Рішення № 1535728, 07.04.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.08 р. Справа № 38/45

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЮЗ-ЕКСПО” м. Черкаси

до відповідача: Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове Донецької області

про стягнення 22 045грн.07коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бобошко М.О. представник за дов. № 12 від 16.05.2007 р.

від відповідача: Максимчук С.П. начальник юридичного відділу за дов.№ 1/190 від 26.03.2008р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “СОЮЗ-ЕКСПО” м. Черкаси, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове Донецької області про стягнення інфляційних витрат за період прострочення оплати з листопада 2007р. по лютий 2008р. в сумі 20 234грн.75коп. та 3 % річних за період прострочення оплати з 22.11.2007р. по 12.03.2008р. в сумі 1 810грн.32коп., а всього 22 045грн.07коп .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справам № 40/154 від 03.07.2007р. та № 9/312 від 04.02.2008р. та те, що станом на дату звернення з позовною заявою сума основного боргу відповідачем не сплачена та становить 197 002, 99грн., жодних заходів, спрямованих на добровільне виконання своїх обов”язків по оплаті зазначеної суми відповідач не вживає.

28.03.2008р. на адресу суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 27.03.2008р. № 22-10/901, відповідно до якого станом на 27.03.2008р. Державне підприємство “Селидіввугілля” м.Селидове Донецької області значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 33426253) та знаходиться за адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса,41, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

07.04.2008р. відповідач представив суду відзив від 07.04.2008р. №б/н, в якому зазначив, що заборгованість за поставлену продукцію за договором №8 від 15.01.2006р. у розмірі 197 002грн.99коп. визнає у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначив, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, внаслідок чого, не має можливості погасити заборгованість перед позивачем.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЮЗ-ЕКСПО” м. Черкаси (за договором – постачальник, далі-позивач) та Державним підприємством “Селидіввугілля” м. Селидове Донецької області (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір №8 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов’язується поставити ліс круглий хвойних порід-руддолготье у кількості 5000куб.м., діаметр10-24 см, довжиною 4 м, а покупець прийняти та сплатити відповідно до умов договору (далі-товар).

Порядок розрахунків передбачено розділом 3 договору, а саме: при розрахунках в порядку передоплати ціна за руддолготье :205 грн. за куб. м. з ПДВ.(п.3.1 договору).

Розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, як у порядку передоплати так і по факту поставки коштів руддолготья. Оплата руддолготья по факту поставки здійснюється на протязі 15 банківських днів ( п.3.2 договору).

На виконання вимог договору №8 від 15.01.2006р. відповідач частково розрахувався за поставлений товар з позивачем та сума заборгованості складає 197 002грн.99коп.

Вказана сума заборгованості та факт її наявності були підтверджені рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2007р. по справі №40/154, згідно якого, з Державного підприємства “Селидіввугілля” м.Селидове Донецької області було стягнуто борг у сумі 197 002грн.99коп, пеню у розмірі 29 375грн.76коп., інфляційних у розмірі 35 930грн.64коп., 3% річних у розмірі 10 371грн.39коп., витрати по держмиту у розмірі 2 726грн.80коп. та витрат по забезпеченню судового процесу в сумі 108грн.58коп.

20.07.2007р. господарським судом Донецької області по справі №40/154 видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.

4 лютого 2008р. по справі №9/312 господарським судом Донецької області було стягнуто з Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове Донецької області інфляційні витрати за період прострочення оплати з липня 2007р. по жовтень 2007р. та 3% річних за період прострочення оплати з 04.07.2007р. по 21.11.2007р.

15.02.2008р.господарським судом Донецької області по справі №9/312 видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначені накази господарського суду Донецької області знаходяться на виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції м. Селидове Донецької області.

До теперішнього часу відповідачем заборгованість за поставлений товар відповідно до договору №8 від 15.01.2006р. у розмірі 197 002грн.99коп. не погашена та проти якої відповідач не заперечує.

Оскільки відповідач до цього часу свої зобов’язання по договору № 8 від 15.01.2006р. не виконав, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних збитків за період прострочення оплати з листопада 2007р. по лютий 2008р. у розмірі 20 234грн.75коп. та 3 % річних за період прострочення оплати з 22.11.2007р. по 12.03.2008р. в сумі 1 810грн.32коп. у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №8 від 15.01.2006р., рішення господарського суду Донецької області по справі №40/154 від 20.07.2007р., та по справі №9/312 від 04.02.2008р., розрахунок інфляційних витрат, розрахунок 3% річних, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №б/н від 07.04.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за період прострочення оплати з 22.11.2007р. по 12.03.2008р. в сумі 1 810грн.32коп. та інфляційних збитків за період прострочення оплати з листопада 2007р. по лютий 2008р. у розмірі 20 234грн.75коп., є такими, що підлягають задоволенню.

Визнання відповідачем позову не суперечить діючому законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЮЗ-ЕКСПО” м.Черкаси до Державного підприємства “Селидіввугілля” м.Селидове Донецької області

про стягнення інфляційних витрат за період прострочення оплати з листопада 2007р. по лютий 2008р. в сумі 20 234грн.75коп. та 3 % річних за період прострочення оплати з 22.11.2007р. по 12.03.2008р. в сумі 1 810грн.32коп., а всього 22 045грн.07коп. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” м.Селидове Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул.К.Маркса,41, р/р 26003301490817 в філії ПІБ м. Селидове, МФО 334312, ЄДРПОУ 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЮЗ-ЕКСПО” м. Черкаси (18000, м.Черкаси, бул. Шевченка, 390 к.116, р/р 26006051502392 в ЧФ КБ “Приватбанк” м. Черкаси, МФО 354347, ЄДРПОУ 32339558) інфляційні у розмірі 20 234грн.75коп., 3 % річних у розмірі 1 810грн.32коп., всього 22 045грн.07коп., держмито 220грн.45коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 07.04.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі