Рішення № 15347913, 01.04.2011, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 2-224/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 квітня 2011 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Кудінова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу за позовом Прокурора Яготинськго району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до ОСОБА_1, ВАТ «Пересувна механізована колона № 15», третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради «Яготинське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору і реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна недійсним, та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до ОСОБА_1, ВАТ «Пересувна механізована колона № 15», третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради «Яготинське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору і реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна недійсним, та визнання права власності, в котрому зазначено, що відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 4 вересня 2008 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 до ВАТ «ПМК 15»про визнання право власності, задоволено та за вказаними позивачами було визнано право власності на квартири будинку АДРЕСА_2. На підставі вказаного рішення, 20 листопада 2008 року за ОСОБА_1 КП КОР «Яготинське БТІ»зареєстровано право власності на квартиру № 8, загальною площею 51, 40 кв.м у вказаному будинку. Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 3 грудня 2010 року вище зазначене рішення скасовано за ново виявленими обставинами. 28 січня 2011 року рішенням Яготинського районного суду Київської області в задоволенні позову ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, відмовлено.

Проведеною прокуратурою району в жовтні 2010 року перевіркою додержання законодавства про приватизацію державного майна в діяльності ВАТ «ПМК-15», встановлено, що 16 січня 2001 року начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області затверджений план приватизації кооперативу «Будівельник»асоціації «Бориспільсільбуд». Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 7/7 ВП від 16 січня 1996 року кооператив «Будівельник»асоціації «Бориспільсільбуд»перетворено у ВАТ «ПМК 15». 4 січня 1998 року складено акт № 1 прийому передачі приватизованого майна кооперативу «Будівельник»між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області. Того ж дня складено додаток до акту прийому передачі приватизованого майна кооперативу «Будівельник», згідно якого регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передає до статутного фонду ВАТ «ПМК 15» об?єкт нерухомості на суму 203271 гривню. При цьому, згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5/139 ВП від 27 грудня 1995 року про затвердження акту оцінки вартості майна орендного підприємства кооперативу «Будівельник», загальна вартість майнового комплексу склала 44727380 тис. крб., з яких державний житловий фонд 20703700 тис.крб., яким є гуртожиток, що розташований по АДРЕСА_2. Таким чином, вказаний гуртожиток залишився у власності держави, а тому квартири у ньому могли приватизовуватись лише відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Гуртожиток по АДРЕСА_2 у комунальну власність не переданий і до статутного фонду приватизованого підприємства - ВАТ «ПМК 15», не увійшов. Даний гуртожиток перебував лише в оперативному управлінні підприємства, створеного у процесі приватизації. Відповідно до рішення виконавчого комітету Яготинської міської ради народних депутатів від 18 травня 1995 року № 81 вказаному гуртожитку надано статус житлового будинку готельного типу для малосімейних.

Рішенням Конституційного суду України від 13 грудня 2000 року у справі № 1-16/2000 встановлено, що правовий механізм приватизації, власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»дія цього закону не поширюється на приватизацію об?єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.

За змістом ст.ст.4-6 ЖК України гуртожитки відносяться до об?єктів державного житлового фонду України і відповідно до ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизації не підлягають. Разом з тим, 5 жовтня 1999 року між ВАТ «ПМК 15»в особі голови правління ОСОБА_14 та ОСОБА_1, без погодження з Регіональним відділенням Фонду державного майна України, укладено договір про майбутню безоплатну передачу житла у власність останнього, за умови участі в проведенні ремонтних робіт по переобладнанню кімнат гуртожитку під квартири. На виконання умов зазначеного договору ВАТ «ПМК 15»без відому і погодження з Регіональним відділенням Фонду державного майна України, ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції кімнат гуртожитку під квартиру, за рахунок коштів останнього.

Враховуючи вище зазначене, а також те, що гуртожиток, розташований по АДРЕСА_2 є державною власністю і розпорядження щодо його управління, в межах визначених повноважень, здійснює регіональне відділенням Фонду державного майна України по Київській області, то позивач просив визнати недійсним договір про майбутню безоплатну передачу житла, укладений 5 жовтня 1999 року між ВАТ «ПМК-15», в особі голови правління ОСОБА_14 та ОСОБА_1, а також визнати недійсним запис державної реєстрації про право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 51,40 кв.м., оціночною ринковою вартістю 121080 гривень від 20 листопада 2008 року за ОСОБА_1. Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 51,40 кв.м., оціночною ринковою вартістю 121080 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, оскільки дана угода відповідно до ст.57 ЦК України була укладена шляхом умисного введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, замовчуванням обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

Представник відповідача ВАТ «ПМК 15»в судовому засіданні визнав вимоги позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник третьої особи не заперечував проти вимог позивача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, роз'яснивши сторонам процесуальні наслідки визнання позову, враховуючи, що представник відповідача позов визнав, та визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання представником відповідача позову може бути прийнято судом, а позов підлягає до задоволення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 уклав договір з ВАТ «ПМК 15», від 5 жовтня 1999 року, відповідно до умов якого, він зобов?язувався здійснити оплату вартості переобладнання кімнати гуртожитку в квартиру. Так як, дану умову договору ОСОБА_1 виконав, то ВАТ «ПМК 15 на виконання умов договору, було оформлено технічну документацію.

Згідно ст.127 ЖК УРСР та п.3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Відповідно до стст.4-6 ЖК УРСР гуртожитки відносяться до обєктів державного житлового фонду, отже згідно з вимогами ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, на час виникнення спірних відносин) приватизації не підлягають.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції, що діяла на час спірних відносин) встановлено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію обєктів житлового фонду. Гуртожитки, як обєкти житлового фонду, не підлягали приватизації, відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного майна».

Відповідно до ст.41 ЦК Української РСР дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ст.57 ЦК Української РСР угода укладена внаслідок обману може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації. Так, згідно постанови Пленуму ВСУ від 28 квітня 1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

Відповідно до ст.59 ЦК Української РСР угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Оскільки рішення Яготинського районного суду на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, скасовано, а останній вважає про правомірність набуття ним зазначеного майна (квартири), з метою поновлення порушених прав держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, виникає необхідність у скасуванні держаної реєстрації права власності на квартиру.

Відповідно до ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.ст.317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. У разі порушення цього права власник має право на підставі ст.387 ЦК України витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.381 ЦК країни передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.10, 60, 209, 213-215, 218, 174 ЦПК України, ст.ст.41, 57, 59, 76 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), ст.ст.215, 317, 319, 387, 381, 391 ЦК України (в редакції 2003 р), ст.127 ЖК УРСР, п.3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208, ч. 2 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», суд

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Яготинськго району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до ОСОБА_1, ВАТ «Пересувна механізована колона № 15», третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради «Яготинське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору і реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна недійсним, та визнання права власності, задовольнити.

Визнати недійсним договір про майбутню безоплатну передачу житла, укладений 5 жовтня 1999 року між ВАТ «ПМК-15», в особі голови правління ОСОБА_14 та ОСОБА_1.

Визнати недійсним запис державної реєстрації про право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 51,40 кв.м., оціночною ринковою вартістю 121080 гривень від 20 листопада 2008 року за ОСОБА_1.

Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 51,40 кв.м., оціночною ринковою вартістю 121080 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Кисіль О.А.