Рішення № 1534810, 26.03.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.08 Справа № 14/58

За позовом: Громадської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м.Київ

До відповідача: Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м.Львів

Про: визнання права власності.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Митник Ю.О.

Представники:

від позивача: Макаренко В.Г. –представник ( довіреність в матеріалах справи).

від відповідача: Петренко Т.Т. - голова ЛОО ВСА .

Права і обов’язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України, сторонам роз’яснено.

Суть спору: Позов заявлено Громадською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі –ВСА), м.Київ, до Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі –ЛОО ВСА), м.Львів, про визнання права власності на автостоянку № 5, що знаходиться за адресою: м.Львів, пл. Князя Святослава, 7-а.

Ухвалою суду від 03.03.2008 року порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 26.03.2008 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду наведено в ухвалі.

На виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивач , в додаток до листа № б/н від 24.03.2008 року, подав в канцелярію суду 25.03.2008 року витребовувані судом документи (зареєстровані за вхідним номером 7103).

25 березня 2008 року відповідач подав в канцелярію суду Відзив за № 11-03/08 від 24.03.2008 р на позовну заяву та документи, що витребовувались ухвалою про порушення провадження у справі ( зареєстровано за вхідним номером 7104).

У судове засідання, яке було призначене на 26.03.2008 року, представник позивача та відповідача з’явилися. Від технічної фіксації судового процесу відмовились , про що подали суду клопотання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підставі наведених у позовній заяві. Зокрема, свої вимоги мотивує тим, що спірне майно –автостоянка № 5, що розташована на пл. Князя Святослава, 7-а (колишня пл.Яр.Мудрого), яке на даний час перебуває на балансі відповідача, з часу її створення постійно перебуває у користування структурних підрозділів ВСА або підприємств, створених її структурними підрозділами, зокрема, Львівською обласної організацією ВСА; відповідно до статуту ВСА, статуту ЛОО ВСА та статутів підприємств, створених позивачем та відповідачем, власністю ВСА є кошти, будівлі, споруди, земельні ділянки, обладнання, транспортні засоби, цінні папери та інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством України, а структурні підрозділи ВСА та підприємства, створені нею чи її структурними підрозділами користуються майно ВСА на правах оперативного управління; відмова ЛОО ВСА надати позивачу первинні документи щодо створення та експлуатації спірної автостоянки для реєстрації права власності на неї за ВСА є підтвердження того, що відповідач не визнає право власності позивача на автостоянку № 5, що знаходиться за адресою: м.Львів, пл.Кн.Сятослава, 7-а; реєстрація права власності на спірний об’єкт є необхідною відповідно до вимог діючого законодавства України, зокрема, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, та не пов’язана із вилученням зазначеної відкритої автостоянки з користування відповідача.

Представник відповідача у відзиві, що поданий до суду 25.03.2008 року, позовні вимоги визнав та зазначив, що спірне майно –автостоянка № 5, перебуває на балансі ЛОО ВСА і є власністю Всеукраїнської спілки автомобілістів, визнання за позивачем права власності не призведе до порушення прав відповідача, оскільки зазначена автостоянка № 5 не вилучається із користування ЛОО ВСА та в подальшому буде використовуватись для здійснення статутної діяльності організації.

Відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В засіданні оголошено прийняте по справі рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд, приймаючи рішення у даній справі та оцінюючи докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, виходив з наступного.

Відповідно до ст.43 ГПК, України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими до суду доказами.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести та підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач –Всеукраїнська спілка автомобілістів, є всеукраїнською громадською організацією та наділена правами юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію об’єднання громадян № 331, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 014761, статутом спілки, зареєстрованим Міністерством юстиції України 26.11.1992 року, довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві № 12205/05 з ЄДРПОУ про присвоєння ідентифікаційного коду 00023857.

ВСА, у відповідності до статуту спілки та довідки Міністерства юстиції України № 11-65-44 від 21.02.1994 року, створена на основі Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, статут якого затверджений постановою Ради Міністрів УРСР № 193 від 16.04.1974 року, та є правонаступником прав і обов’язків товариства. Постановою Ради Міністрів УРСР № 290 від 26.09.1990 року зареєстровано статут Української республіканської спілки автомобілістів у зв’язку з перейменуванням Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів. На підставі постанови Верховної ради України „Про порядок введення в дію Закону України „Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 року Українська республіканська спілка автомобілістів перереєструвалась у Міністерстві юстиції України 26.11.1992 року як „Всеукраїнська спілка автомобілістів” і їй видано свідоцтво про державну реєстрацію № 331. Зазначене правонаступництво мало місце у зв’язку із зміною назви громадської організації. Рішення про ліквідацію однієї організації та створення нової не приймалось.

Відповідач - Львівська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів, є громадською організацією та наділена правами юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію об’єднання громадян № 259 від 30.04.1998 року, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії Ао1 № 204068, виданим державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради, статутом ЛОО ВСА, зареєстрованим Львівським обласним Управлінням юстиції 12.04.2001 року, довідкою Головного управління статистики у Львівській області АА № 055901 про включення до ЄДРПОУ за № 05394297. У відповідності до статуту ВСА та ЛОО ВСА, відповідач є первинним осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів у Львівській області та у своїй діяльності керується своїми статутними документами, що не суперечать статуту ВСА.

Метою створення та діяльності ВСА, відповідно до статуту спілки, є задоволення спільних інтересів своїх членів щодо сприяння забезпечення безпеки дорожнього руху, проведення заходів з підготовки водіїв, організованому зберіганню, технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів, розвитку аматорської та технічної творчості, здійснення автомотоспортивної та автотуристичної діяльності.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про об’єднання громадян” № 2460-XII від 16.06.1992 року (з наступними змінами та доповненнями), ВСА як громадська організація та її місцеві осередки для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, мають право створювати суб’єкти господарювання, в тому числі госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства.

Для забезпечення здійснення статної діяльності, при Українському республіканському товаристві автолюбителів, правонаступником якого є ВСА, у період 1975-1990 років були створені консультативно-технічні пункти, виробничі комбінати і цехи, які діяли на засадах господарського розрахунку, підприємства гаражного і технічного обслуговування, що підтверджується постановою президії Української республіканської ради добровільного товариства автолюбителів від 26.03.1975 року, наказами голови Української республіканської ради добровільного товариства автолюбителів № 9 від 31.05.1978 року та № 17 від 24.10.1979 року, положенням про виробничий комбінат гаражного і технічного обслуговування, затвердженим Президією Республіканської ради Українського республіканського добровільного товариства автолюбителів № 9 від 27.11.1979 року, положенням про виробничі підприємства гаражного і технічного обслуговування, затвердженим Президією Республіканської ради Українського республіканського добровільного товариства № 20 від 22.04.1985 року, постановою президії Української республіканської ради союзу автомобілістів № 42 від 24.12.1990 року.

З набранням чинності Законів України „Про підприємництво” N 698-XII від 07.02.1991 року та „Про підприємства в Україні” № 887-XII від 27.03.1991 року, підприємства гаражного і технічного обслуговування ВСА були зареєстровані як окремі суб’єкти господарювання з правами юридичної особи. Для здійснення діяльності створені ВСА та ЛОО ВСА підприємства використовували майно, яке передано їм на баланс від попередніх суб’єктів господарювання ВСА або створено у процесі їх діяльності.

Одним із підприємств, створених місцевим осередком ВСА –Львівською обласною організацією ВСА, згідно нового законодавства України, було підприємство автообслуговування „Автомобіліст” громадської організації спілки автомобілістів Львівської області, яке зареєстровано як юридична особа відділом реєстрації громадських формувань і громадських організацій Львівської міської ради 05.01.1993 року та йому присвоєно ідентифікаційний код 20769323, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 06246 та довідкою Львівського обласного управління статистики № 3878 про включення до ЄДРПОУ.

Для здійснення статутної діяльності на баланс підприємству автообслуговування „Автомобіліст” громадської організації спілки автомобілістів Львівської області передано автостоянку № 5 на пл. Князя Святослава, 7-а (колишня пл.Я.Мудрого) у м.Львові, що підтверджується постановою ради спілки автомобілістів Львівської області № 3/1 від 05.03.1993 року. Вказана автостоянка створена та введена в експлуатацію згідно рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради депутатів трудящих м.Львова № 530 від 24.06.1976 року „Про влаштування відкритої платної автостоянки на площі Я.Мудрого для зберігання автомобілів, які належать громадянам району” та рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради депутатів трудящих м.Львова № 64 від 25.01.1977 року ”Про передачу” збудованої відкритої автостоянки на пл.Я.Мудрого добровільному товариству „Автолюбитель УРСР”.

У зв’язку з ліквідацією підприємства автообслуговування „Автомобіліст” громадської організації Спілки автомобілістів спірна автостоянка № 5 прийнята на баланс ЛОО ВСА Львівської області, що підтверджується розпорядженням ЛОО ВСА № 37 від 01.12.1999 року, витягом з протоколу засідання президії ЛОО ВСА від 01.12.1999 року та актом приймання-передачі автостоянок від 04.01.2000 року.

З 04.01.2000 року по даний час, відповідно до бухгалтерських документів та довідки ЛОО ВСА, на балансі відповідача серед основних засобів 1-ої групи (будинки і споруди) обліковується спірна автостоянка № 5 на пл. Князя Святослава,7-а у м.Львові, балансовою вартістю 2214,00 грн. Згідно технічного паспорту, виготовленого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 25.01.2005 року до складу автостоянки № 5 на пл. Князя Святослава, 7-а у м.Львові входять наступні будівлі та споруди: прохідна, огорожа, асфальтове замощення, ворота, естакада.

Ст.21 Закону України "Про об'єднання громадян" визначено, що об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

Відповідно до п.п.7.2, 7.3 статуту ВСА (в останній редакції), власністю спілки є кошти, будівлі, споруди, земельні ділянки, обладнання, транспортні засоби, цінні папери та інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством. Власником майна є ВСА в цілому. Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені спілкою госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства використовуються майно спілки на правах оперативного управління. Аналогічне положення, щодо власності ВСА на майно спілки, її місцевих осередків та створених громадською організацією підприємств, закріплено і в п.4.2. Статуту відповідача (в останній редакції).

З огляду на вказане, автостоянка № 5, яка розташована за адресою: м.Львів, пл.Кн.Святослава,7-а, з часу її створення по даний час перебувала у користуванні підприємств та місцевих осередків ВСА, та, відповідно до п.п.7.2, 7.3 статуту ВСА (в останній редакції), п.6.3. статуту ЛОО ВСА „Сервіс” (в останній редакції) та ст.21 Закону України „Про об’єднання громадян”, є власністю позивача. Відповідач лише наділений правом використовувати вказане майно у своїй діяльності на праві оперативного управління, що визнається та не заперечується позивачем.

Відповідно до ст.ст.316-319 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місцезнаходження власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Якщо об’єктом власності є об’єкт нерухомого майна, то таке право у відповідності до ст.ст. 3, 4 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” № 1952-IV від 01.07.2004 року (з наступними змінами та доповненнями), а також правочини щодо нього підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону. При цьому, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Оскільки державна реєстрація права власності попередниками ВСА на спірну автостоянку № 5 не здійснювалась та у зв’язку із змінами законодавства, яке регламентує проведення такої реєстрації, для здійснення на даний час державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що набуті до введення в дію Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, позивачу необхідно відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, оформити свідоцтво про право власності на таке нерухоме майно, що видається місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст..1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. За змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір про них повинні існувати на момент звернення до суду.

Наявні у справі докази ,зокрема які підтверджують відмову відповідача виконати вимоги постанови пленуму Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів № 2 від 09.06.2006 року „Про стан використання власності Всеукраїнської спілки автомобілістів та заходи щодо її збереження”, що полягає у ненаданні документів про створення та експлуатацію автостоянки № 5 на пл. Князя Святослава, 7-а у м.Львові , свідчать про невизнання ЛОО ВСА права власності позивача на вказане майно та порушення його майнових прав на момент звернення з даним позовом до суду, що полягає у позбавленні ВСА можливості провести державну реєстрацію права власності на автостоянку № 5 та здійснювати належне спілці право власності на спірне майно в повному обсязі .

Згідно ст.ст.11, 12 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також юридичні факти. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого порушеного цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі у судовому порядку. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи є визнання її права судом. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Власник майна з метою захисту свого права, відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Жодних заперечень відповідача щодо визнання за позивачем права власності на спірний нерухомий об’єкт суду не подано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Громадської організації Всеукраїнська спілки автомобілістів є підставними, обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Позов підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 47, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Всеукраїнської спілки автомобілістів, м.Київ, задоволити повністю.

2. Визнати право власності Всеукраїнської спілки автомобілістів (04050, м.Київ, вул. Дегтярівська, 8-а, код в ЄДРПОУ 00023857) на автостоянку № 5, що знаходиться за адресою: м.Львів, пл. Князя Святослава, 7-а.

3. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК УКраїни

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Кітаєва С.Б.