОСОБА_6 ОСОБА_2 виїхала за кордон на роботу. ОСОБА_4 до нього заходить досить часто, так як з Італії йому телефонує мама на стаціонарний телефон. 09 листопада 2010 року ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 поїхали купляти зерно і коли повернулись, то батько ОСОБА_6 покликав їх на обід, під час якого вони втрьох розпили пляшку горілки. Під час розпивання цієї горілки жодних конфліктних ситуацій між ОСОБА_4 та його батьком не виникало і тоді він пішов додому. Близько 18-ї години до них прийшов ОСОБА_4 і став з ним та його дружиною спілкуватись. ОСОБА_7 не помітив, щоб ОСОБА_4 був пяним. ОСОБА_4 просидів у них приблизно однієї години і біля 19-ї години до них зайшов ОСОБА_6 та сказав до ОСОБА_4 йти додому і вони разом вийшли. При цьому усі були спокійними, особливого нічого помітно не було. Через дуже короткий проміжок часу до будинку ОСОБА_7 забіг ОСОБА_4 та сказав, що його порізав ножем батько і почав знімати одяг, а саме два светри та футболку. У нього на спині була рана, яка сильно кровоточила. ОСОБА_7 разом з своєю дружиною перевязали ОСОБА_4 простинею і дружина зателефонувала до родички ОСОБА_12 та попросила, щоб вона викликала швидку допомогу. Через деякий час до них прийшла ОСОБА_12 з своїм чоловіком ОСОБА_14. Незадовго приїхав автомобіль швидкої допомоги і забрав ОСОБА_4 в лікарню.

Аналогічні пояснення до пояснень ОСОБА_7 суду надала свідок ОСОБА_15, його дружина. Окрім того, вона зазначила, що в той час, коли у них був порізаний ОСОБА_4, з Італії зателефонувала мама ОСОБА_4 і він з нею кілька хвилин спілкувався, однак нічого про інцидент не сказав. Через деякий час до них прийшла швагрова ОСОБА_12 із своїм чоловіком ОСОБА_14. Коли приїхав автомобіль швидкої допомоги, то вони допомогли зайти ОСОБА_4 до автомобіля швидкої допомоги. Вона разом із ОСОБА_4 поїхала у Підкамінську міську лікарню, де йому почали надавати медичну допомогу і в звязку з тим, що рана була глибокою вирішили його відвезти у Бродівську районну лікарню, де ОСОБА_4 госпіталізували у хірургічне відділення. Одяг ОСОБА_4 вона забрала додому так як він був закривавлений і не було необхідності у його зберіганні у лікувальному закладі. Цей одяг зберігала у себе вдома. 10 листопада 2010 року працівники міліції вилучили у неї одяг ОСОБА_4, а саме два светри та одну футболку.

Поясненнями свідка ОСОБА_16, отриманими в судовому засіданні, стверджується, що він проживає в с.Паньківці, Бродівського району разом із своїми батьками - мамою ОСОБА_15, батьком ОСОБА_7 та сестрою ОСОБА_12. По сусідстві від них проживає сімя ОСОБА_4. ОСОБА_4 до них заходить досить часто, так як з Італії дзвонить його мати і він в них з нею спілкується,бо вдома стаціонарного телефона немає. Ввечері 9 листопада 2010 року біля 18-ї години до них прийшов ОСОБА_4 В цей час вдома були всі члени їх сімї. ОСОБА_4 просидів у них близько години і біля 19-ї години до них зайшов батько ОСОБА_4 ОСОБА_6 і сказав йому йти додому. Вони разом вийшли. Жодних сварок між ними не було. ОСОБА_16 також вийшов на подвір»я. Коли вони зайшли на вулицю і зникли з його поля зору, то він почув, як ОСОБА_4 скрикнув. Відразу ОСОБА_4 прибіг на подвір»я ОСОБА_7 і сказав, що його батько порізав ножем. Жодного крику, за винятком зойку, чи погроз ОСОБА_16 з вулиці не чув.

З пояснень свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_12 вбачається, що вони прибули до помешкання рідного брата ОСОБА_7 на їх повідомлення та прохання допомогти викликати швидку, а самого інциденту вони не бачили, тому пояснити нічого не можуть.

З пояснень свідка ОСОБА_9, отриманих в процесі судового слідства вбачається, що він працює лікарем в Підкамінській міській лікарні. 9 листопада 2010 року близько 19.30 год. він отримав по телефону повідомлення від чергової медсестри про те, що в с.Паньківці, Бродівського району є чоловік із ножовим пораненням, а тому вирішив іти в лікарню. По дорозі він зустрів автомобіль швидкої допомоги, який повертався із виклику та підсів у нього. Дорогою до Підкамінської лікарні він розпитав хворого, що трапилось, на що останній повідомив, що його ножем порізав батько. В лікарні ОСОБА_9 оглянув рану хворого, яка була косоподібною та розташована у поперековій ділянці справа. З»ясувавши, що рана була досить глибокою - близько 12-15 см. вирішив, що ОСОБА_4 необхідно госпіталізувати у хірургічне відділення Бродівської ЦРЛ і після надання необхідної для транспортування медичної допомоги відправив хворого у Бродівську ЦРЛ та після того повідомив у Бродівський РВ ГУМВС України у Львівській області про дану подію.

З висновка судово-медичної експертизи від 12 листопада 2010 № 297/2010 року (а.с. вбачається, що у ОСОБА_4 при звертанні за медичною допомогою було виявлено колото-різану рану в поперековій ділянці справа, яка проникала у черевну порожнину, супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею, крайовим пошкодженням стінки товстого кишечника, крім того під час судово-медичного огляду ОСОБА_4 на долонній поверхні правої кисті було виявлено поверхневу різану рану. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії гострого плоского колюче-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа незадовго до поступлення потерпілого 09 листопада 2010 року в лікувальний заклад та відносяться: рана на правій кисті до легкого тілесного ушкодження; рана в поперековій ділянці справа, яка проникала в черевну порожнину, супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею, пошкодженням стінки товстого кишківника до тяжкого тілесного ушкодження тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в час спричинення.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи від 23.11.2010 року за № 315/2010 (а.с. 144) ушкодження на тілі ОСОБА_4, а саме колото-різана рана в поперековій ділянці справа, яка проникала в черевну порожнину і поверхнева рана на долонні поверхні правої кисті могли утворитись при обставинах, на які вказав ОСОБА_6 під час відтворення обстановки і обставин події.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 767/2010-ім від 17 грудня 2010 року (а.с. 80-85) в слідах на светрах та на футболці виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4. .

Висновком судово-цитологічної експертизи від 09.12.2010 року за № 430\2010ц (а.с. 103-106) стверджується, що при судово-медичних дослідженнях ножа, вилученого з місця події на його клинку виявлено кров людини з антигеном Н і ізосерологічної системи АВО і клітини плоского епіталію. Кров потерпілого ОСОБА_4 відноситься до ізосерологічної системи АВО, отже, виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_4

Висновком медико-криміналістичної експертизи № 320/2010-мк від 16.12.2010 року (а.с. 91-97) стверджується, що при проведенні експертизи одягу громадянина ОСОБА_4 на спинках двох кофт та футболки було виявлено по одному колото-різаному пошкодженню, які утворились від дії плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав, як мінімум, одне досить гостре лезо. Вищезгадані колото-різані пошкодження могли бути заподіяні клинком ножа, наданого на експертизу.

З протокола відтворення обстановки і обставин події від 11.11.2010 року (а.с. 116-120) видно, що ОСОБА_6 розповів та показав на місцевості обставини заподіяння своєму синові ОСОБА_4 ножового поранення.

З протокола огляду речових доказів від 15.11.2010 року (а.с. 125) видно, що два светри та футболка, у яких був одягнутий потерпілий ОСОБА_4 на час отримання тілесного ушкодження, мають сліди бурого кольору у нижній задній частині цього одягу та отвори.

Державним обвинуваченням дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковано як замах на умисне вбивство ОСОБА_4 Проте, з таким висновком суд не погоджується та вважає, що зібрані та досліджені судом докази свідчать про те, що дії підсудного слід кваліфікувати за 128 КК України, так як він необережно заподіяв тяжке тілесне ушкодження своєму синові ОСОБА_4.

Призначаючи покарання, суд враховує особу підсудного ОСОБА_6, який позитивно характеризується по місцю проживання, користується повагою серед односельчан, не зловживає алкогольними напоями, не притягався ні адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, є інвалідом 3-ої групи загального захворювання (а.с.131), перебуває в хороших стосунках з сином ОСОБА_4, який є потерпілим по справі. Враховано й те, що потерпілий просить не притягати до кримінальної відповідальності батька ОСОБА_6, немає до нього жодних претензій. Судом також звернуто увагу на те, що після злочинного діяння ОСОБА_6 визнав вину у вчиненні заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, готовий був нести кримінальну відповідальність. В судовому засіданні він належно критично оцінив свою протиправну поведінку через її осуд і щире каяття у вчиненому.

Те, що ОСОБА_6 вчинив злочин в стані алкогольного сп»яніння, суд визнає як обтяжуючу його вину обставину.

Обставиними, що пом»якшують покарання підсудному ОСОБА_6, суд визнає його щире каяття у спиричиненні тяжкого тілесного ушкодження синові, відсутність претензій потерпілого та його прохання не притягати до кримінальної відповідальності батька.

При таких обставинах суд приходить до переконання про доцільність призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті 128 КК України з подальшим звільненням його від відбуття покарання відповідно до вимог статті 75 КК України. Також доцільно покласти на ОСОБА_6 обовязки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи. До визначеної підсудному міри покарання слід зарахувати час перебування його під вартою з 10 листопада 2010 року (з моменту затримання) до 30 березня 2011 року за правилами ч.1 ст. 72 КК України з розрахунку - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Крім цього, суд вважає, що з підсудного ОСОБА_6 необхідно стягнути судові витрати по справі, а саме вартість проведеного експертного дослідження в сумі 309,60 грн. (а.с. 69).

Суд вважає, що речові докази по справі кухонний ніж необхідно знищити, а предмети одягу потерпілого ОСОБА_4 два светри та футболку слід йому повернути.

Керуючись ст. 323 325, 338 341 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України і призначити покарання у обмеження волі на строк один рік.

Зарахувати до визначеної міри покарання час перебування ОСОБА_6 під вартою з 10 листопада 2010 року до 30 березня 2011 року за правилами ч.1 ст. 72 КК України з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов”язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 судові витрати по справі - вартість проведених судових експертиз у сумі 309,60 грн. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області, ГУДК у Львівській області, рахунок 31259272210042, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150.

Речові докази по справі ніж кухонний знищити; премети одягу два светри та футболку - повернути ОСОБА_4.

Вирок можна оскаржити до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів після його оголошення.

Суддя О. І. Бородійчук