Постанова № 1535703, 10.04.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 квітня 2008 р. Справа № 7/82-2008

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Шведа С.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сведвуд Україна”, смт. Великий Бичків Рахівського району

до Державної податкової інспекції у Рахівському районі, м. Рахів

про скасування податкового повідомлення –рішення від 14.04.2007р. №0001120351/3/568/2306/22069601/3991 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 353663,00 грн.,

у розгляді справи прийняли участь:

від позивача –Яцко В.Ф.;

від відповідача –Мамчин Н.І., Папарига Т. І.;

Секретар судового засідання – Ряшко А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сведвуд Україна” (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Рахівському районі від 14.04.2007р. №0001120351/3/568/2306/22069601/3991 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 353663,00 грн. за серпень 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариством заявлені до відшкодування суми ПДВ, які фактично оплачені постачальникам товару у попередніх податкових періодах, що відповідає вимогам п.п.7.2.2.”а” п.7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

Представник позивача позов підтримав та пояснив, що заявлені до відшкодування суми за серпень 2006 року сплачені постачальникам у ціні придбання з ПДВ у липні 2006 року.

Відповідачі та їх представники в судовому засіданні позов не визнали, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушень позивачем вимог п.п.7.2.2. п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР в частині, що регламентує порядок проведення відшкодування сум ПДВ.

Представники податкового органу зазначили, що відшкодуванню підлягають лише суми ПДВ, які сплачені безпосередньо у попередньому податковому (місячному) періоді по податкових накладних задекларованого податкового кредиту за цей же період, чого у спірній ситуації не було, тому позовні вимоги задоволені бути не можуть.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

За результатами виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ „Проза ЛТД” (правонаступником якого є ТОВ „Сведвуд Україна”) за серпень 2006 року (акт ДПІ у Рахівському районі від 18.10.06 №55/2351/22069601) встановлено порушення Товариством вимог статті 7 Закону №168/97-ВР у зв’язку з неправомірним завищенням суми бюджетного відшкодування за вказаний період на суму 353663,00 грн.

За висновком податкової перевірки порушення полягало в тому, що заявлена до відшкодування сума 353663,00 грн. не була безпосередньо сплачена ТОВ „Проза ЛТД” по податкових накладних, суми ПДВ з яких включені до податкового кредиту за липень 2006 року (попередній податковий період), як це передбачено п.п.7.2.2.”а” п.7.2. ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до п.п.1.7., 1.8. ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом .

Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.2.2. „а” п.7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР (у редакції Закону чинній на момент спірного податкового періоду відшкодування ПДВ та оформлення результатів податкової перевірки) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій покупцем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Висновок податкового органу щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2006 р. у зв’язку з відсутністю сплати позивачем суми 353663,00 грн. по податкових накладних за попередній податковий період (липень) підтверджено реєстром податкових накладних за липень 2006 р., сума податку по яких безпідставно включена до відшкодування з держбюджету за серпень 2006 р.(арк.19 акту перевірки , а.с.14), відповідає фактичним обставинам справи, наявним у ній документальним доказам та вимогам п.п.7.7.2.”а” п. 7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР.

Така позиція зі спірного питання також узгоджується з судовою практикою Вищого адміністративного суду України (постанова від 29.01.2008 р. у справі № 7/126-2006 за позовом ТОВ „Берег-Кабель Гмбх до Берегівської об’єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області про скасування податкового-повідомлення рішення про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ).

Крім того, наведені вище норми Закону №168/97-ВР свідчать про те, що необхідними умовами для отримання бюджетного відшкодування є реальне надходження податку до держбюджету та надмірна його сплата платником ПДВ за результатами господарської діяльності у певному звітному періоді, оскільки специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу (непрямого податку) нараховуються та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

По відношенню до спірної по справі ситуації суд виходить з того, що надмірної сплати позивачем ПДВ в охопленому перевіркою періоді не було.

Як свідчить аналіз податкової звітності позивача (податкова декларація за серпень 2006 року) обсяги реально оподатковуваних ПДВ операцій з визначенням податкових зобов’язань складали в цьому податковому періоді 73072 грн. (ПДВ - 14614 грн.) у порівнянні з експортними та іншими операціями без нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з нульовою ставкою, обсяги яких склали суму 5035760 грн.(а.с.10).

Впродовж попередніх 10-ти місяців до податкового періоду заявленого відшкодування ПДВ (серпень 2006 р.) Товариство реально не сплачувало податку (ПДВ) до держбюджету (Таблиця 5,а.с.9).

Зазначені обставини свідчать про те, що у спірній по справі ситуації відсутня основна, законодавчо регламентована умова для відшкодування ПДВ, а саме: надмірна сплата даного виду податку до державного бюджету.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які фактично надійшли до держбюджету, випливає із самої суті поняття податку та його основної функції –формування доходів Державного бюджету України (п.19 частини першої ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України).

Інакше порушується прямий взаємозв'язок між сплатою (надходженням) ПДВ до держбюджету та його відшкодуванням з держбюджету, а також сам принцип побудови доходів та видатків бюджету по даному податковому платежу, наслідком чого є виникнення дисбалансу між його(держбюджету) складовими частинами, оскільки суб’єкт господарювання отримує бюджетне відшкодування з ПДВ без надмірної його сплати до державного бюджету.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Законодавець передбачив право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ у ланцюзі руху товару від виробника до споживача(кінцевого покупця), який і є фактичним платником ПДВ до держбюджету, оплачуючи ПДВ у ціні придбання товару.

Якщо цей ланцюг розривається і товар вибуває з реально оподатковуваних ПДВ операцій, то платник податку –постачальник втрачає право на формування податкового кредиту.

Формуючи свій податковий кредит шляхом сплати відповідних сум ПДВ у вартості придбаних товарів (робіт, послуг) від постачальників на митній території України, позивач здійснював їх експорт у складі вартості виготовлених товарів (наданих послуг) за межі митної території України, не сплачуючи при цьому податку за наслідками проведення таких операцій, оскільки останні оподатковувалися за нульовою ставкою.

При вирішені спору судом також приймається до уваги позиція Вищого адміністративного суду України, наведена у постанові від 20.11.2007р. у справі №7/392/04-НР (а.с.98-99), яка також свідчить про висновок щодо неможливості проведення бюджетного відшкодування з ПДВ при формуванні платником податків податкового кредиту з операцій поставки товарів (робіт, послуг), які в подальшому були експортовані за межі митної території України.

З урахуванням вищенаведеного суд не знаходить ні фактичних, ні правових підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Рахівському районі від 14.04.2007р. №0001120351/3/568/2306/22069601/3991 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 353663,00 грн. за серпень 2006 року.

.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 7-9, 69, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя С.Швед