Рішення № 1535454, 08.04.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2008 р. Справа № 10/155/08

позивач: військовий прокурор Миколаївського гарнізону в інтересах (органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах) в особі Уляновської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, 54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Улянівка,

до відповідача: науково-виробничого кооператива “НАСКО”, 54000, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 2,

Треті особи: військова частина А1890;

Треті особи: квартирно –експлуатаційний відділ м. Миколаїва, 54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а,

про стягнення коштів у сумі 319038,16 грн.

Суддя Горобченко Д.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: Цвеліков С.В., довіреність № б/н від 02.04.2008р.,

Від ІІІ особи: Ліхолєтов В.В., довіреність № 232 від 07.04.2008р.,

Від ІІІ особи: не з`явився,

В судовому засіданні приймає участь прокурор Забаров Д.А.,

СУТЬ СПОРУ: позов поданий про стягнення коштів у сумі 319038,16 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив, в задоволені позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд встановив:

Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону Украши «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаеться залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі сплачують земельний податок. За земельні дільянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка, яка перебуває у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю є власник земельної дільянки, земельної частки i землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону Украши «Про оренду землі, об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних ociб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідач не є користувачем або орендарем земельної ділянки, яка належить позивачеві, з ним не було укладено договору оренди, та не було надано державного акту постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, відповідач не являється суб'єктом плати за землю.

Також, 13.09.2006р. між військовим радгоспом «Таврійський»було укладено договір № 52 про спільну діяльність, де сторони, зобов'язувалися шляхом спільного використання належного ним майна, грошових коштів спільно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції. Земельна ділянка НВК «НАСКО»в оренду не надавалось, оскільки військовий радгосп «Таврійський»не є орендарем будь-яких земельних ділянок, що належать позивачу.

Крім того, не зрозуміло, які позовні вимоги пред'являються відповідачу: відшкодування збитків, чи стягнення вартості земельного податку.

Визнання недійсним договору № 52 про спільну діяльність від 13.09.2006р. не тягне за собою стягнення земельного податку, чи відшкодування збитків. Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.06.2007р., стосуються окремих питань господарської діяльності військового радгоспу «Таврійський»i ніяким чином не стосуються науково-виробничого кооператива “НАСКО”.

Відповідно до ст.ст. 32, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що позовні вимоги ні чим не мотивовані та безпідставн, i тому, не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

На обгрунтування зазаначеної суми позивач надав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім?я Цвелікова С.В., та докази сплати послуг адвоката про що свідчить платіжне доручення № 258 від 07.04.2008 року.

Суд приходить до висновку про можливість задоволення даного клопотання, оскільки, відповідно до Роз”яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”(редакція з 01.02.2005 року) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002).

Враховуючи наведене, витрати позивача щодо послуг адвоката підлягають задволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд :

В И Р І Ш И В :

1.В задоволені позову відмовити.

2. Сягнути з Уляновської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, 54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Улянівка, (код 13050100), витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн., на користь науково-виробничого кооператива “НАСКО”, 54000, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 2, ( р/р 26003283849001 в МФ «Приватбанк», код 13860193).

Суддя Д.М.Горобченко

Суддя