Справа №: 2-690/11
РІШЕННЯ
Іменем України
"26" квітня 2011 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого- судді Петушкова С. А.,
при секретарі – Безкоровайній А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК", до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно, -
УСТАНОВИВ:
Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КСА1.АК00882055 від 30.11.2005 року в сумі 17158.50 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий седан -В, № кузова/шасі: У6О11030750072698, реєстраційний номер: ВА7931АВ, що належить на праві власності Відповідачу ОСОБА_2 (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Франко, буд. 54, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Також, просить стягнути з відповідача судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № КСАІ_АК00882055 від 30.11.2005 року ОСОБА_2 30.11.2005 року отримав кредит у розмірі 29577 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.11.2010 року.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 10.11.2010 року має заборгованість - 17158.50 грн., яка складається з наступного: -10762.28 грн. - заборгованість за кредитом;
- 4742.78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 591.57 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 1061.87 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
Розрахунок суми заборгованості додається.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 30.11.2005 р. уклали договір застави рухомого майна (надалі - договір застави). Згідно з договором застави Відповідач надав в заставу автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий седан -В, № кузова/шасі: У6О11030750072698, реєстраційний номер: ВА7931АВ, що належить на праві власності ОСОБА_2 (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Франко, буд. 54, ІПН НОМЕР_1).
Відповідно до статті 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до ст. 16 ЦК, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), вимога Позивача стосовно зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання в натурі, є законною і обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.
Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Відповідач позов не визнав, пояснив, що предмет застави давно ним переданий позивачеві, а тому по справі відсутній предмет спору.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до укладеного договору № КСАІ_АК00882055 від 30.11.2005 року ОСОБА_2 30.11.2005 року отримав кредит у розмірі 29577 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.11.2010 року.
За кредитним договором відповідач станом на 10.11.2010 року має заборгованість - 17158.50 грн., яка складається з наступного: -10762.28 грн. - заборгованість за кредитом; - 4742.78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 591.57 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 1061.87 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 30.11.2005 р. уклали договір застави рухомого майна (надалі - договір застави). Згідно з договором застави відповідач надав в заставу автомобіль ЗАЗ, модель: 110307, рік випуску: 2005, тип ТЗ: легковий седан -В, № кузова/шасі: У6О11030750072698, реєстраційний номер: ВА7931АВ, що належить йому на праві власності.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з актом прийому – передачі, від 5. 01. 2011 року, відповідач передав позивачеві заставлене майно, та того ж дня дав позивачеві доручення на право реалізації заставленого майна. Таким чином, він фактично виконав заявлені в позові вимоги, та свої зобов’язання за кредитним договором до подачі позову до суду. На даний час та на час подачі позову до суду спір щодо предмету застави був відсутній. Доводи представника позивача щодо того, що автомобілі продаються довго, та позивач може відкликати доручення не є достатніми та прийнятними.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 6, 19, 20 ЗУ «Про заставу», ст. ст. 208, 209, 213-215, 218 ЦПК, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК", до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області, шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом десяти днів з часу його проголошення, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий:
Судове рішення № 15356126, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 26.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-690/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: