Рішення № 1535709, 10.04.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.08 Справа № 24/49

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „ПолІнтерТранс”, м.Полтава

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер Експрес Сервіс-Україна”, с.Ожидів

Про стягнення 10394,36грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Колібабчук О.О. - представник

Від відповідача –Ворнікогло В.М. - директор

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 10394,36грн., в т.ч. 10211,40грн. основного боргу та 182,96грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору –доручення на транспортно-експедиційне обслуговування позивач надав відповідачеві послуги по автоперевезенню вантажів на загальну суму 20442,40грн., за які останній розрахувався частково. Заборгованість відповідача становить 10211,40грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 182,96грн., яка нарахована за період з 28.12. 2007р. по 04.03.2008р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач письмового пояснення на позов не подав, його представник усно проти заявлених позовних вимог не заперечує, пояснює виникнення боргу важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачем та відповідачем укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався здійснити за замовленням відповідача транспортно-екпедиційне перевезення вантажу, а останній зобов’язувався оплатити надані послуги.

Згідно із замовленням відповідача №711284 від 29.11.2007року позивач здійснив перевезення вантажу за маршрутом Німеччина –Україна (м. Київ), що підтверджено актом здачі-прийняття робіт ( надання послуг) №ОУ-0000172 від 06.12.2007року на суму 20442,40грн., який підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками (акт в матеріалах справи).

20.12.2007р. позивач надав відповідачеві рахунок –фактуру №ОУ-0000172 від 06.12.2007р., акт виконаних робіт №ОУ-0000172 від 06.12.2007р., податкову накладну №172 від 06.12.2007р., договір-поруку, СМR, які отримав представник відповідача Сущенко І.М., що підтверджено підписом названого представника на переліку документів для ТОВ„Інтер Експрес Сервіс-Україна”.

Відповідно до п.4.2 договору оплата за перевезення проводиться упродовж 5 банківських днів з моменту отримання підтверджуючих документів.

23.01.2008р. позивач надіслав відповідачеві претензію від 22.01.2008р. на суму 20769,44грн. з вимогою оплатити вартість наданих послуг та пеню, що підтверджується повідомленням про вручення 31.01.2008р. поштового відправлення за №8082.

Матеріалами справи (випискою банку з рахунка клієнта за 21.02.2008року, яка додана до матеріалів справи) підтверджено, що відповідач сплатив 21.02.2008р. позивачеві 10221,00грн.за надані послуги на підставі рахунка №172 від 06.12.2007р.

Отже, заборгованість за послуги становить 10221,40грн., яку відповідач визнає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 182,96грн., яка нарахована за період з 28.12.2007 року по 04.03.2008 року, на підставі п.5 договору (розрахунки пені наведено у позовній заяві).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України , зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

Згідно із ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст.929 ЦК України).

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею). Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ст.ст. 546, 547 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача становить10221,40грн, однак позивач заявляє до стягнення 10211,40грн.В ході розгляду спору позивач не уточнив суму позову в частині стягнення основного боргу.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, ст.82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер Експрес Сервіс-Україна”, ідентифікаційний код 34107409, адреса: 80530, Львівська область, Буський район, с.Ожидів, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПолІнтерТранс”, ідентифікаційний код 25159836, адреса: 36037, м.Полтава, вул.Леніна,91,к.215, - 10211,40грн. основного боргу, 182,96грн. пені, 103,94грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Хабіб М.